ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.09 Справа № 9/250-09.

 
За позовом: Селянського фермерського господарства «Нагорний» в особі ліквідатора Воловика Сергія Володимировича, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Білопілля Сумської області  

Про  стягнення 1 605 434 грн. 80 коп.

Головуючий суддя       Лущик М.С.

За участю секретар с/з Сидорук А.І.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Савочка А.А.

Від відповідача: ОСОБА_5

СУТЬ СПОРУ: Позивач в особі ліквідатора в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1605434 грн. 80 коп. боргу, що становить суму заборгованості за поставлений товар відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.06.2007р.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд  відмовити позивачеві в задоволенні позову  в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Між Позивачем – селянським фермерським господарством «Нагорний» та відповідачем фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2  був укладений договір купівлі - продажу від 01 червня 2007 року та цього дня виписано довіреність на отримання майна за цим договором.

06 червня 2007 року Відповідач отримав від Позивача посіви кукурудзи та соняшника на загальну суму 1605 434 грн. 88 коп., що підтверджується змістом накладної № 6 та податкової накладної № 6, які були видані цього ж дня.

Таким чином, Відповідач отримав від Позивача майно на загальну суму 1605 434 грн. 88 коп.

Позивач звернувся з позов про стягнення з відповідача1 605 434 грн. 80 коп.  по вищевказаному договору.

Дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору купівлі-продажу оплата майна проводиться Відповідачем на користь Позивача в 30 денний термін з дня підписання договору, шляхом безготівкового перерахування на рахунок Позивача, або взаєморозрахунком по ринковим цінам на момент передачі товарно -  матеріальних цінностей.

Тобто, договором передбачено дві форми розрахунку: грошовими коштами або взаєморозрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично оплата за вказаним вище договором була проведена взаєморозрахунком на всю вказану вище суму.

Так, 03 березня 2007 року між Відповідачем та Позивачем було укладено договори поставки № 03/03-02, № 03/03-02/1, № 03/03-04, а 03 квітня 2007 року  договір поставки № 03/04-01.

Даним   договорами    передбачалася   поставка   Відповідачем   Позивачу насіння цукрового буряку, соняшнику, кукурудзи та засоби захисту рослин.

При цьому, строк виконання Позивачем зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару за  договорами   поставки   №  03/03-02 та  № 03/03-02/1 встановлено не пізніше 01 жовтня 2007 року, а договорами поставки № 03/03-04 та договір поставки № 03/04-01 - не пізніше 01 вересня 2007 року.

На виконання вказаних вище договорів Відповідач передав Позивачу товарно-матеріальні цінності, що підтверджується накладними № 15/044 від 15 квітня 2007 року, № 86 від 01 травня 2007 року, № 82 від 15 травня 207 року, № 87 від 01 червня 2007 року, № 91 від 01 червня 2007 року та актом здачі - прийняття робіт № 12 від 11 червня 2007 року.

Таким чином, вказаним первинними документами підтверджується факт отримання Позивачем майна на загальну суму 1 607 995 грн. 80 коп.

Тобто, Відповідач передав Позивачу майно на суму, що на 2 560 грн. 92 коп. більше від вартості майна, переданого Позивачем Відповідачу за договором купівлі - продажу від 01 червня 2007 року.

Крім того, 03 квітня 2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір застави № 1, предметом якого є визначено право останнього, як заставодержателя у випадку невиконання Позивачем власних зобов'язань за вказаним вище договорами поставки одержати задоволення за рахунок заставленого майна нового урожаю "кукурудзи" та "соняшника" переважно перед іншими кредиторами Позивача.

Обтяження, визначені вказаним вище договором були зареєстровані 16 квітня 2007 року в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію № 12103339.

Враховуючи зміст, укладених між вказаним вище особами договорів, то між Позивачем та відповідачем існують одночасно два зобов'язання, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Положеннями ч. 1 ст. 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Тобто, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2)          бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей
одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай
застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей).
Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але
не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається
зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних
договорів тощо);

3)          строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або
визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. З ст. 203 ГКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач заявив Позивачу про зарахування зустрічних вимог.

Також, не підлягає задоволенню клопотання позивача про  призначення судової експертизи, з наступних підстав:

Клопотання обґрунтоване тим, що ліквідатор сумнівається в достовірності протоколу про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02 червня 2007 року, ці сумніви полягають в тому, що факт постачання насіння та засобів захист рослин, а також надання послуг по обробці рослин від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарств, «Нагарний» відсутній, а тому на думку ліквідатора і відсутнє будь-яке зарахуванні зустрічних однорідних вимог.

Наведені обґрунтування є необґрунтованими, оскільки ліквідатором в супереч  вимогам ст. 33 ГПК України не наведено доказів, які підтверджують такі сумніви, а доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, в клопотанні взагалі не зазначається для встановлення яких саме фактичних даних, що входять до предмета доказування буде спрямоване проведення експертизи, а також не зазначається, які саме наявні у справі докази є суперечливими.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,68,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.           В задоволенні клопотання про призначення судової експертизи – відмовити.

2.          В позові -  відмовити.

Суддя                                                                                           М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 22.10.2009 року