Справа № 2-а-1034/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2009 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Гнипа О. І.,
при секретарі Бородіній В. В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора АП Семенівського ВДАІ ОСОБА_2 про оскарження постанови посадової особи органів Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, подав до Семенівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов до відповідача, інспектора АП Семенівського ВДАІ ОСОБА_2, у якому просив визнати дії вказаного інспектора незаконними та скасувати постанову від 25 серпня 2009 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування своїх позовних вимог у адміністративному позові ОСОБА_1 зазначив про те, що постановою від 25 серпня 2009 року, винесеною інспектором Микулою М. М., на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 460 (чотириста шістдесят) гривень за те, що він 25 серпня 2009 року о 09 годині 05 хвилин в місті Семенівка Чернігівської області по вулиці Червона Площа керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, та здійснив обгін автомобіля ближче 50 метрів до пішохідного переходу. Однак, позивач вважає накладене на нього стягнення необґрунтованим та не законним з таких підстав. Позивач має посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В» та «С». 25 серпня 2009 року він дійсно керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, на підставі довіреності. Коли рухався на зазначеному автомобілі по вулиці Червона Площа в місті Семенівка Чернігівської області, то біля будівлі прикордонної застави він проїхав пішохідний перехід і за переходом здійснив обгін автомобіля, котрий їхав попереду нього. Що то був за автомобіль він точно не пам’ятає. До наступного пішохідного переходу, який знаходиться на вул. Червона Площа в місті Семенівка біля краєзнавчого музею, в момент здійснення ним маневру обгону була відстань біля 100 метрів. Так як він уродженець та мешканець міста Семенівка, то він добре знає місто та місця розташування пішохідних доріжок. Біля перехрестя вулиць ОСОБА_3 Площа-Б.Хмельницького-Свердлова, а точніше навпроти будівлі, в якій знаходиться прокуратура Семенівського району та відділ реєстрації актів цивільного стану, він зупинився на вимогу працівника ДАІ ОСОБА_2. Він запитав у ОСОБА_2 причину зупинки, на що ОСОБА_2 йому відповів, що він здійснив обгін автомобіля ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу, чим порушив Правила дорожнього руху. Після чого ОСОБА_2 попросив пред'явити посвідчення на право керування транспортним засобом та іншу документацію водія. Ознайомившись з документами, ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення, після чого пред'явив йому складений протокол для ознайомлення та підписання. Ознайомившись з протоколом, він не погодився з його змістом, оскільки там було написано, що позивач 25.08.2009 року о 09 год. 05 хв. в м. Семенівка по вул. Ч. Площа керував автомобілем ВАЗ 21063 та здійснив обгін автомобіля ближче 50 м. до пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 14.6 «в» Правил дорожнього руху. Але позивач не розуміє як інспектор ДАІ ОСОБА_2 міг бачити, яка була відстань між його автомобілем та пішохідним переходом в момент здійснення маневру обгону, коли інспектор ДАІ знаходився біля перехрестя вулиць ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - Свердлова, а він рухався на автомобілі біля будівлі прикордонної застави і між ним та інспектором ДАІ була відстань щонайменше біля 350-400 метрів і фізично без застосування вимірювальних пристроїв просто неможливо визначити точну відстань, яка була між його автомобілем та пішохідним переходом в момент здійснення ним маневру обгону. Крім того позивач бачив, що біля перехрестя вул. ОСОБА_3 Площа-Б.Хмельницького-Свердлова знаходились працівники ДАІ, а тому він ще з більшою пересторогою керував транспортним засобом та не порушував жодних вимог Правил дорожнього руху. Тому в адміністративному протоколі він написав, що з інспектором ДАІ він не згоден, так як він безпосередньо був учасником дорожнього руху, слідкував за дорожніми знаками та дорожньою розміткою і з упевненістю може сказати, що в момент здійснення маневру обгону автомобіля він проїхав пішохідний перехід біля будівлі прикордонної застави, і безпосередньо за пішохідним переходом здійснив обгін автомобіля, який рухався з дуже малою швидкістю, а до наступного пішохідного переходу була відстань понад 50 метрів.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та пояснив про те, що він, на його думку, підлягає задоволенню за обставин, вказаних у позові. Просив позов задовольнити повністю. На поважні причини пропуску десятиденного строку звернення до адміністративного суду не послався.
Відповідач, інспектор АП Семенівського ВДАІ ОСОБА_2, у судовому засіданні позов не визнав та пояснив про те, що 25 серпня 2009 року о 09 годині 05 хвилин він спільно з начальником Семенівського ВДАІ ОСОБА_5 в місті Семенівка Чернігівської області здійснював нагляд за дорожнім рухом. Він бачив як автомобіль під керуванням позивача здійснив обгін іншого автомобіля ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу, за що позивача ним було притягнуто до адміністративної відповідальності. Копії протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення після складення їх на місці вчинення адміністративного правопорушення ним були надані позивачеві, однак позивач їх принципово не забрав з собою, а залишив їх на капоті автомобіля. Згодом позивач писав листа до Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області із приводу видачі йому копії постанови по справі про адміністративне правопорушення і копія постанови була надіслана позивачеві поштою. При таких даних він вважає, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до адміністративного суду і на застосуванні цього строку судом він наполягає. Просив повністю відмовити позивачеві у задоволенні його позову.
Допитаний як свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав про те, що він обіймає посаду начальника Семенівського ВДАІ. 25 серпня 2009 року о 09 годині 05 хвилин він спільно з інспектором АП Семенівського ВДАІ ОСОБА_2 в місті Семенівка Чернігівської області здійснював нагляд за дорожнім рухом по вулиці Червона Площа біля приміщення прокуратури Семенівського району Чернігівської області. Він вважає, що дії інспектора Микули М. М. були правомірними через те, що позивач дійсно порушив вимоги Правил дорожнього руху.
Суд, вислухавши позивача та відповідача, допитавши свідка, вивчивши матеріали адміністративної справи та справи про адміністративне правопорушення, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню за наступних обставин.
Згідно даних постанови по справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 08178 від 25 серпня 2009 року позивачеві поставлено до вини те, що 25 серпня 2009 року о 09 годині 05 хвилин в місті Семенівка по вулиці Червона Площа Шарпак Микола Іванович керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, та здійснив обгін автомобіля ближче 50 метрів до пішоходного переходу. За постановою на позивача за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 460 (чотириста шістдесят) гривень.
Твердження позивача про те, що при обгоні ним автомобіля було більше 50 метрів, у судовому засіданні стороною відповідача у повній мірі не спростовані, а тому вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача могла б бути скасована судом внаслідок не повної відповідності дій відповідача стосовно встановлення ним порушення позивачем вимог п. 14.6 «в» Правил дорожнього руху одночасно із задоволенням адміністративного позову з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, позивач без поважних причин пропустив встановлений ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення десятиденний строк звернення до суду за захистом свого права. Такий висновок випливає з того, що про порушення свого права позивач дізнався не пізніше 25 серпня 2009 року, тобто з моменту отримання примірника постанови по справі про адміністративне правопорушення, про що є відмітка з підписом позивача на самому оригіналі оскаржуваної постанови, проте адміністративний позов до суду скерував лише 17 вересня 2009 року (а.с. 1), поважні причини такого тривалого звернення до суду у позові не навів, у судовому засіданні на такі причини не послався (доводи позивача про поважність причин пропущення строку звернення до суду, наведені у його заяві до суду (а.с. 15), зовсім не заслуговують на увагу через те, що у судовому засіданні встановлено, що позивач не забажав забрати з собою надану йому копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, а залишив її на місці винесення, що підтверджується даними вищенаведеного пояснення відповідача та зазначеними даними оригіналу постанови по справі про адміністративне правопорушення). Оскільки на застосуванні судом вказаного строку наполягає відповідач, то це відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України і є підставою для прийняття постанови про повну відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 3, 7, 11, 17, 18, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора АП Семенівського ВДАІ ОСОБА_2 про оскарження постанови посадової особи органів Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О. І. Гнип