Справа 22а/282 2006р. Головуючий у 1-й інстанції-Лобко А.В.
Категорія Суддя-доповідач - Жмака В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня 11 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Жмаки В.Г.,
суддів - Білецького О.М., Шевченка В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., та осіб, які приймають
участь у справі - ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 15 травня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу реєстрації актів громадського стану Сумського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_1, про анулювання актового запису про встановлення батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду, якою анульований актовий запис про встановлення його батьківства відносно дочки ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та запис його як батька в актовому запису про народження дочки, та залишити без розгляду адміністративний позов позивачки.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що суд першої інстанції ухвалив постанову по даній справі з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, ст.ст. 1,2 КАС України, із яких вбачається, що позовні вимоги позивачки не могли розглядатися в порядку адміністративного судочинства, так як нею не оспорюються рішення чи дії відповідача, що порушують її права. Ухвалюючи постанову, суд не послався на конкретну норму права, яка була порушена, в той же час його батьківство встановлене у відповідності з вимогами закону, але суд ці обставини не прийняв до уваги. Суд не врахував і те, що вимоги матері про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про її народження, може бути подана не пізніше одного року від дня регістрації народження дитини.
Ухвалюючи постанову про анулювання актового запису місцевий суд виходив з того, що за законом, відомості про батька в актовому запису про народження дитини вносяться на підставі актового запису про встановлення батьківства, який в свою чергу вчиняється на підставі спільної заяви батьків. Оскільки в актовому записі про встановлення батьківства підписи позивачки і апелянта, як батьків, відсутні, він вчинений з порушенням встановленого порядку, а тому повинен бути анульований.
Позивачка вважала апеляційну скаргу необгрунтованою, а рішення суду таким, що відповідає вимогам законодавства. Відповідач також не заперечує проти ухваленої постанови місцевого суду по даній справі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова місцевого суду скасуванню з закриттям провадження у справі за слідуючих обставин.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 і третя особа по справі ОСОБА_1 з 1996 року знаходились у фактичних шлюбних відносинах. 27 липня 1997 року позивачка народила доньку ОСОБА_4, батьківство якої встановлене за спільною заявою позивачки і ОСОБА_1, на підставі чого вчинений актовий запис про народження дитини з зазначенням, що її батьком є ОСОБА_1
Як зазначає позивачка в самому позові до суду, в даний час ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до неї про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною. Вона цей позов не визнає, тому, що ОСОБА_1 не є батьком дитини. Саме цими обставинами позивачка обґрунтовувала вимоги про визнання дій відділу реєстрації актів громадянського стану неправомірними, оскільки з заявами про встановлення батьківства ОСОБА_1 відносно її доньки вона у відділ РАГС не зверталась.
Приймаючи участь по даній справі в якості третьої особи ОСОБА_1 заперечував вимоги позивачки тим, що він вважає себе фактично і зареєстрований за спільною заявою позивачки батьком її доньки ОСОБА_4, народження 27 липня 1997 року.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийняв до провадження і розглянув по суті вимоги позивачки, як адміністративний позов в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_3 по суті оспорюється батьківство ОСОБА_1 відносно її дочки ОСОБА_4, що відповідно до ч.2 ст.2 КАС України має розглядатися в суді за нормами цивільно-процесуального та сімейного законодавства, що діяло на час народження дитини та в даний час.
Розгляд справи про оспорювання батьківства безпосередньо стосується прав ОСОБА_1 і в залежності від обставин, не виключає залучення до участі у справі самої дитини (ст. 171 СК України), органу опіки та піклування (ст. 19), призначення експертиз, що може мати місце лише при провадження в порядку цивільного судочинства і виключається при провадженні за адміністративним позовом.
З цього приводу є обгрунтованими доводи апелянта про порушення судом ст.ст. 1,2 КАС України. Крім того, відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, передбачених ст. 157 цього кодексу, в (ч.1 п.1) якої зазначено, що суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з доводами в апеляційній скарзі з посиланням на ч.6 ст.235 ЦПК України, щодо залишення позовної заяви без розгляду, оскільки судом першої інстанції розглянута справа і прийнята постанова в порядку адміністративного судочинства, а не заява в порядку окремого провадження, як це передбачено вище зазначеною нормою.
На підставі викладеного, керючись ст.ст. 157, 198, 203, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Зарічного районного суду м.Суми від 15 травня 2006 року, скасувати, провадження у даній справі закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.