Суддя-доповідач – Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції – Сенчишин Ф.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 вересня 2009 року справа № 2-а-725/09/0549
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Міронової Г.М.
суддів: Яманко В.Г., Лях О.П.
при секретарі Ковальчук Г.Л.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні
Управління Пенсійного фонду України
в м.Торезі Донецької області
на постанову Торезького міського суду Донецької області
Від 21 травня 2009 року
у адміністративній справі № 2-а-725/09
за позовом ОСОБА_1
До Управління Пенсійного фонду України
в м.Торезі Донецької області
Про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області (далі - Управління) щодо перерахування йому пенсії з підвищенням як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, посилаючись на те, що він, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилося 18 років.
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 21 травня 2009 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області було задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними щодо відмови у донарахуванні та виплати позивачеві надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити позивачеві надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 30.04.2009 року в сумі 1113,63 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Сторони у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а судове рішення – змінити, з наступних підстав.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача після вступу у законну силу Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, де у пункті 5 резолютивної частини зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України.
Проте, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачеві за період з 22.05.2008 року по 30.04.2009 року.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто він повинен з’ясовувати ті обставини чи порушення закону, у яких на думку особи, що подала скаргу, суд першої інстанції допустив помилки, однак якщо при такому з’ясуванні буде встановлено порушення закону, що призвели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження, суд апеляційної інстанції може вийти за ці межі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті розглянутий правильно, проте з порушенням норм матеріального в частині здійснення судом перерахунку пенсії що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови у відповідності до норм права, застосованих при вирішенні цього спору для забезпечення захисту прав та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області – задовольнити частково.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 21 травня 2009 року у справі № 2а-725/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – змінити.
Виключити у резолютивній частині постанови суду, абзац третій, слова: «по 30.04.2009 року включно з урахуванням фактично отриманих останньою сум, а саме у розмірі 1113,63 грн.», зазначивши замість слова : «по 31 грудня 2008 року в розмірі 715,23 грн.».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Г.М. Міронова
Судді: В.Г.Яманко
О.П.Лях