справа № 198/434/16-ц

провадження № 2-р/198/2/17

УХВАЛА

08 червня 2017 року Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр’ївка Дніпропетровської області питання про роз’яснення рішення суду від 12 вересня 2016 року у цивільній справі запозовом ОСОБА_1 до Юр’ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: Відділ Держгеокадастру в Юр’ївському районі Дніпропетровської області, Чернявщинська сільська рада Юр’ївського району Дніпропетровської області, про визнання права на отримання в натурі земельної частки (паю),

в с т а н о в и в:

Рішенням Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Юр’ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на отримання в натурі земельної частки (паю) задоволено. За позивачем визнано право на отримання в натурі земельної частки (паю) площею 7,5 га в умовних кадастрових гектарах із земель запасу Чернявщинської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення суду, оскільки позивач до цього часу не отримав від органів управління земельними ресурсами жодного дозвільного документа, передбаченого діючим законодавством, що дає йому право на оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання правовстановлюючих документів на землю. При цьому під час звернення до органів управління земельними ресурсами виникло питання за рахунок яких земель повинна бути відведена в натурі земельна ділянка.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з’явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Представники позивача та відповідача в поданій до суду заяві просили провести розгляд справи за їх відсутності. За правилами ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для роз’яснення резолютивної частини судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Цивільного процесуального кодексу України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз’яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як встановлено рішенням суду, Чернявщинською сільською радою Юр’ївського району Дніпропетровської області на підставі відповідного рішення передано безоплатно у власність колективному сільськогосподарському підприємству «Комуніст» земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції з метою подальшого її паювання між членами підприємства та видано відповідний державний акт на право колективної власності на землю зі списком громадян, що на момент видачі акта були членами підприємства. До вказаного списку громадян під номером 26 був включений позивач ОСОБА_1

Відповідно до абз. 3 п. 1, п. 2 та п. 4 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95 (надалі – Указ № 720/95) при паюванні розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Таким чином, в результаті проведення паювання кожному члену підприємства визначається конкретний розмір (площа) земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах в загальному масиві землі, переданої в колективну власність сільськогосподарському підприємству. В подальшому особа в будь-який зручний для неї час може реалізувати своє право на отримання в натурі земельної ділянки, однак тільки в розмірі, визначеному при паюванні.

Враховуючи, що не завжди всі без виключення члени сільськогосподарського підприємства реалізують належне їм право на отримання в натурі земельної частки (паю), на місцевості можуть утворюватись нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, які за правилами ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватись в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Необхідно відмітити, що під час судового розгляду справи Чернявщинська сільська рада Юр’ївського району надавала інформацію про наявність на території органу місцевого самоврядування невитребуваних земельних ділянок загальною площею 68,7066 га, з числа яких і повинні виділятись в натурі земельні ділянки власникам земельних часток (паїв), в тому числі і в разі визнання права на отримання в судовому порядку.

Тільки при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі (наприклад, якщо всі земельні ділянки витребувані), то остання згідно з пунктом 7 Указу № 720/95 та частини 2 статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Виходячи з викладеного вище, з огляду на існування значної ймовірності неправильного виконання рішення суду та неоднозначного розуміння його висновків, суд вважає можливим задовольнити заяву про роз’яснення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209-210, 221 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1, про роз’яснення рішення суду від 12 вересня 2016 року задовольнити.

Роз’яснити рішення Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року у цивільній справі запозовом ОСОБА_1 до Юр’ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: Відділ Держгеокадастру в Юр’ївському районі Дніпропетровської області, Чернявщинська сільська рада Юр’ївського району Дніпропетровської області, вказавши, що рішення суду є підставою для отримання в натурі земельної частки (паю) площею 7,5 га в умовних кадастрових гектарах на території Чернявщинської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області в першу чергу з земель, на яких розташовані нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) членів колективного сільськогосподарського підприємства «Комуніст», і тільки у разі неможливості надати земельну частку (пай) з колективної власності, вона може бути надана з земель запасу Чернявщинської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.О.Гайдар