ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2009 року
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Джабурія О.В.
суддів – Крусяна А.В.
– Шляхтицького О.І.
при секретарі – Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0090061700 від 23.10.2007 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 39 250 грн.,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2007 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0090031700/0 від 23.10.2007 року щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 50,15 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0090061700 від 23.10.2007 року на загальну суму 39 250 грн., посилаючись на те, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 не отримувала на початку 2004 року переплати до Пенсійного фонду на суму 250 грн. за період 2004 року, у зв’язку з чим зазначені в акті перевірки висновки ДПІ у м . Іллічівську Одеської області безпідставні та необґрунтовані.
В судовому засіданні 21.05.2008 року позивач надала суду письмові уточнення до адміністративного позову, з урахуванням яких просить суд визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0090061700 від 23.10.2007 року на загальну суму 39 250 грн.
Відповідач – ДПІ у м. Іллічівську Одеської області з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов, який надано суду у судовому засіданні 04.02.2008 року, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем порушені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.10.2007 року №0090061700.
Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області на вищезазначену постанову подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що при ухваленні судового рішення судом не надано належної оцінки обставинам справи у їх сукупності, чим порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0090061700 від 23.10.2007 року на загальну суму 39 250 грн. було прийнято правомірно, на підставі та керуючись чинним податковим законодавством України, а відтак суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимоги позивача, у зв’язку з чим апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 року та прийняти нову, якою у позові суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Колегією суддів встановлені наступні обставини.
На підставі направлення №01-045/1894 від 08 жовтня 2007р., виданого Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську та відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, головним державним податковим інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Іллічівську Тітовою I.A. була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р.
За результатами зазначеної перевірки складений акт перевірки №2559/17-01 від 12.10.2007р. «Про результати виїзної планової перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р.». На підставі акту перевірки №2559/17-01 від 12.10.2007р. Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області 23.10.2007р. прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0090061700 на загальну суму 39 250грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.1 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР, а також податкове повідомлення - рішення №0090031700/0 на загальну суму 50,15грн., з огляду на порушення позивачем п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання їх нечинними.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування ДПІ у м. Іллічівську Одеської області до позивача штрафних санкцій на підставі вимог п.1 ст. 17 Закону України «про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є безпідставним
Проте, з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна.
Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 здійснено на підставі п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2007 року, яким було заплановано проведення документальної перевірки за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року.
В акті зазначено, що за перевіряємий період СДП - фізична особа ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування. Діяльність у сфері освіти приватним підприємцем за перевіряємий період проводилось за готівкові кошти. При перевірці було використано: книга обліку доходів і витрат ф.10 №1, зареєстрована в ДПІ у м. Іллічівську 12.12.2002р., яка підтверджує отримання ОСОБА_1 за надані нею послуги грошові кошти. Жодних договорів підчас перевірки не надавалось, також вони не були надані до заперечення на вищезазначений акт. Також під час розгляду справи в першій інстанції суду надавались докази, підтверджуючи що СПД - фізична особа ОСОБА_1 зверталась до ДПІ у м. Іллічівську з заявою від 18.01.2007р. з проханням надати довідку про отримані доходи, про свідчить заява від 18.01.2007 р., що знаходиться в матеріалах справи.
Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що згідно акту від 12.10.2007р. суму валового доходу за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. у розмірі 7850,00 грн. (II півріччя 2004 року - 1800,00 грн., 2005 рік 1900,00 грн.. 2006р. - 2550,00 грн. І півріччя 2007 року - 1600,00 грн.) слід вважати валовим доходом підприємця, отриманим без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим було порушено пункт 1 статті 3 розділу II Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій передбачено застосування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій. Загальна сума штрафної санкції за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій складає 39 250 грн.
На підставі вищезазначеного акту ДПІ у м. Іллічівську було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0090061700 на загальну суму 39 250 грн.
У пункті 2.11 акту перевірки «При перевірці використано» зазначено, що до перевірки надана книга обліку доходів і витрат ф.10 № 1, зареєстрована у ДПІ у м. Іллічівську 12.12.2002р. Крім цього, при підписанні акту перевірки, у якому зазначено: «Підтверджую, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про підприємницьку діяльність за період, що перевіряється, немає», приватним підприємцем ОСОБА_1 був вчинений запис, а саме заперечення, у якому зазначено, що при отримані грошових коштів за надання послуг підприємець виписує квитанції (прибуткові ордера), квитанції видає учням та дані вносить в касову книгу. У заперечені від 17.10.2007р. до акту перевірки суб'єктом господарювання зазначено: що при отриманні грошей реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовувалися згідно з пунктом 6 статті 9 Закону України від 06.07.1995р. № 265 95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та видавались документи, які підтверджують отримання грошових коштів, а саме квитанції прибуткових касових ордерів, що є порушенням закону.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 18.09.2009 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: