ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
22.10.09 Справа №3/32-09но.
За позовом: Сумського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України, м. Суми
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення 28 730 грн. 00 коп.
Суддя Лущик М.С.
За участю секретаря с/з Сидорук А.І.
Представники:
Від позивача: Суяров В.В.
Від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.03.2009 року по справі 3/32-09 позов було задоволено в повному обсязі та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України ( 21081100 ; символ звітності 106) штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 17 000 грн. 00 коп., а також 340 грн. 00 коп. – державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
10.04.2009 року на виконання вищевказаного рішення було видано відповідні накази.
29.05.2009 року відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.
Суд розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача вважає заяву відповідача про перегляд рішення за ново виявленими обставинами такою, що задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Відповідно до статті 112 ГПК України, якою визначено підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно зі статтею 113 ГПК України, якою визначено порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З метою однакового і правильного застосування норм ГПК України про перегляд рішень, ухвал, постанов (далі - судове рішення) господарського суду за нововиявленими обставинами президія Вищого господарського суду України в своїх роз'ясненнях від 21.05.2002 № 04-5/563 зазначила:
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також: інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.
На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.
Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.
Прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Тобто, підставою для перегляду рішення господарського суду Сумської області від 30.03.2009 у даній справі може бути лише встановлення ФОП ОСОБА_1 обставин що мають істотне значення для справи і не могли бути йому відомі на момент прийняття рішення у справі.
У розумінні статті 112 ГПК України та з огляду на роз'яснення Вищого господарського суду України - посилання ФОП ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду України як на нововиявлену обставину не відповідає необхідним для зазначеної категорії обставин ознакам, зокрема, як зазначалося вище, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: по - перше, їх наявність на час розгляду справи; по - друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові.
Слід зазначити, що публікації відповідної постанови Верховного Суду України (на думку ФОП ОСОБА_1 нововиявленої обставини) здійснено у офіційному друкованому засобі Верховного Суду України у 2008 році, що свідчить про доведення його змісту необмеженому колу осіб.
Аналіз змісту заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду, зокрема, встановленої, на його думку, обставини щодо підвідомчості даної справи адміністративному суду та положень вищезазначених норм ГПК України свідчить про відсутність підстав для перегляду рішення виходячи з наступного.
У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам, якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі за позовом територіального відділення про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу та пені відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Господарський суд Сумської області,при прийнятті рішення, встановивши відсутність факту оскарження Відповідачем рішення адміністративної колегії від 30.07.2008 №38 згідно зі статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України, та з огляду на законодавчі приписи статті 56 названого Закону дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України,-
УХВАЛ ИВ:
1. В задоволенні заяви Субєкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд рішення по справі № 3/32-09 від 30.03.2009 року за нововиявленими обставинами - ВІДМОВИТИ.
2. Рішення господарського суду Сумської області по справі № 3/32-09 від 30.03.2009 року залишити без змін.
3. Ухвалу надіслати сторонам по справі.
СУДДЯ М.С. ЛУЩИК