Справа № 2-1558-09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2009 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Романенко В.А.
при секретарі - Макаренко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ «Хімволокно», ЗАТ «Хімпобутсервіс», Міністерства промислової політики, треті особи: Черкаська міська рада, Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету, Фонд Державного майна України про визнання незаконною передачу гуртожитку № 1 розташованого в м. Черкаси, по вул. Енгельса, 120/1, виключення гуртожитку зі статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс», та безоплатної передачі його до комунальної власності Черкаській міській раді,
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до суду з позовом до ВАТ «Хімволокно», ЗАТ «Хімпобутсервіс», Міністерства промислової політики, треті особи: Черкаська міська рада, Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету, Фонд Державного майна України про визнання незаконною передачу гуртожитку № 1 розташованого в м. Черкаси, по вул. Енгельса, 120/1, виключення гуртожитку зі статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс», та безоплатної передачі його до комунальної власності Черкаській міській раді.
Свої позовні вимоги мотивують тим, що наказом Міністерства промисловості № 132 від 28 квітня 1994 року було створене Відкрите акціонерне товариство «Хімволокно» шляхом перетворення державного підприємства «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» та затверджено його статут.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 вказаного наказу № 132 від 28 квітня 1994 року «Активи та пасиви державного підприємства «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» переходить до відкритого акціонерного товариства, яка стає правонаступником прав та обов’язків корпоратизованого підприємства».
Відповідно до акту державної комісії про прийняття в експлуатацію 4-ти поверхового житлового цегляного гуртожитку на 132 кімнати по вул. Енгельса, №110/26 (вул. Енгельса, №120/1) в м. Черкаси від 20.08.1960 року статус будинку було визначено як житловий будинок і він був віднесений до державного житлового фонду.
Під час приватизації державного підприємства «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» спеціалістами Міністерства промисловості спільно з працівниками Фонду державного майна України було проведено оцінку вартості цілісного майнового комплексу підприємства про що складено ОСОБА_3, який був затверджений Міністерством 28.04.1994 року.
Відповідно до п.12 ОСОБА_3, із вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства «Черкаське виробниче об`єднання «Хімволокно» було вилучено майно державного житлового фонду (гуртожитки). Тобто, гуртожитки не були передані до статутного фонду новоствореного ВАТ «Хімволокно», а залишились у державній власності. ОСОБА_4 підтверджується листом Міністерства промислової політики України.
Однак, з незрозумілих причин, необґрунтовано, самовільно та без будь-яких на те правових підстав, наказом директора ВАТ «Хімволокно» № 338 від 13.04.1999 року до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс» було передано гуртожиток №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1.
Вказаний гуртожиток 15 травня 2000 року, разом з іншими гуртожитками, було передано комісією ВАТ «Черкаське хімволокно» та прийнято засновниками ЗАТ «Хімпобутсервіс» по залишковій вартості, як основні та оборотні засоби станом на 01.05.2000 року на загальну суму 2652691,61 грн. (без ПДВ).
Відповідно Інструктивного листа Фонду державного майна України № 10-25-21463 від 30.12.2005 року «Під включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів, що підлягали приватизації, органи приватизації застосували ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного майна» та інше законодавство, прийняте на виконання цього Закону.
Гуртожитки як об’єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного майна»
На даний час адміністрація ЗАТ «Хімпобутсервіс» допускає можливість продажу мешканцям гуртожитку зайнятих ними ж квартир по цінах за квадратний метр, що склались на ринку житла в м. Черкаси. В той час коли після передачі зазначеного будинку на баланс міської ради вони б безоплатно приватизували їх. В цьому вони вбачають грубе порушення їх майнових прав.
Просять визнати незаконною передачу комісією ВАТ «Черкаське хімволокно» та прийняття засновниками ЗАТ «Хімпобутсервіс» гуртожитку №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 по залишковій вартості, як основних оборотних засобів до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс».
Виключити гуртожиток №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 зі статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс».
Зобов’язати ЗАТ «Хімпобутсервіс» передати безоплатно гуртожиток №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 Черкаській міській раді до комунальної власності.
ОСОБА_3 наказ директора ВАТ «Черкаське хімволокно» №338 від 13.04.1999 року про передачу гуртожитку №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс».
ОСОБА_3 від 15 травня 2000 року прийому-передачі комісією ВАТ «Черкаське хімволокно» гуртожитку №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 засновникам ЗАТ «Хімпобутсервіс».
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд їх задовольнити.
Представник ВАТ «Хімволокно» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та заперечував проти їх задоволення, пояснивши, що приватизація гуртожитку, який розташований в м. Черкаси, по вул. Енгельса, 120/1 здійснювалася відповідно до законодавства.
Представник ЗАТ «Хімпобутсервіс» в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник Міністерства промислової політики в судове засідання не з’явився, скерував до суду заперечення в якому вказує, що прийнятим наказом Міністерства промисловості України № 132 від 28 квітня 1994 року «Про створення ВАТ Черкаське Хімволокно» відповідно до Указу Президента від 15.06.1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств» та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993 року № 54 «Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації», на підставі Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого ОСОБА_5 КМУ від 05.07.1993 року № 508 створено Відкрите акціонерне товариство «Хімволокно» шляхом перетворення з ДП «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» та затверджено його статут.
Відповідно до акту оцінки цілісного майнового комплексу від 28 квітня 1994 року (п. 12.2) гуртожитки не входили до вартості цілісного майнового комплексу.
Відповідно до Положення про порядок корпоратизації, затвердженого ОСОБА_5 КМУ від 05.07.1993 року № 508, а саме (п. 9, 10) комісія несе відповідальність за правильність підготовки документів і достовірність даних, що використовуються нею.
Комісія готує і подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України «Про господарські товариства», з урахуванням вимог, передбачених Указом Президента України «Про корпоратизацію підприємств».
На виконання вимог п. 15 Положення про порядок корпоратизації, затвердженого ОСОБА_5 КМУ від 05.07.1993 року № 508 зазначено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов’язків корпоратизованого підприємства.
Таким чином, Міністерство промисловості України виконали вимоги Указу Президента від 15.06.1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств» та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993 року № 54 «Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації», на підставі Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого ОСОБА_5 КМУ від 05.07.1993 року № 508. Судове засідання просять розглядати у їх відсутність, в позові просять відмовити.
Представник Черкаської міської ради посилався у вирішенні даного питання на розсуд суду.
Представник управління ЖКУ виконавчого комітету посилався у вирішенні даного питання на розсуд суду.
Представник Фонду державного майна України позовні вимоги визнав, та не заперечував проти їх задоволення, а також на адресу суду надійшло пояснення від Фонду державного майна України в якому вказано, що ВАТ «Черкаське Хімволокно» було створено в процесі корпоратизації, шляхом перетворення ДП «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 28.04.1994 року № 132.
З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що ВАТ «Черкаське хімволокно» вирішило передати до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс» основні засоби та обігові кошти – будівлі та обладнання гуртожитків, до яких увійшов також і гуртожиток по вул. Енгельса, 120/1. Разом з тим, з матеріалів вищезазначеного позову можна зробити висновок, що відповідний гуртожиток до статутного фонду ВАТ «Черкаське хімволокно» не увійшов і залишився у державній власності.
Також зазначають, що Фонд підтримує позивачів в повному обсязі стосовно того, що гуртожитки не підлягали приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативно-правових актів.
Таким чином, ВАТ «Київхімволокно» не було власником вищезазначеного гуртожитку, а тому не мало законного права розпоряджатися державним майном, а саме передавати його у приватну власність ЗАТ «Хімпобутсервіс». Згідно з ст. 4 Закону України «Про власність», який був чинним на той час, тільки власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.
Фонд звертає увагу суду на те, що такі дії з боку ВАТ «Хімволокно» були не передбачені законодавством, яке діяло на той час, а саме, Цивільним кодексом УРСР (1963 р.), Законом України «Про власність», а також не передбачається законодавством, яке діє і на сьогодні.
Також, згідно з вимогами ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Згідно акту прийому – передачі основних та оборотних засобів будівель та обладнання гуртожитків від 15.04.2000 року вбачається, що приватні особи – ВАТ «Хімволокно» та ЗАТ «Хімпобутсервіс» самостійно, не маючи на те законних повноважень, всупереч законодавству України розпорядились державним майном на власний розсуд. В даному випадку, порушені права Міністерства промислової політики України, як органу управління, а також порушені майнові інтереси держави, оскільки відбулося незаконне вибуття гуртожитку з державної власності.
Враховуючи вищезазначене, Фонд підтримує позовні вимоги, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини, які регулюються нормами законодавства.
Судом встановлено, що наказом Міністерства промисловості № 132 від 28 квітня 1994 року було створене Відкрите акціонерне товариство «Хімволокно» шляхом перетворення державного підприємства «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» та затверджено його статут.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 вказаного наказу № 132 від 28 квітня 1994 року «Активи та пасиви державного підприємства «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» переходить до відкритого акціонерного товариства, яка стає правонаступником прав та обов’язків корпоратизованого підприємства».
Відповідно до акту державної комісії про прийняття в експлуатацію 4-ти поверхового житлового цегляного гуртожитку на 132 кімнати по вул. Енгельса, №110/26 (вул. Енгельса, №120/1) в м. Черкаси від 20.08.1960 року статус будинку було визначено як житловий будинок і він був віднесений до державного житлового фонду.
Під час приватизації державного підприємства «Черкаське виробниче об’єднання «Хімволокно» спеціалістами Міністерства промисловості спільно з працівниками Фонду державного майна України було проведено оцінку вартості цілісного майнового комплексу підприємства про що складено ОСОБА_3, який був затверджений Міністерством 28.04.1994 року.
Відповідно до п.12 ОСОБА_3, із вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства «Черкаське виробниче об`єднання «Хімволокно» було вилучено майно державного житлового фонду (гуртожитки). Тобто, гуртожитки не були передані до статутного фонду новоствореного ВАТ «Хімволокно», а залишились у державній власності. ОСОБА_4 підтверджується листом Міністерства промислової політики України.
Однак, наказом директора ВАТ «Хімволокно» № 338 від 13.04.1999 року до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс» було передано гуртожиток №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1.
Вказаний гуртожиток 15 травня 2000 року, разом з іншими гуртожитками, було передано комісією ВАТ «Черкаське хімволокно» та прийнято засновниками ЗАТ «Хімпобутсервіс» по залишковій вартості, як основні та оборотні засоби станом на 01.05.2000 року на загальну суму 2652691,61 грн. (без ПДВ).
Відповідно Інструктивного листа Фонду державного майна України № 10-25-21463 від 30.12.2005 року «Під включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів, що підлягали приватизації, органи приватизації застосували ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного майна» та інше законодавство, прийняте на виконання цього Закону.
Але частиною 2 ст. 3 ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного майна» в редакції, яка діяла на момент масової приватизації гуртожитків, чітко було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів.
Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтями 127-131 Житлового кодексу Української РСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208, передбаченого, що гуртожитки – це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гуртожитки, слід відносити до об’єктів державного житлового фонду.
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до ст. 1 ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд – це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, гуртожитки як об’єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного майна»
На підставі вищевикладеного, акти органів приватизації щодо включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації, можуть бути визнані в судовому порядку. При цьому, у разу наявності підстав визнання цих актів недійсними, Фонд державного майна України вважає за доцільне в кожному конкретному випадку розглядати можливість визнання таких позовів із подальшим виключенням вартості гуртожитків із статутних фондів за рішенням суду та передачі у комунальну власність.
Міністерство юстиції України в своєму листі № 19-5-311 від 04.07.2006 року повідомляє наступне: «Міністерству юстиції невідомо на якій правовій підставі відбувалося включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів підприємств і якими актами законодавства при цьому керувалися органи приватизації з огляду на наступне.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» в редакції, яка діяла, зокрема у період 1993-1995 років було передбачено, що дія зазначеного Закону не поширювалася на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів.
Відповідно до статті 127 Житлового кодексу УРСР гуртожитки – це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.
Враховуючи це, гуртожитки, що належали підприємствам на праві повного господарського відання, були об’єктами державного житлового фонду, і тому згідно із ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного майна» не підлягали приватизації.
Не відносив гуртожитки до об’єктів приватизації також і ОСОБА_4 України «Про приватизацію державного житлового фонду». Згідно з положеннями цього Закону приватизувати можна було об’єкти державного житлового фонду, призначені для постійного проживання громадян, право не яке підтверджувалося ордером.
Аналіз положень Закону України «Про приватизацію державного майна» в комплексі з положеннями Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» дає підстави стверджувати, що включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів підприємств, що були приватизовані, було неправомірним.
Враховуючи те, що гуртожитки було приватизовано за відсутності необхідних для цього юридичних підстав, договори купівлі-продажу зазначених гуртожитків можуть бути визнані недійсними у судовому порядку.
Висновок про неправомірність включення гуртожитків до складу цілісних майнових комплексів підприємств, які було приватизовано, також підтверджується прийняттям Верховною ОСОБА_5 України 3 березня 2005 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках», яким внесено зміни до законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про приватизацію державного майна» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». ОСОБА_4, зокрема передбачає, що при приватизації чи банкрутстві підприємств, гуртожитки, що належать цим підприємствам на праві повного господарського відання, підлягають обов’язковій передачі у комунальну власність».
24 квітня 2007 року на спільному засіданні Комітетів Верховної ОСОБА_5 України з питань соціальної політики та праці, з питань будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства, з питань правосуддя та Спеціальної комісії Верховної ОСОБА_5 України з питань приватизації, оформленому протоколом № 1 від 24.04.2007 року, було прийняте рішення «Про інформацію Фонду державного майна України щодо порушення житлових прав громадян, які мешкають у гуртожитках», в якому також було визначено, що « гуртожитки, як об’єкти державного житлового фонду, не підлягали приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна ». В цьому рішенні також були розроблені заходи, спрямовані на відновлення порушених прав мешканців гуртожитків.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року, «В разі зміни форми власності підприємства, у повному господарському віданні якого перебував державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передаються комунальну власність відповідних рад».
Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону «Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, у комунальну власність, визначається Кабінетом Міністрів України».
Так, ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. Згідно п. 1 цього Положення, ним визначається порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні, в тому числі у разі зміни форм власності.
Відповідно до вимог п. п. 2, 3 зазначеного Положення «Безоплатній передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки». Таким чином, законодавством передбачено обов’язків порядок передачі державних гуртожитків в комунальну власність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 127-131 ЖК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ «Хімволокно», ЗАТ «Хімпобутсервіс», Міністерства промислової політики, треті особи: Черкаська міська рада, Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету, Фонд Державного майна України про визнання незаконною передачу гуртожитку № 1 розташованого в м. Черкаси, по вул. Енгельса, 120/1, виключення гуртожитку зі статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс», та безоплатної передачі його до комунальної власності Черкаській міській раді задовольнити.
Визнати незаконною передачу комісією ВАТ «Черкаське хімволокно» та прийняття засновниками ЗАТ «Хімпобутсервіс» гуртожитку №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 по залишковій вартості, як основних оборотних засобів до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс».
Виключити гуртожиток №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 зі статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс».
Зобов’язати ЗАТ «Хімпобутсервіс» передати безоплатно гуртожиток №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 Черкаській міській раді до комунальної власності.
ОСОБА_3 наказ директора ВАТ «Черкаське хімволокно» № 38 від 13.04.1999 року про передачу гуртожитку №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 до статутного фонду ЗАТ «Хімпобутсервіс».
ОСОБА_3 від 15 травня 2000 року прийому-передачі комісією ВАТ «Черкаське хімволокно» гуртожитку №1, який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 120/1 засновникам ЗАТ «Хімпобутсервіс».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: