Головуючий у 1 інстанції /Костянтинівський міськрайонний суд/–суддя Дзюба Н.О..
Доповідач -Г.А.Колеснік категорія 2.19.4
донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
8 жовтня 2009р Справа 2-а-445/09
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Колеснік Г.А. , суддів Ляшенко Д.В.. , Ястребової Л.В. при секретарі- Асєєвої Я.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області - про визнання неправомірними дії по відмові у нарахуванні пенсії ,-
за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року ,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду позов ОСОБА_1. про визнання неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області , яке відмовило нарахувати пенсію згідно ст.,ст..50, 54 ,67Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ - задоволено . Зобов,язано відповідача перерахувати пенсію позивачу з 1.12.2007 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у відповідності до ст.. 50 , ч. 4 ст. 54, 67 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та ст. 28 Закону України “ Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування”.
Суд при вирішенні спору виходив з того, що як особі , яка постраждала у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йому встановлена 3 група інвалідності згідно Закону “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мав право на пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію- 50% мінімальної пенсії за віком., яка дорівнює прожитковому мінімуму.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтував тим, що позивач є учасником 1 категорії, інвалідом 3 групи по захворюванню після Чорнобильської катастрофи і згідно Закону управлінням пенсійного фонду виходило з розміру 19,91 грн. , який встановлений Кабінетом Міністрів України від 3.01.2002року № 1 ,для порядку обчислення пенсій для таких осіб у зв,язку з інвалідністю, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Виходячи з того , що фінансування витрат , пов,язаних з реалізацією Закону “ Про статус та соціальний захист осіб . які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюються за рахунок державного бюджету, суд не з,ясував , чи були здійснені перерахування бюджетних коштів на рахунки УПФУ для виплати вказаним особам А встановлений розмір мінімальної пенсії ч.1ст.28 Закону України “ Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” на позивача не поширюється тому, що йому пенсія призначалась не по цьому Закону а по іншому – Закону “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судова колегія ,перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга управління пенсійного фонду не підлягає задоволенню.
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватися ст. 50 та частиною 4 ст. 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з яким розмір пенсій для інвалідів 3 групи від Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
А згідно ст.. 28ч.1 Закону “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого закону , яким би встановлювався розмір мінімальної пенсії за віком , не має.
Згідно Закону “Про державний бюджет на 2008рік” прожитковий мінімум з 1.10.2008р – 498 гр. і тому з цього розміру повинна нараховуватись пенсія позивачу.
Відповідач є єдиним органом , який сплачує пенсію у вказаних розмірах постраждалим від Чорнобильської катастрофи і відповідач повинен формувати бюджетні видатки на вказані цілі в таких розмірах , але відповідач не довів того , що він формував бюджетні замовлення у вказаних розмірах.
Таким чином, доводи управління пенсійного фонду про призначення пенсії постраждалих на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись до уваги оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і Законом чітко вказані розміри таких пенсій.
Ствердження відповідача про те, що ст.. 28 Закону “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” про розміри пенсій стосується лише пенсіонерів , яким пенсія призначена за цим Законом, не відповідає дійсності.
Виходячи з принципів адміністративного судочинства- верховенства права та законності , що передбачає пріоритетність Законів над іншими нормативними актами, судова колегія вважає, що державою забезпечені правові гарантії захисту прав і свобод людини, у тому числі і відносно осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи відповідача про виплату пенсії , виходячи з розміру мінімальної пенсії - 19, 91 гр ,не можуть бути прийняті до уваги
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ст. 62 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” питання обчислення розміру виплат віднесені до компетенції Кабінету Міністрів є необґрунтованими, оскільки Законом це не передбачено, а вказано, що Кабінет міністрів встановлює порядок обчислення виплат і Закон також передбачає обов,язок Кабінету Міністрів здійснювати застосування норм даного Закону.
Статтею 19 Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” передбачено, що виключно законами визначаються мінімальні розміри заробітної плати, мінімальні розміри пенсій за віком, неоподаткований мінімум доходів громадян. А також передбачено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. /ст.. 17 Закону/.
Таким чином, судова колегія вважає , що суд першої інстанції повно з,ясував обставини, що мають значення для справи , не допустив порушення норм матеріального та процесуального права , у зв.язку з цим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається..
Керуючись ст.ст.198,200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області – залишити без задоволення .
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року про задоволення позову ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Колегія суддів Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко