УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 жовтня 2009 р. Справа № 2а-5100/09/2370
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Лічевецький І.О., перевіривши матеріали адміністративного позову прокурора м. Черкаси до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Черкаси звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач зазначає, що рішенням Черкаської міської ради № 4-999 від 12.03.2009 р. приватному підприємству «Август-Тур» встановлено пільгову орендну плату в розмірі 3 000 грн. за користування майновим комплексом дитячої оздоровчої бази «Орлятко». Позивач звертає увагу, що майно оздоровчої бази було передано ПП «Август-Тур» відповідно до умов договору оренди, укладеного за результатами конкурсу, згідно яким підприємство запропонувало найбільшу орендну плату в розмірі 10 130 грн. Позивач також стверджує, що зазначене рішення суперечить положенням ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», якою встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Вважаючи, що прийняттям спірного рішення міська рада знехтувала інтересами територіальної громади міста, позивач вніс протест, який у встановлений законом термін розглянутий не був.
На підставі наведених обставин позивач просить задовольнити його вимоги, визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 4-999 від 12 березня 2009 р. «Про надання приватному підприємству «Август-Тур» пільгової орендної плати за користування майновим комплексом дитячої оздоровчої бази «Орлятко».
Вирішуючи питання відмову у відкритті провадження у справі суддя виходить з такого:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суб’єкт владних повноважень, згідно з пунктом 7 частини першої згаданої статті КАС України, – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб’єкта, а цей суб’єкт відповідно зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника комунального майна рада є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ, а рівноправним суб’єктом майнових відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися майном.
Предметом спору у цій справі є визнання незаконним рішення ради, яким встановлено розмір орендної плати.
Оспорюване рішення не є рішенням суб’єкта владних повноважень у сфері реалізації управлінських функцій, перегляд яких віднесено до компетенції адміністративних судів. За своїм змістом і правовим характером вищезгадане рішення має всі ознаки реалізації права власника на розпорядження майном.
За таких обставин заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в них виступає як суб’єкт права власності, а не як суб’єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника, який не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
З огляду на викладене, такий спір не має встановлених Кодексом адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом прокурора м. Черкаси до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Повернути прокурору м. Черкаси позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали направити прокурору м. Черкаси.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя І.О.Лічевецький