АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 643/16210/16-ц Головуючий суддя І інстанції Мамалуй М. В.

Провадження № 22-ц/790/3714/17 Суддя доповідач Сащенко І. С.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого        – Сащенко І.С.

суддів         – Коваленко І. П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря – Бойко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернулось до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 14.04.2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010-2/07-01-0352-08, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 185000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 %, комісії, неустойки та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені договором та графіком погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів, з кінцевою датою повернення кредиту 14.04.2018 року.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором кредиту, 14.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 010-2/07-01-0352/2-08, згідно якого останній зобов`язався відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_2

ОСОБА_2 належним чином взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 15.12.2016 року виникла заборгованість по тілу кредиту та сплаті процентів за користування кредитом на загальну суму 32954,52 доларів США та пені - 7964,50 грн. Позивачем було направлено на адресу відповідачів вимогу про погашення боргу за кредитним договором в повному обсязі. Однак, заборгованість по кредиту не погашена.

Посилаючись на вказані обставини, просило стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості у розмірі 32954,52 доларів США  та 7 964,50 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 13135,76 грн.

В судове засідання сторони не з’явились.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 07.04. 2017 року позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» задоволено частково.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0352-08 від 14.04.2008 року станом на 15.12.2016 року кошти в розмірі 874912,76 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому посилається на: неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що кредитні кошти було надано у іноземній валюті – доларах США, тому стягнення з відповідачів суми заборгованості в гривневому еквіваленті є безпідставним.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду та пояснення осіб, що з`явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 874912,76 грн., суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів у національній валюті України.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Встановлено, що 14.04.2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010-2/07-01-0352-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 185 000,00 доларів США під 14,5 % річних, з кінцевим терміном користування до 14.04.2018 року, а ОСОБА_2 зобов’язалась повернути банку суму кредитної заборгованості, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов’язання (а.с.8-22).

14.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 010-2/07-01-0352/2-08, згідно якого останній зобов`язався відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_2 (а.с.23)

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п.2.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Однак, стягуючи суму заборгованості у гривневому еквіваленті на час проведення розрахунку, судом не враховано наступне.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.14 постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 №14 суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов’язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (ст.533 ЦК), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов’язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (ст.5 декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року по справі №6-1680цс1.

Із умов кредитного договору та графіків погашення заборгованості вбачається, що погашення кредиту здійснюється шляхом сплати ануїтетних платежів, розмір яких визначено у доларах США.

Крім того, позивачем до позовної заяви доданок опію Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (а.с.60)

За таких обставин висновок суду про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у гривнях є безпідставними та не узгоджуються з вимогами ч.2 ст.533 ЦК.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

З огляду на викладене, резолютивна частина рішення підлягає зміні у відповідності до зазначених положень, а саме: розмір заборгованості за кредитом та процентами має зазначатися у доларах США із переведенням в національну валюту за курсом, встановленим Національним банком України станом на день проведення розрахунку, а розмір заборгованості по пені – у гривні.

Питання про розподіл судових витрат судова колегія вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 , 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» – задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2017 року – змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0352-08 від 14.04.2008 року в розмірі 32954,52 доларів США (що еквівалентно 866948,26 грн.), яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 31852,19 доларів США (що еквівалентно 837948,81 грн.), заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом – 1102,33 доларів США (що еквівалентно 28999,45 грн.), а також пеню у сумі 7964,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір за подання позовної заяви у сумі 13 135,76 грн. – по 6567,88 грн. з кожного».

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 14633,21 грн. – по 7316,60 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді