ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/663/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді                                         Судової-Хомюк Н.М.,

суддів                                                             Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.

за участі секретаря судового засідання          Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року у справі № 813/5321/15 за позовом Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Шахта «ОСОБА_1» про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Сокальська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Сокальська ОДПІ) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахта «ОСОБА_1» (далі - ПАТ «Шахта «ОСОБА_1») про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі.

З урахуванням уточнення позовних вимог №686/9/13-29-10-0010 від 07.12.2015 року позивач зазначає, що податковий борг ПАТ «Шахта «ОСОБА_1» становить 21 691 124,00 грн..

На виконання вимог Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків. На підставі вищевказаного рішення Сокальською ОДПІ скеровано інкасові доручення в банки, які обслуговують відповідача, для стягнення з рахунків податкового боргу, однак платіжні вимоги повернуті без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках. Позивачем також проведено опис активів боржника та зроблено відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - ДРОРМ). У зв’язку з тим, що відповідачем самостійно борг не сплачено, вжиті податковим органом заходи погашення податкового боргу не дали позитивних результатів, позивач просить суд надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна ПАТ «Шахта «ОСОБА_1», що перебуває у податковій заставі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Сокальська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відсутні інші умови для стягнення узгодженої податкової заборгованості. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з січня 2011 року по січень 2013 року відповідач перебував на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС, а з 11.01.2013 року перебуває на податковому обліку у Сокальській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідно до карток особових рахунків загальна заборгованість відповідача станом на 27.08.2015 року становить 147134733,32 грн., у тому числі по податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, екологічному податку та інші штрафні санкції.

Податковим керуючим здійснено описи майна відповідача від 11.04.2012 року, оформлений актом № 2 на суму 13532466,85 грн., від 11.04.2012 року, оформлений актом № 3 на суму 4030611,58 грн., від 11.04.2012 року оформлений актом № 4 на суму 14738358,71 грн., від 27.11.2012 року оформлений актом № 21 на суму 10584000,00 грн., від 17.11.2015 року оформлений актом № 7 на суму 3067390,00 грн..

У відповідності до вимог пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України позивач зареєстрував податкову заставу у відповідному державному реєстрі, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 35660723 від 12.04.2012 року, № 35660896 від 12.04.2012 року, № 35660476 від 12.04.2012 року, № 39046520 від 29.11.2012 року, № 48339221 від 17.11.2015 року.

У зв’язку з переходом відповідача у 2013 році на облік до позивача, Сокальська ОДПІ у відповідності до вимог ст. 88, п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України здійснила заміну обтяжувача по вищевказаних актах опису майна відповідача (у відповідних реєстраційних записах ДРОРМ), що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: № 39995171 від 26.02.2013 року зміна до реєстраційного № 12393414; № 39996042 від 26.02.2013 року зміна до реєстраційного № 12393466; № 39995942 від 26.02.2013 року зміна до реєстраційного № 12393259; № 39995871 від 26.02.2013 року зміна до реєстраційного № 13315426.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції визначив, що відсутні умови для надання судового дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна ПАТ «Шахта «ОСОБА_1», що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим та відповідним дійсним обставинам справи. Водночас, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На підтвердження існування у відповідача заборгованості у розмірі 21 691 124,00 грн. позивачем надано суду розрахунок суми податкового боргу.

На підтвердження факту вжиття попередніх заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, які не дали позитивних результатів, позивачем надано суду копії податкових вимог, супровідного листа та інкасового доручень з відміткою «Повертається без виконання. Підстава: рахунок платник закрито, п. 2.4 Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 від 21.01.2004р.».

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування норм Закону України «Про приватизацію державного майна» та Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» при вирішенні даного судового спору.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», з моменту прийняття рішення про приватизацію об’єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об’єкт, забороняється:

здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності;

обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду. Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об’єкта .

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» приватизація об'єктів, зазначених у ст. 4 цього Закону, здійснюється такими способами: визначення способу приватизації об’єкта приватизації, включеного до переліку об’єктів приватизації, здійснюється державними органами приватизації спільно з органом, уповноваженим управляти державним майном, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено статтею 13 цього ж Закону, з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об’єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об’єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році», якою затверджено перелік об’єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2015 році, на виконання статей 6, 7 Закону України від 12.04.2012 року № 4650-VI «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», зазначено ПАТ «Шахта «ОСОБА_1» як об’єкт державної власності, який підлягає приватизації.

Відповідач ПАТ «Шахта «ОСОБА_1» перебуває в стадії приватизації, відтак, відчуження майна відповідача у будь-який спосіб, у тому числі шляхом реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, заборонено до моменту завершення приватизації об’єкта .

Позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 27.05.2015 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року у справі № 813/5321/15 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Повний текст судового рішення

виготовлено 06.06.2017 року.