ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16933/16-ц

Провадження № 2/638/1818/17

06.06.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Козодой К. І.

з участю судового розпорядника Зміївської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №36820а5ха від 08.06.2015 року, згідно якого АТ «СК «АХА Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 11.01.2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та «SsangYong», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. У зв'язку з подією, згідно звіту про оцінку, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження під час ДТП склала 35199, 43 грн. Згідно з умовами договору, на підставі страхового акту від 22.02.2016 року, рахунку зі станції технічного обслуговування та зібраних документів, розмірі виплати за пошкоджений транспортний засіб складає 35199, 43 грн. Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №36820а5ха від 08.06.2015 року, згідно якого АТ «СК «АХА Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (а. с. 5-16).

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.993, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до вимог частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як встановлено під час судового розгляду, 11.01.2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та «SsangYong», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Згідно з довідкою №92229877 про дорожньо-транспортну пригоду, особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна», є водій ОСОБА_2. Його вина встановлена постановою Київського районного суду м. Харкова від 04.02.2015 року (а. с. 24-26).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_2, водія транспортного засобу «SsangYong», державний номерний знак НОМЕР_2, та заподіянню шкоди транспортному засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Судом також встановлено, що розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підтверджений матеріалами справи.

Страхувальник ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та надав усі необхідні документи (а. с. 17-20).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2015824 від 22.02.2016 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту - автомобілю марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, склала 35199, 43 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки 08.06.2015 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу№36820а5ха, суд вважає, що у позивача є правові підстави, які передбачають право страховика у відповідності до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди, тобто у регресному порядку, а також встановлені всі правові підстави для застосування правил цивільної відповідальності за завдану в даному випадку шкоду від ушкодження автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 14, 60, 88, 209, 212 - 215, 217-218, 224-228ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005) страхове відшкодування в розмірі 35199 (тридцять п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: