Судове рішення #6439453





ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

                             

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05 серпня 2009 року                

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого       –  Джабурія О.В.

                            суддів                 –  Бітова А.І.

                                                        –  Шляхтицького О.І.

                            при секретарі     –  Косаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за  апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування наказу від 04.06.2007 року № 266-о про звільнення з посади головного державного податкового інспектора  юридичного відділу та покладання зобов’язання на відповідача вчинити дії про поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2007 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування наказу від 04.06.2007 року № 266-о про звільнення з посади головного державного податкового інспектора  юридичного відділу та покладання зобов’язання на відповідача вчинити дії про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуваним наказом її було звільнено з посади головного державного податкового інспектора юридичного відділу СДПІ по роботі ВПП у місті Одесі за одноразове грубе порушення трудових обов’язків без урахування її попередньої роботи, ступені тяжкості проступку та заподіяної шкоди. Відповідно до вимог п.1 ст.41 КЗпП України позивач просить скасувати наказ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №266-о від 04.06.2007 року та зобов’язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового інспектора  юридичного відділу СДПІ по роботі ВПП у місті Одесі та стягнути з СДПІ по роботі ВПП у місті Одесі на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення.

Обґрунтовуючи свої заперечення тим, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення було застосовано до ОСОБА_1 у зв’язку з неналежним супроводженням судових справ, що призвело до прийняття судового рішення не на користь СДПІ, і як наслідок, до значної втрати Державного бюджету. Після встановлення зазначених порушень ОСОБА_1 було запропоноване надати пояснення, але ж позивач відмовився від дачі пояснень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано наказ начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №266-о від 04.06.2007р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади головного державного податкового інспектора юридичного відділу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі за одноразове грубе порушення трудових обов’язків відповідно до вимог п.1 ст.41 КЗпП України; зобов’язано   СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового інспектора  юридичного відділу СДПІ по роботі ВПП у місті Одесі з 05.06.2007 року; стягнуто з СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.06.2007 року – дня остаточного розрахунку по день поновлення на посаді; допущено негайне виконання постанови суду в частині зобов’язання СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі поновити Кострюкову С.І на посаді головного державного податкового інспектора юридичного відділу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на вищезазначене судове рішення подала  апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.86, ч.2 ст.159 КАС України, що Одеським окружним адміністративним судом по даній справі не був поновлений строк звернення до суду при тому, що перед ним було поставлено на вирішення питання щодо поновлення строку на звернення до Одеського окружного адміністративного суду, але ж ні як не звернення до судів інших юрисдикцій, які здійснюють судочинства в Україні за вимогами інших процесуальних норм. Таким чином апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та клопотання, яке ставилось на вирішення даної судової установи.

Апелянт вважає, що таким чином Одеським окружним адміністративним судом були порушені вимоги ч.2 ст.11 КАС України. Крім того апелянт вважає, що суд першої інстанції не вірно оцінив докази та помилково вважав допущене позивачкою порушення не грубим.

Апелянт просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 наказом № 230-О від 06.04.2006 року призначена на посаду головного державного податкового інспектора юридичного відділу СДШ по роботі з ВПП у м. Одесі.

На виконання розпорядження голови ДПА в Одеській області від 19.03.2007 року № 41-р «Про проведення тематичної (вибіркової) перевірки стану організації правової роботи в юридичному підрозділі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі», розпорядження голови ДПА в Одеській області від 30.03.2007 року № 54-р «Про внесення змін до розпорядження ДПА в Одеській області від 19.03.2007 року № 41-р» проведено тематичну (вибіркову) перевірку стану організації правової роботи юридичного відділу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі.

За наслідками проведеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі виданий наказ від 25.04.2007 року № 208, відповідно до якого, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади головний державний інспектор юридичного відділу ОСОБА_1 за порушення вимог розпоряджень СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 26.02.2007 року № 42 «Про створення групи по супроводженню актуальної справи № 15/64-07-1173А», що виразилось в невиконанні п.2 щодо направлення на адресу ДПА в Одеській області копії протоколу наради групи від 26.02.2007 року, від 26.12.2006 року № 172 «Про створення групи по супроводженню актуальної господарської справи № 32/665-А» та несвоєчасному складанні протоколу засідання групи по супроводженню справи від 28.11.2005 року № 1 та несвоєчасному інформуванні ДПА в Одеській області про стан розгляду справи; за неналежне супроводження судової справи № 13/379-06-12509А, що виразилось в порушенні вимог ст.58 та ст.187 КАС України, а також у не реалізації процесуального права, наданого ст.ст.49,51 КАС України, з вимогою закрити провадження у справі за подвійне нез'явлення до суду представника позивача та інші порушення, викладені в Акті перевірки.

Згідно наказу ДПА в Одеській області від 11.05.2007 року № 702 за неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилось у порушення та невиконанні вимог нормативно-правових актів з питань взаємодії між юридичними підрозділами органів державної податкової служби України при супроводженні справ у судах, неналежне супроводження судової справи № 13/379-06-12509А, що виразилось в порушенні вимог ст.58 та ст.187 КАС України, а також у не реалізації процесуального права, наданого ст.ст.49,51 КАС України, з вимогою закрити провадження у справі за подвійне нез'явлення до суду представника позивача та інші порушення, викладені в Акті перевірки, начальнику СДПІ по роботі с ВПП у м. Одесі доручено вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади головного державного інспектора юридичного відділу ОСОБА_1

Наказом начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 266-0 від 04.06.2007 року ОСОБА_1 звільнено 05.06.2007 року з посади головного державного податкового інспектора юридичного відділу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, а саме невиконання вимог п.2 розпорядження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі «Про створення групи по супроводженню актуальної справи № 15/64-07-1173А» від 26.02.2006 року № 42, що виразилось у не надсиланні до ДПА в Одеській області протоколу від 26.02.2006 року № 1 наради групи по супроводженню актуальної справи № 15/64-07-1173А - п.1 ст.41 КЗпП України.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що  позивачку було звільнено незаконно, строк звернення з позовом до суду нею не пропущений.

Проте, з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача погодитися не можна.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачка  звернулась до суду з пропуском процесуального строку

В рішенні суду першої інстанції зазначене, що позивачка звернулась у встановлений  законодавством  термін до  Київського  районного  суду  м.  Одеси з аналогічним позовом  03.07.2007р. та те, що по  даній  справі  06.07.2007р. було  відкрито  провадження  у  справі.

Колегія суддів встановила, що фактично ОСОБА_1 звернулась до Київського  районного  суду  м.  Одеси  03.07.2007р.,  у  порядку,  визначеному  КАС України. Київський  районний суд м. Одеси на той час не був уповноваженим судом  відповідної  юрисдикції,  якому  належало  розглядати  спори  щодо  звільнення  з  публічної  служби. Предметом  розгляду  Одеського  окружного  адміністративного  суду по  даній  справі  не  було поновлення  строків  на  звернення  ОСОБА_1 до суду.

Більш того, в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка зазначила, що не вважає пропущеним строк звернення до суду, а через це не просила суд першої інстанції його поновлювати.  

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку,  визначивши  факт  не  пропущення  позивачем   строку  звернення  до  суду  при  тому  не  врахував,  що перед  судом  було  поставлено  на  вирішення  питання  щодо  поновлення  строку  на  звернення  до  Одеського  окружного  адміністративного   суду,  але ж ні  як  не  звернення  до  судів  інших  юрисдикції.    

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції  вийшов  за  межі  позовних  вимог  та  клопотання,  яке  ставилось  на  вирішення  даної  судової установи та порушив вимоги  ч. 2 ст.11 КАС України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.      

З  матеріалів  справи  вбачається,  що  Київський  районний  суд м.  Одеси  порушив  справу  у  порядку, передбаченому  Цивільним  процесуальним  кодексом  України,  відповідно  вказаний  факт  доводить  ту  обставину,  яка  свідчить  про  помилковість  прийняття  такого  позову  до  провадження  судом  даної  юрисдикції.  Цьому судом першої  інстанції  відповідної  правової оцінки не надано та як наслідок такого  недослідження,  суд  першої  інстанції зробив  помилковий  висновок про те, що  тільки  після  закриття  провадження  у  цивільній  справі   ОСОБА_1 стало  відомо, що розгляд справи  даної  відноситься  до  юрисдикції  адміністративних  судів,  оскільки  ухвалою  про  закриття  їй  було  про  це  роз'яснено.  

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд  першої  інстанції  взяв за основу  та  визначив  у  постанові, що  ОСОБА_1  мала  звернутися  до Одеського  окружного адміністративного суду лише  після  прийняття  Київським  районним  судом  м.  Одеси  рішення  по  справі,  за  позовом  ОСОБА_1  до  СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м.  Одесі про   поновлення   на  роботі  та  стягнення заробітної  плати  за  час  вимушеного  прогулу.

Проте,  в  матеріалах   даної   справи  наявна  ухвала  від  30.10.2007р. про зупинення   провадження  у  справі  у  зв'язку  з  тим,  що  справу  неможливо  розглядати  до  вирішення  цивільної  справи  апеляційним  судом  Одеської  області  за  аналогічним  позовом,  що набрала  законної  сили,   зміст якої   доводить  зворотне.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої  інстанції,  в  мотивувальній   частині  постанови  зазначив,  що  ОСОБА_1  не  могла  знати про початок  роботи  Одеського  окружного  адміністративного  суду з 03.07.2007р.  а це нічим  не  підтверджується.  

Згідно з  вимогами  п.3  ст. 99  КАС  України  для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним   Законом,  який  регламентує  трудові  відносини  в  Україні  є   Кодекс  законів  про  працю  України  (надалі скорочено - КЗпП  України).  Вимогами ст. 233  КЗпП України  визначено  строки  звернення до суду за вирішенням трудових спорів.  Даною  нормою  передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був  дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Колегія суддів встановила, що позивачка  дізналась  про  факт  її  звільнення  04.06.2007р.,  про  що  свідчить  її  особистий  підпис  у  відповідному  журналі   руху  трудових  книжок СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м.  Одесі,   в  якому  остання  розписалась  в  отриманні  трудової  книжки  04.06.2007р.  та  фактично  її  отримала.  

Повідомленням  Голови  Одеського окружного адміністративного суду від  02.07.2007р.  № 35,  доведено  до  відома  громадян  України,  установ,  організацій,  що  з  03.07.2007р. починає  діяльність  Одеській  окружний  адміністративний  суд.

Суд  першої  інстанції  не  прийняв  до  уваги  вимоги  пункту 13  постанови  пленуму  Вищого  адміністративного  суду  України №2 від 06.03.2008р., якою  визначено,  що  при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 КЗпП.

Позивачкою  не  наведено  жодних  поважних  підстав,  які  їй  заважали  звернутися  до  даного  суду  адміністративної  юрисдикції  у  порядку,  передбаченому  ст. 233  КЗпП України,  до  спливу  строку  звернення,  за  поновленням  своїх  нібито  порушених  прав,  що  останньою  не  було  зроблено  своєчасно.          

Так,  у  позивачки  перебіг  строку  на  вказане  оскарження  до  судових  органів (відповідної  юрисдикції)  відповідно  до  вимог  ч.1  ст. 103  КАС  України  розпочався  04.06.2007р. та  закінчився  05.07.2007р.

Але,  остання  звернулася  з  позовом  до  Одеського  окружного  адміністративного  суду  тільки  22.08.2007р.

Таким  чином  колегія суддів робить висновок, про те, що ОСОБА_1 без жодних  поважних  підстав пропустила строк,  передбачений  ст.  233 КЗпП  України на оскарження наказу про її звільнення  до  належних  судових  органів.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої  інстанції не надано належної оцінки доказам, які є у справі.

У  мотивувальній  частині  постанови  суд  першої інстанції визначив,  що  згідно вимогам ч.2  ст.  13  Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в  Україні"  за  невиконання  або  неналежне  виконання  посадовими  особами  органів  державної податкової  служби  своїх  обов'язків  вони  притягаються  до  дисциплінарної  відповідальності  згідно  з  чинним  законодавством  України.

Вимогами п. 1 ст. 41 КЗпП України  передбачено,  що  трудовий  договір  з  ініціативи  власника  або  уповноваженого  ним  органу  може  бути  розірваний  у  випадку  одноразового  грубого  порушення  трудових  обов'язків  керівником  підприємства,  установи,  організації всіх  форм  власності  (філіалу  представництва, відділення  та  іншого  відокремленого  підрозділу),  його  заступниками,  а  також  головним  бухгалтером  підприємства,  установи,  організації  всіх  форм  власності,  його  заступниками,  а  також службовими  особами  митних  органів,  державних  податкових  інспекцій,  яким  присвоєно  персональне  звання, і  службовими  особами  державної  контрольно - ревізійної  служби  та  органів  державного  контролю  за  цінами.

 Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1  була  закріплена  за  супроводженням  судової   справи  № 15/64-07-1173А,  як  уповноважений  співробітник  юридичного  відділу СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі,  яка  за  своїми  службовими  (функціональними)  обов'язками  зобов'язана захищати економічні  інтереси  Держави в  особі  СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі  в  судових  органах,  як  уповноважений  представник.

Розпорядження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі "Про створення групи по супроводженню актуальної справи №15/64-07-1173А" від 26.02.2007р. № 42,  було  видано  на  підставі  наказу  ДПА  України  "Про  вдосконалення  організації   правової  роботи  державної  податкової  служби" від  25.07.2006р.  № 433.  

Відповідно  до  вимог  п.п. 2.4.1. п.2 "Супроводження  справ  у  судах  за  участі органів  ДПС"  в порядку  взаємодії  структурних  підрозділів  органів  державної  податкової  служби  з  юридичними підрозділами  під  час  підготовки  та  супроводження  справ  у  судах  (додаток  4  до  наказу  ДПА  України  від  25.07.2006р.  № 433)   актуальна  справа   -  це  справа,  яка  може  мати  значимість  для   доходної  частини  бюджетів (можливості  втрати  або  надходження     до  Державного  бюджету  України перевищують  1  млн. гривень)  та /або    набуває  важливого  характеру  щодо  вирішення  зазначеного  кола  аналогічних  справ.

Відповідно  до  даних  вимог  з  боку  СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі  судовій  справі    №15/64-07-1173А  було  присвоєно  статус "актуальної".

Відповідно  до  вимог  зазначеного   Наказу  ДПА  України  і  було  видано  розпорядження   СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі  від  26.02.2007р. № 42   з  визначенням  чіткого  кола  обов'язків  членів  групи, та   її  керівника   ОСОБА_1  

Після надходженні  копії  таких  протоколів з  копіями  матеріалів  таких  позовів,  справи  даної  категорії  беруться  на  контроль  ДПА  в  Одеській  області. Призначений  фахівець  юридичного  управління  ДПА  в  Одеській  області  досліджує  зміст копій  наданих  документів,  зміст  такого  протоколу,  займається  супроводженням  даної  справи  у  судах  всіх  інстанцій  разом  з  представниками  підпорядкованої  інспекції,  вживає  заходів  щодо  недопущення  втрат  бюджету,  спрямованих   на    відмову  у  задоволенні  позовів  платників податків,  фактично  контролює  хід  справи,  як  представник  вищестоящого  органу  в  рамках  повноважень,  передбачених  законами  України  та   розпорядчими  документами  ДПА  України  та  ДПА  в  Одеській  області  (наказами,  розпорядженнями). Позивачка  знала  про існування  таких  правил  внутрішнього  розпорядку,  запроваджено  ДПА України та не  відмовляється  у  позові   та  при  розгляді  справи  по  суті  щодо  їх  існування.

Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 не виконала покладеного  на  неї обов'язку щодо інформування вищестоящої установи про обрану на робочій групі тактику та стратегію ведення справи, чим завдала штучні перешкоди своєчасному вступу у справу представника ДПА в Одеській області  та  підготовки  останнього  до  супроводження  даної  справи.

Відповідно  до  вимог  п.3.3.  посадової  інструкції  головного держаного  податкового  інспектора  юридичного  відділу  ОСОБА_1 проходила державну (публічну)  службу.  

Судом першої інстанції помилково не  прийнято до  уваги  ту  фактичну  обставину, що в своїй  основі  бездіяльність  ОСОБА_1,  як  посадової  особи  органів  ДПС України,  суперечить  вимогам   ч. 1 ст.  13  Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в  Україні"  якою  визначено,  що   посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції визначив, що  у  СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі  не  було  підстав  для  застосування  до  ОСОБА_1  крайнього  заходу  дисциплінарного  стягнення  у  вигляді  звільнення,  мотивував  це тим,  що з  2003р.  остання  не  притягалась  до  дисциплінарної  відповідальності  працюючи  в  СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі.  

На думку колегії суддів,  судом першої інстанції не надано належної оцінки доказу,  який  є  в  матеріалах  справи,  а саме Акту  від  19.04.2007р. № 4/10-3015  "Про  результати  проведеної  тематичної (вибіркової)  перевірки  стану  організації   правової  роботи  в  юридичному  підрозділі  СДПІ  по  роботі  з  ВПП  у  м. Одесі",  складеного  уповноваженими  співробітниками  ДПА  в  Одеській області,  в  якому  чітко  визначені  порушення  допущені  з  боку  ОСОБА_1          

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування наказу від 04.06.2007 року № 266-о про звільнення з посади головного державного податкового інспектора  юридичного відділу та покладання зобов’язання на відповідача вчинити дії про поновлення на посаді.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 07.08.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація