РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2007 р. | Справа № 8/78-1469 |
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М.
Розглянув справу:
за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, вул. Руська,17, м. Тернопіль
до відповідача Дочірнього підприємства "Зодчий", вул. Карпенка, 22/111, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 6 464 грн. 25 коп.
За участю представників сторін:
Прокурора: Марцун А. А. –помічника прокурора міста Тернополя, посвідчення №1 від 09.01.07р.,
Позивача: Панчук Г. С. –головного спеціаліста –юрисконсульта, довіреність №4180/01 від 16.04.07р.,
Відповідача: не з’явився
В судовому засіданні прокурору та представнику позивача роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розгляд справи призначений вперше на 11год. 45 хв. 23 квітня 2007 року було відкладено на 10год. 00 хв. 03 травня 2007 року, у зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.
Суть справи:
Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, м. Тернопіль про стягнення з Дочірнього підприємства "Зодчий", вул. Карпенка, 22/111, м. Тернопіль заборгованості по страхових внесках в сумі 6 464 грн. 25 коп.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги повністю, посилаючись на норми Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р., Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. підтверджуючи свої вимоги: розрахунком заборгованості по ДП «Зодчий», станом на 01.03.07р., розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень-грудень 2006 року; картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, обґрунтований відзив на позов не представив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 108207 від 03.04.2007 року, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до абз. 7 підп. 5 п. 4 Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 (з наступними змінами) - Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01.01.2004 року), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також, регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування, довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності; цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування” є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №128/2004 (далі –Інструкція).
Згідно даного Закону та Інструкції до страхових внесків належать - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: підприємства установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування –фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб або на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ним органи незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників (п. 1.3, 2.1 Інструкції).
Дочірнє підприємство "Зодчий", вул. Карпенка,22 м. Тернопіль, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа (ідентифікаційний код 31462737) рішенням Тернопільської міської ради від 05.04.2001р.
У відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобов’язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірах встановлених чинним законодавством.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного Фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6 ст. 20 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.03.2007 року за відповідачем рахується заборгованість по страхових внесках в сумі 16 606,71 грн., враховуючи, що на виконанні в органах ДВС знаходяться вимоги на загальну суму 10 142,46грн., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6 464,25грн., яка виникла за період липень-грудень 2006 року, що підтверджується представленими в матеріалах справи: розрахунком заборгованості по ДП «Зодчий» станом на 01.03.2007 року, карткою особового рахунку відповідача та розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень-грудень 2006 року.
Згідно п. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заборгованість відповідача в сумі 6464,25 грн. зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджена представленими позивачем належним чином засвідченими копіями наступних документів: розрахунком заборгованості по ДП «Зодчий», станом на 01.03.07р., розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень-грудень 2006 року; картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників.
Таким чином, враховуючи, що заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи в заявленій позивачем сумі, а також зважаючи на те, що відповідач на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів добровільного погашення заборгованості перед позивачем, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Зодчий", вул. Карпенка, 22/111, м. Тернопіль заборгованості по страхових внесках в сумі 6 464 грн. 25 коп. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтею 121 Конституції України, статтями 1, 2, 4, 12, 22, 29,32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”, Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про прокуратуру”, господарський суд ,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Зодчий", вул. Карпенка, 22/111, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31462737) на користь Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі, вул. Руська,17, м. Тернопіль (п/р 2560431200559 в Тернопільському відділенні Ощадбанку №6350 ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 398035, код 21157094) - 6 464 (шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 25коп. боргу по страхових внесках.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Зодчий", вул. Карпенка, 22/111, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31462737) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Зодчий", вул. Карпенка, 22/111, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31462737) в доход Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила