Справа № 22ц-1009 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Борсай В.М.
Категорія 27. Суддя-доповідач - Жмака В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня 11 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Жмаки В.Г.
суддів - Білецького О.М., Шевченка В.А.
з участю секретаря
судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Недригайлівського районного суду від 24 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-
Встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду по даній справі від 24 травня 2006 року, яким їй відмовлено в задоволенні позову до відповідачки про захист честі, гідності та ділової репутації ті стягнення моральної шкоди та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, притягнути до відповідальності відповідачу ОСОБА_2 та її співучасника ОСОБА_3, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 5 тис.грн. моральної шкоди.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що місцевий суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, не витребував необхідні докази. Зокрема суд не прийняв до уваги і не з'ясував те, що ОСОБА_2 28.01.04 року, як відвідувач, в Недригайлівському райвідділі внутрішніх справ не зареєстрована, ніякої заяви на ім'я начальника райвідділу зі скаргою на неї 28.01.04 р. не було, суд не з'ясував чи попереджав ОСОБА_2 оперуповноважений ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за наклеп, не врахував при ухваленні рішення пояснень свідків, інші докази.
Крім того, на протязі двох років розслідувань та судового розгляду вона хворіла і вимушена була проходити курс лікування, на що витрачала час і кошти, пережила глибокі душевні страждання внаслідок протиправної поведінки відповідачки, а тому суд необгрунтовано відмовив в стягненні на її користь моральної шкоди.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, належне повідомлена про час і місце судового засідання.
Відмовляючи в задоволенні позову про захист честі і гідності суд першої інстанції вважав встановленим те, що 28 січня 2004 року ОСОБА_2 звернулася в Недригайлівський райвідділ внутрішніх справ і в своєму поясненні на ім'я начальника райвідділу повідомила", що цього ж дня на ринковому комплексі в смт.Недригайлів ОСОБА_1 висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою, називала її повією, в зв'язку з цим вона вимушена була піти з ринку і одразу звернулася в РВВС.
За фактами, викладеними в поясненні ОСОБА_2 неодноразово проводилася перевірка і 19 грудня 2005 року Недригайлівським райвідділом внутрішніх справ прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, оскільки не встановлено свідків її хуліганських дій.
На час звернення 28 січня 2004 року до райвідділу ОСОБА_2 являлась потерпілою по кримінальній справі по звинуваченню онука позивачки ОСОБА_4 за ч. 1 ст.296 КК України.
Виходячи з того, що звернення до правоохоронних органів не є поширенням відомостей, що порочать честь і гідність громадянина, посилаючись на відповідні норми закону суд відмовив в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за слідуючих обставин.
Судом першої інстанції встановлено і ця обставина не спростована апелянтом, навпаки є основним мотивом позовної заяви, що 28 січня 2004 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до Недригайлівського райвідділу УМВС і в своєму поясненні повідомила про те, що цього ж дня на ринковому комплексі в смт.Недригайлів ОСОБА_1 виражалась на її адресу нецензурною лайкою, називала її повією, а оскільки на ринку було багато людей, вона змушена була піти з ринку і звернутися до райвідділу з метою вжиття заходів.
За наслідками неодноразових перевірок, проведених Недригайлівським РВ УМВС по факту звернення ОСОБА_2, в порядку, визначеному КПК України винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
Ніяких інших доказів про розповсюдження відносно неї недостовірної інформації, що принижує її гідність і честь в будь-який інший спосіб, позивачка ОСОБА_1 не надала.
У відповідності з ст.ст.277, 297 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що звернення до правоохоронного органу щодо неправомірних дій особи, незалежно від заходів, які вживають ці органи для з'ясування обставин, не можна вважати поширенням стосовно цієї особи недостовірної інформації, спростування якої можливе у спосіб, передбачений ст.ст.277, 297 ЦК України.
Перевірка звернень до правоохоронних органів здійснюється з правилами, що визначені законами про ці органи, нормами КПК України, і іншими нормативними актами з правом особи оскаржити прийняте рішення у встановленому порядку.
Не підлягають задоволенню також вимоги апелянта в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є неправомірні дії особи, яка її завдала, за наявності вини (ст. 1167 ЦК України). За
обставинами справи відповідачка не вчиняла відносно позивачки ніяких неправомірних дій і рішення місцевого суду і в цій частині грунтується на вимогах закону.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Недригайлівського районного суду по даній справі від 24 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.