Справа № 22-ц-1033   2006р.                       Головуючий у 1-й інстанції   Мальована В.В.

Категорія 19                                                   Суддя-доповідач                       ВедмедьН.І.

УХВАЛА

іменем України

11 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Данильченко Л.О.

суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

та осіб, які приймають участь у справі - позивача, представника

відповідача ТОВ «Сервіс-ліфт»

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, ТОВ «Сервіс-ліфт» про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 4 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі Фонд соцстрахування просить скасувати вищезазначене рішення суду. В своїх доводах Фонд просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, недостатню оцінку судом характеру і обсягу моральних та фізичних страждань, недостатнє обґрунтування розміру відшкодування, неврахування вини позивача у настанні страхового випадку. Також апелянт зазначає, що згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач з 01 листопада 2002 року по 08 серпня 2005 року працював на посаді директора ТОВ «Сервіс-Ліфт». 15 червня 2004 року під час службового відрядження з ним стався нещасний випадок - дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого позивач отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закриту травму грудної клітини, закритий уламковий с/з правого стегна зі зміщенням, що підтверджується актом НОМЕР_1 про нещасний випадок (а.с. 19-21)

Висновком МСЕК від 02 грудня 2005 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності. Враховуючи характер, ступінь і тривалість фізичних і моральних страждань, зусилля, необхідні для на відновлення нормальних життєвих зв'язків, а також незворотність хворобливих змін, що настали в організмі внаслідок трудового каліцтва, суд частково задовольнив позов, стягнувши з Фонду соціального страхування на користь ОСОБА_1 4000 грн. моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з таких підстав.

Судом вірно дана оцінка зібраним у справі доказам, в тому числі і висновку Сумської МСЕК щодо відсутності медичних показників заподіяння позивачу моральної шкоди (а.с.55-56). Відсутність медичних показників не свідчить про відсутність самої моральної шкоди, оскільки позивач надав суду докази, які свідчать про його фізичні та душевні страждання у зв'язку з отриманими травмами в результаті нещасного випадку.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта щодо недостатньої оцінки судом стану здоров'я позивача, характеру його страждань та неврахування його вини, оскільки у висновках суду є обгрунтування мотивів щодо визнання розміру відшкодування в сумі 4000 грн., Так, судом врахована значна втрата позивачем професійної працездатності - 50% та отримання 3 групи інвалідності, необхідність систематичного проходження лікування, незворотність хворобливих змін в організмі. Також судом врахована і вина позивача в настанні нещасного випадку, про зазначено у рішенні.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, вірно визначився в спірних правовідносинах і визначив розмір відшкодування з дотриманням принципів розумності та справедливості, а тому відсутні правові підстави для скасування чи зміни судового рішення.

Посилання апелянта на Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки цей Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року і не має зворотної сили, а всі події, в тому числі і встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, стались у 2004-2005 роках, тобто ще до набрання чинності цим Законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий -Судді -