ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2009 року
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Джабурія О.В.
суддів – Крусяна А.В.
– Шляхтицького О.І.
при секретарі – Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області на постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07.05.2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області про визнання незаконною бездіяльність щодо відмови в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та зобов’язання перерахувати і виплатити 1175 грн. 18 коп. недоплаченої допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області про визнання незаконною бездіяльність щодо відмови в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та зобов’язання перерахувати і виплатити 1175 грн. 18 коп. недоплаченої допомоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є учасником війни і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на отримання разової щорічної грошової допомоги на передодні Дня Перемоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що складає 1230 грн. 18 коп. До 5 травня йому виплачена вказана допомога в розмірі 55 грн. При зверненні 10 серпня 2007 року до відповідача про перерахування розміру допомоги, йому письмово повідомлено, що застосувати згадану норму неможливо, так як остання призупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» і визначено розмір допомоги в сумі 55 грн., виплата якої і проведена. Позивач просив задовольнити позов.
В попередньому судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області щодо відмови в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня незаконною та зобов’язати відповідача перерахувати і здійснити виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 р. в сумі 1175 грн. 18 коп.
В судовому засіданні позивач підтримав позов.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що разова щорічна грошова допомога позивачці, як учаснику війни виплачена в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», положення якого на момент виплати допомоги були чинні та є пріоритетними відносно інших законів
Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07.05.2008 року адміністративний позов задоволено; визнано незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області щодо відмови в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області перерахувати й виплатити ОСОБА_1 як учаснику війни недоплачену разову щорічну грошову допомогу за 2007 р. в сумі 1175 грн. 18 коп.
Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області на вищезазначену постанову подало апеляційну скаргу, в якій вказується, що рішення суду першої інстанції від 07.05.2008 року є незаконним, винесено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Колегією суддів встановлені наступні обставини.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни 1-ї групи, що підтверджується посвідченням.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Проте, з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Правовий статус ветеранів війни, у тому числі питання щодо надання їм пільг, визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до вимог ч.2 ст. 4 Закону До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
За змістом частини п'ятої статті 13 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня інвалідам війни 1 групи виплачується щорічна грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Частиною першої статті 17 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а частиною першою статті 17-1 (стаття доповнена Законом України від 19.06.2003 року №968-IV, який набув чинності 12.07.2003 року) визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч.2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України. Законами України про Державний бюджет на 2005-2007 рр. Кабінетом Міністрів України передбачаються грошові кошти необхідні для виплати разової грошової допомоги до дня Перемоги ветеранам війни на відповідний рік.
У 2005-2007 роках відповідно до Законів України "Про Державний бюджет на 2005 рік", "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік" виплати одноразової грошової допомоги в розмірі, який передбачений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року були призупиненні та обмежені, отже позивач, як інвалід війни 1 групи отримував допомогу до 5-го травня відповідно по 400, 400, 450грн.
Зазначені закони України не скасовані, Конституційним судом України в період виплати допомоги до 5 травня неконституційними не визнані, а тому на момент виплати були діючими.
Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду першої інстанції на пункт 1 Рішення Конституційного Суду України №6 -рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку виплати цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги до 5 травня 2007 року відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.
Отже, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволенні щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п. 3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації Миколаївської області задовольнити, постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27.05.2008 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 18.09.2009 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: