ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2009 року
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Джабурія О.В.
суддів – Бітова А.І.
– Шляхтицького О.І.
при секретарі – Косаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2009 року за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Авангардівської селищної ради, треті особи на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Овідіопольське РБТІ", ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області , Авангардівської селищної ради, треті особи на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Овідіопольське РБТІ", ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд визнати неправомірними дії Авангардівськї селищної ради в частині видачі свідоцтва на право власності на торгівельний центр №203 та складські приміщення суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, а не фізичної особи; зобов'язати Авангардівську селищну раду внести зміни в рішення Авангардівської селищної ради від 10 серпня 2006 року №119-V в частині видачі свідоцтва на право власності на торгівельний центр №203 та складські приміщення фізичній особі ОСОБА_3; зобов'язати Авангардівську селищну раду внести зміни в рішення виконавчого комітету від 30 травня 2008 року №24 та №25 в частині видачі свідоцтва на право власності на торгівельний центр №203 та складські приміщення фізичної особи ОСОБА_3; визнати неправомірними дії Овідіопольської районної державної адміністрації при затверджені акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта приватного підприємця ОСОБА_3 в частині визнання закінченого будівництвом об'єкта за фізичною особою - підприємцем як власником нерухомого майна, зобов'язати Овідіопольську районну державну адміністрацію вчинити певні дії, а саме внести зміни в розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 29.07.2005 року №257 встановивши по тексту розпорядження власником нерухомого майна особу ОСОБА_3
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача - Овідіопольської районної державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Овідіопольська районна державна адміністрація при затвердженні акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта приватного підприємця ОСОБА_3 діяла в межах своїх повноважень, в порядку та у спосіб, встановлений законодавчими актами України. Також представник відповідача, з посиланням на вимоги ст.ст. 99, 100 КАС України, наполягає на пропущенні позивачем строку на звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача - Авангардської селищної ради також заперечив проти позову зазначивши, що дії селищної ради відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для визнання їх неправомірними відсутні.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищезазначену постанову, в якій просив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2009 року по справі № 2-а-4457/09/1570 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити його позов.
Апелянт зазначає, що вищезазначені оскаржені ним рішення є незаконними у зв'язку з тим, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень не мали права розглядати можливість реєстрування права власності на фізичну особу - підприємця. Також позивачем зазначено, що такого суб'єкту господарювання, як приватний підприємець не передбачено чинним законодавством. Крім того, він посилається на ігнорування судом першої інстанції письмового визнання позову одним з відповідачів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що 14.07.2005 року Державною приймальною комісію складено акт про прийняття в експлуатацію після реконструкції об'єкту кафе-бар приватного підприємця ОСОБА_2, загальною площею 1048,90 м.кв., який розташований в АДРЕСА_1.
На підставі вищезазначеного акту 29.07.2005 року Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження №527 про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту ПП ОСОБА_3 Даним розпорядженням зобов'язано голову Авангардівської селищної ради, КП «Овідіопольське РБТІ» розглянути питання про оформлення необхідних технічних правовстановлюючих документів.
17.07.2006 року Авангардівською селищною радою прийнято рішення №8 про надання дозволу СПД ОСОБА_3 на будівництво складських приміщень.
10.08.2006 року Авангардівською селищною радою прийнято рішення №119-ГУ «Про
видачу свідоцтва на право власності на торгівельний центр приватному підприємцю ОСОБА_2».
30.05.2008 року Авангардівською селищною радою прийнято рішення про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта складських приміщень та видачу свідоцтва про право власності СПД ФО ОСОБА_2. На підставі цього рішення Районним бюро технічної інвентаризації Овідіопольського району 02.11.2007 року складено технічний паспорт на складські приміщення ПП ОСОБА_2
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР до делегованих повноважень виконавчих органів селищних рад належить облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
У відповідності до п.п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону від 21.05.1997 року до делегованих повноважень виконавчих органів селищних рад належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до п.п. «а» п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (далі - Тимчасове положення), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам і юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельно ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його і експлуатацію.
П. 6.3. Тимчасового положення визначає інформацію, яку має містити свідоцтва про право власності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що свідоцтво про право власності було видано приватному підприємцю ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації про затвердження акту про прийняття в експлуатацію, акт державної приймальної комісії про прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, раніше видане свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт містили відомості про належність вказаного об'єкту приватному підприємцю. П. 6.3 тимчасового положення зазначає, що до свідоцтво про право власності вносяться відомості про власника (власників) нерухомого майна. При цьому, Тимчасове положення не забороняє вносити до свідоцтва про право власності відомості щодо статусу фізичної особи як підприємця, так само як не містять такої заборони всі інші норми законів, на порушення яких посилається апелянт.
Оскаржуване рішення від 10.08.2006 року № 119-У було прийняте в результаті розгляду заяви приватного підприємця ОСОБА_3 та доданих документів на підставі вказаних норм Закону від 21.05.1997 року і Тимчасового положення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Авангардівська селищна рада не мала законних підстав для відмови у видачі свідоцтва приватному підприємцю ОСОБА_2 на торгівельний центр № 203.
Згідно заперечень на адміністративний позов начальника КП «Овідіопольське РБТІ» державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулась до БТІ відповідно до вимог п. 1 Тимчасового положення.
Порядок і умови державної реєстрації права власності здійснюється відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952-ІУ від 01.07.2004 року та Тимчасового положення, норми яких узгоджені.
Реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) приймання і перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; 2) установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; 3) прийняття рішення про реєстрацію прав, власності або відмову в реєстрації прав; 4) унесення записів до Реєстру прав; 5) учинення написів на правовстановлювальних документах; 6) видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Приватний підприємець ОСОБА_2 у встановленому вказаними нормативними актами порядку звернулась до КП «Овідіопольське РБТІ» із заявою про реєстрацію права власності на належний їй об'єкт нерухомості та подала всі необхідні документи. Перевіркою поданих на реєстрацію документів було встановлено, що вони відповідають вимогам Закону № 1952-ІУ від 01.07.2004 року та Тимчасового положення, підстави для відмови в реєстрації прав не встановлені.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» №1699-111 від 20.04.2000 року прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 1243 (яка діяла на момент прийняття Овідіопольською державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження № 527 від 29.07.2005 року) був затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року 1243 за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття ь експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті розпоряджень щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів Овідіопольська районна державна адміністрація керувалася Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923, якою був затверджений новий Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Вказана Постанова набрала чинності 01.01.2009 року.
Згідно з вимогами ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем без поважних причин був пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду з приводу оскарження дій відповідача.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду доказали та обґрунтували її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 07.08.2009 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: