Суддя – доповідач Юрченко В.П.
Суддя – доповідач 1-ї інстанції Косенко З.П.
Донецький апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2009 року справа № 2-а-443/09/0502
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Юрченко В.П.,
суддів
при секретарі
за участю:
позивача
відповідача Горбенко К.П., Лях О.П.,
Запорожцевій Г.В.,
не з’явився
не з’явився
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргу
відповідача
судовому засіданні
Управління Пенсійного фонду України
в Амросіївському районі Донецької області
на постанову Амросіївського районного суду Донецької області
від 22.04.2009 року
по справі № 2-а-443/0502
за позовом ОСОБА_1
до
про Управління Пенсійного фонду України
в Амросіївському районі Донецької області
зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1. звернулася до Амросіївського районного суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Амросіївському районі Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2007 року по теперішній час.
Постановою Амросіївського районного суду Донецької області від 22.04.2009 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Амросіївському районі Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1. підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була припинена Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до 09.07.2007 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до 22.05.2008 року. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 р. та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та ці положення втратили чинність.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
У зв’язку з тим, що Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» не передбачені зазначені виплати у розмірах встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Пенсійний фонд не має права на їх здійснення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії „діти війни” та знаходиться на обліку відповідача та отримує пенсію за віком (а.с. 5,6).
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 -протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 та 2008 роки зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та статті 113 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Водночас суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги з 01.01.2009 року з огляду на таке.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Аналіз приписів даної норми передбачає три різновиди соціальних виплат, розміри яких встановлюються Кабінетом міністрів України а саме, які:
- визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати;
- в абсолютних сумах;
- у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Окремою бюджетною програмою є «Дотації Пенсійному фонду України». Порядок взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу відповідно до статті 8 Бюджетного Кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2007 року №662 (зареєстрований Міністерством юстиції 19 червня 2007 року за №673/13940). Пунктом 1.4 даного Порядку передбачено, що до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарата міністерства фінансів України, входять вісім відповідальних виконавців серед них Пенсійний фонд України.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №235. Видатки зазначеного бюджету сформовані, у тому числі, за рахунок коштів Державного бюджету України.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 (із змінами, винесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №355 від 14 квітня 2009 року) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8, якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Колегія судів зазначає, що ст. 71 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані неконституційними.
Отже, за наявності декількох законів, а саме: Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни”, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у виплати позивачу державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року у розмірі встановленому ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни”, відтак постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу але із помилковим застосуванням норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст.207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амросіївському районі Донецької області – задовольнити частково.
Постанову Амросіївського районного суду Донецької області від 22.04.2009 року у справі № 2-а-443/09/0502 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амросіївському районі Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги – змінити, доповнивши абзац другий резолютивної частини постанови словами: «по 31.12.2008 року».
В іншій частині постанову Амросіївського районного суду Донецької області від 22.04.2009 року у справі № 2-а-443/09/0502 – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Юрченко
Судді К.П. Горбенко
О.П. Лях