Справа № 11 - 488/2009 Головуючий 1 інстанції: Білий М.М.
Категорія – ст. 115 ч.1 КК Доповідач: Демченко О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
10 вересня 2009 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Щербакова О.С.
суддів: Демченка О.В. Шахової О.Г.,
за участю прокурора: Хомазюка О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на користь засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Куликівського районного суду від 08 липня 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Ковчин Куликівського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружений, маючий на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючий, в силу ст. 89 КК України не судимий, -
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 10 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5688 грн. 40 коп. та 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 05 лютого 2009 рок, близько 15 години 30 хвилин, знаходячись за місцем свого постійного проживання в будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті виниклих неприязних відносин, з метою помститися за свою дружину, взяв побутові вила біля хліва свого господарства за вищевказаною адресою і почав наздоганяти ОСОБА_3, який від його двору пішов в напрямку свого будинку.
Наздогнавши ОСОБА_3 на території присадибних ділянок, що розташовані неподалік від будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 розпочав із ним сварку, яка переросла в бійку, в процесі якої останній умисно побутовими вилами наніс удар в область голови потерпілому, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці скроні справа, яка є проникаючою в порожнину черепа з пошкодженням кісток черепа, оболонок та речовини головного мозку і за ступенем тяжкості, відносно живої людини, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя від яких ОСОБА_3 помер через короткий час у своєму будинку по АДРЕСА_3.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок Куликівського районного суду від 08 липня 2009 року скасувати та постановити свій вирок. Свої вимоги аргументує тим, що дії ОСОБА_2 органами досудового слідства та судом невірно кваліфіковані за ст. 115 ч.1 КК України. Вважає, що умисне нанесення тілесних ушкоджень побутовими вилами з метою помсти не доведено матеріалами справи та жодними доказами. Зазначає, що зібраними по справі доказами підтверджується вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 119 КК України, а саме вбивстві через необережність.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок Куликівського районного суду від 08 липня 2009 року скасувати та постановити свій вирок, яким визнати його винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 119 ч.1 КК України. Вважає, що його дії не вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 115 ч.1 КК України та не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. Також просить врахувати його щире каяття у вчиненому та активне сприяння у розкритті злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність залишення вироку без змін а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню. Таке рішення суд ґрунтує наступним.
Винність ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованих йому діянь у повній мірі підтверджена низкою доказів, яким суд дав належної правової оцінки.
Так, на досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував того, що перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, почувши від дружини, що ОСОБА_3 неправильно поводив себе відносно неї, з метою розібратись з останнім, взявши дома вила, наздогнав останнього на вулиці села, почав з ним сварку, яка переросла в бійку. За версією ОСОБА_2, викладеною ним в суді першої інстанції та апеляції, тілесні ушкодження ОСОБА_3 він заподіяв унаслідок необережного поводження з вилами, в тому числі частково самим загиблим. При цьому, згідно показань ОСОБА_2, ОСОБА_3 сам перший став бити його кулаками в обличчя.
Свої показання він підтвердив під час проведення відтворення обстановки та обставин події, не заперечуючи своєї причетності до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_4, допитаний на досудовому слідстві, показав, що бачив, як його батько ОСОБА_2 бився з ОСОБА_3 кулаками. Після чого взяв вила, що лежали поруч на землі і наніс ОСОБА_3 удар цими вилами (а.с. 130).
В засіданні місцевого суду цей свідок частково змінив свої показання, проте місцевий суд дав обґрунтованої оцінки цій зміні, вказавши, що свідок давав показання проти свого батька, від якого перебував в матеріальній та іншій залежності. З такою оцінкою апеляційний суд погоджується і вважає її обґрунтованою.
Свідок ОСОБА_5, дружина ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в судовому засіданні дала показання про те, що 5 лютого 2009 року загиблий ОСОБА_3 зайшовши до неї додому та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, неправильно поводив себе, проявив до неї насильство. Вона перебувала в цей час в стані вагітності. Коли вона поскаржилась на це своєму чоловікові, то останній, взявши вдома вила, пішов наздоганяти ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_2 повідомив свідку, що вдарив ОСОБА_3 вилами по зубах.
З висновку судово-медичної експертизи № 192 від 20 березня 2009 р. видно, що ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці скроні справа з проникненням в порожнину черепа, з пошкодженням головного мозку, проникаюча рана в ділянці правої щоки, рана верхньої губи, синці та садна тулуба й обличчя. Причиною смерті ОСОБА_3 явилось сліпе проникаюче колоте поранення голови з пошкодженням кісток черепа, твердої і м’якої мозкової оболонок, речовини головного мозку. Смерть могла настати 5 лютого 2009 р., ці тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя. Малоймовірним є заподіяння тілесних ушкоджень самим потерпілим. (а.с. 72-79).
З висновків додаткової судово-медичної експертизи № 10 від 26 березня 2009 р. деталізовано тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 при житті: частина з них визначена як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та легкі (а.с. 83-88).
З висновків судово-медичної експертизи № 245 від 2 березня 2009 р. видно, що при огляді експертом ОСОБА_2 7 лютого 2009 р. будь-яких тілесних ушкоджень у нього не виявлено (а.с.43-44).
На думку апеляційного суду, цей доказ спростовує показання засудженого про те, що ОСОБА_3 першим став бити ОСОБА_2 кулаками по обличчю і підтверджує правильність обвинувачення.
З висновків судово-психіатричної експертизи № 143 від 10 квітня 2009 р. не встановлено розладів психічної діяльності ОСОБА_2, унаслідок яких він не міг би усвідомлювати своїх дій та керувати ними (а.с.122-125).
Таким чином, сукупність наведених вище доказів беззаперечно свідчить про скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України. Про це зокрема, свідчить характер і локалізація тілесних ушкоджень, нанесення удару колючим предметом в життєво важливий орган – голову людини. Наносячи такий удар, ОСОБА_2 не міг не розуміти, що унаслідок його можуть настати тяжкі наслідки. Апеляційний суд наголошує, що умисне убивство може бути скоєне як з прямим, так і з непрямим умислом, коли винна особа свідомо допускає настання наслідків у вигляді позбавлення життя іншої людини як результат своїх дій, про що і зазначив місцевий суд у своєму вироку. До показань засудженого ОСОБА_2 слід ставитись критично, як до таких, що спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєний злочин.
Призначене покаранні відповідає ст. 65 КК України. Судом в достатній мірі враховано обставини, які обтяжують покарання, відсутність обставин, що пом’якшують покарання, негативні характеристики ОСОБА_2 і призначене покарання не у максимальному розмірі, передбаченому законом за даний злочин. Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду, наголошуючи при цьому що у відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Призначене місцевим судом покарання є достатнім для виправлення і перевиховання засудженого і зміні воно не підлягає.
Цивільний позов в кримінальній справі вирішено у відповідності до норм чинного законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані відповідними документами (а.с. 198-207). Тому вирок в частині цивільного позову зміні не підлягає.
Порушень кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи судом першої інстанції, які б були безумовною підставою для скасування вироку суду при апеляційному розгляді справи встановлено не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365 , 366, 377 КПК України апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Апеляції адвоката ОСОБА_1 на користь засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду від 08 липня 2009 року відносно ОСОБА_2 –без змін.
Судді:
О.Г.Шахова О.С. Щербаков О.В. Демченко