- відповідач: Постіженко Віктор Іванович
- позивач: Постіженко Анна Вікторівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 277/318/17
Номер рядка звіту 47
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"07" червня 2017 р. смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого- судді Дармограй І.І.,
розглянувши, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, -
ВСТАНОВИВ:
11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вищевказаним позовом.
В позові позивач зазначила, що рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19.07.2011 року було розірвано шлюб між її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно даного рішення вона залишилася проживати зі своєю мамою.
У вересні - листопаді 2017 року планується поїздка учнів школи, в якій вона навчається, за кордон. Позивачка також планує поїхати за кордон по навчальних програмах для участі у міжнародних наукових конференціях та проживання у польських сім'ях.
Її мати дає згоду на її виїзд за кордон, а батько такої згоди не надає без будь-яких вагомих причин, хоча адміністрацією школи, в якій вона навчається, йому був направлений лист з проханням надати нотаріальну згоду на виїзд ОСОБА_1 за кордон, а саме в Польщу.
В електронних листах, які були надіслані позивачці від відповідача, зазначено, що всі питання він бажає вирішувати через суд, добровільно надати згоду на виїзд з України за кордон позивачу він відмовляється, і тому позивач була змушена звернутися в суд з позовом про надання їй дозволу для виїзду за кордон, як особі, яка не досягла 16-річного віку.
В позові позивач просила суд, надати їй, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особі яка не досягла 16-річного віку, дозвіл на виїзд з України за кордон без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 у Польщу в період з 10 вересня 2017 року по 20 листопада 2017 року.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, судові повістки, які були направлені відповідачу у встановленому законам порядку повернулись до суду без вручення з відміткою «за вказаною адресою не проживає».
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою їх місця проживання, зареєстрованих у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
07 червня 2017 року суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи, а саме: ксерокопію свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 09.12.2015 року; ксерокопію рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19.07.2011 року, згідно якого шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був розірваний, та їхня спільна дитина - дочка ОСОБА_1 залишилася на вихованні матері; ксерокопію довідки виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, про те, що позивач проживає разом зі своєю матір'ю; ксерокопію листа ЗОШ І-ІІІ ступенів № 36 м. Житомир, згідно якого адміністрація школи звертається з проханням до ОСОБА_2 про надання згоди на виїзд з України за кордон ОСОБА_1 для участі у наукових конференціях та проживанню у польських сім'ях; ксерокопію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1; ксерокопію витягу з електронного листування ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки батьки дитини повинні забезпечити всі умови для належного виховання та розвитку дитини, відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину. Відмова батька від надання нотаріального дозволу на виїзд дочки з України за кордон суперечить інтересам дитини, перешкоджає її всебічному розвитку, набуттю відповідного досвіду для подальшого здобуття певних досягнень, та не ґрунтується на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності та батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно до ч. 4 ст. 152 СК України дитина має право звернутися за захистом свої прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Частиною 3 ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку,в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Ухвалою суду від 27 квітня 2017 року позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. 150, ч. 4 ст. 152, ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, ч. 3 ст. 313 ЦК України, п. 4 Постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
На підставі наведеного ст. 150, ч. 4 ст. 152, ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, ч. 3 ст. 313 ЦК України, п. 4 Постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України»,керуючись ч. 3 ст. 88, п. 2 ч. 1 ст. 208, ст. ст. 209, 212-215, 224-226, 228, ч. 1 ст. 294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особі яка не досягла 16-річного віку, дозвіл на виїзд з України за кордон без нотаріально посвідченої згоди та супроводу батька ОСОБА_2, у Польщу в період з 10 вересня 2017 року по 20 листопада 2017 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: І. І. Дармограй
- Номер: 2/277/217/17
- Опис: про надання дозволу на виїзд з України громадянину який не досяг 16 річного віку
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 277/318/17
- Суд: Ємільчинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Дармограй І. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2017
- Дата етапу: 27.06.2017