Справа № 22ц-941 Головуючий у першій інстанції -Гордієць Л.В.
Категорія - цивільна Доповідач -Страшний М.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - Іваненко Л.В.
суддів - Квача М.О., Страшного М.М.
при секретарі - Біляєвій Т.Д.
З участю - ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ завод "Ніжинсільмаш" на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 березня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ завод "Ніжинсільмаш " про відшкодування шкоди у зв "язку зі смертю годувальника та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2002 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. її чоловік ОСОБА_2 з 1959 року працював у відповідача токарем. Внаслідок нещасного випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1 року він загинув, про що було складено відповідний акт форми Н-1. На день загибелі ОСОБА_2 на його утриманні перебували :дружина ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження. Відповідачем було призначено виплата сум відшкодування членам сім'ї померлого, які перебували на його утриманні, в розмірі 1/5 частини середньомісячної заробітної плати, яку отримував загинувший ОСОБА_2, на кожного члена сім"ї. Даний розмір виплати сум відшкодування було призначено членам сім"ї померлого до зміни стану здоров'я дружини, а дітям -до повноліття. В зв'язку з досягненням повноліття дітьми та зменшення кількості утриманців померлого, припинилися їм виплати сум відшкодування, а тому відповідач зобов"язаний був провести перерахунок відшкодування особам, що залишились на його утриманні. Позивачка вважає, що з моменту досягнення повноліття старшим сином, вона повинна отримувати 1/4 частини середньомісячного заробітку свого чоловіка, з моменту досягнення повноліття молодшим сином -1/3 частину, а з моменту досягнення повноліття дочкою - 1/2 частину заробітку. Проте, в порушення вимог чинного законодавства, відповідач виплачував позивачці 1/5 частину середньомісячного заробітку загиблого, на неодноразові її звернення не реагував, а згодом і відмовив в проведенні такого перерахунку. Тому, позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ВАТ завод "Ніжинсільмаш" на свою користь матеріальні збитки за період з 01.01.1986 року по 31.03.2001 року з розрахунку її частки у розмірі заробітку померлого в сумі 2 777 грн. 49 коп., суму 19 093 грн. 30 коп., що становить розрахунок відшкодування індексу інфляції за період з 1986 р. по 1997 р. та компенсацію затримки виплати відшкодування шкоди в сумі 17 471 грн. 88 коп., а також: 5000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивачки уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 2777 грн. 49 коп. в рахунок відшкодування шкоди у зв 'язку зі смертю годувальника, 19 351 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування розрахунку індексації затримки виплати відшкодування за 1986-1997 р.р.. 752 грн. 85 коп. в рахунок відшкодування компенсації затримки виплати відшкодування шкоди за 1998-2001 р.р.,. а також; 5000 грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням Ніжинського міського суду Чернігівської області від 04 березня 203 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з ВАТ завод "Ніжинсільмаш " на її користь 2777 грн. 49 коп. на відшкодування шкоди у зв"язку зі смертю годувальника, 19 351 грн. 16 коп. збитків від інфляції, 752 грн. 85 коп. компенсації за несвоєчасне відшкодування шкоди, а також; 228 грн. 81 коп. державного мита на користь держави.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ завод "Ніжинсільмаш" просить скасувати рішення місцевого суду як незаконне через невідповідність висновків суду обставинам справи , порушенням судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 Вказує, що за період з 01.01.1986 року по 31.03.2001 року зміни складу сім "ї загиблого не відбулось, оскільки зміна складу сім "ї - це народження або смерть одного з її членів, а тому відсутні підстави для перерахунку частки заробітку, яку отримує позивачка. Крім того, розрахунок збитків від інфляції є неправильними і не відповідають роз 'ясненням Пленуму ВСУ від 13.04.1997 року "Про рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових спорів "
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з відмовою в позові з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що в складі сім "ї позивачки сталися зміни і вона має право на виплату їй 1/2 частини середньомісячного заробітку померлого і відповідно інфляцйних та компенсаційних виплат.
Проте з таким висновком не може погодитись апеляційний суд виходячи з наступного.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок нещасного випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків загинув ОСОБА_2, який перебував в трудових відносинах з відповідачем і працював на посаді токаря. На день загибелі чоловіка на його утриманні перебували: дружина- ОСОБА_1-1939року народження, син-ОСОБА_3-1960р.н.,син -ОСОБА_4-1966р.н. та донька- ОСОБА_5-1967 р.н. Відповідачем була призначена виплата сум відшкодування членам сім"ї померлого, які перебували на його утриманні в розмірі 1/5 частини середньомісячного заробітку на кожного члена сім "ї. Даний розмір виплати сум відшкодування було призначено членам сім "ї померлого до зміну стану здоров "я дружини, а дітям - до повноліття.
Відповідно до п. 10, 33 Правил відшкодування підприємствами, закладами, організаціями шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров "я, пов"язаним з виконанням трудових обов"язків/ в редакції 1961 року/, які діяли на момент виникнення правовідносин, зазначено, що у випадку смерті працівника в результаті каліцтва або іншого ушкодження здоров "я, пов"язаного з працею і яке виникло з вини підприємства, установи, організації, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, а також непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мали на час смерті право на одержання від нього утримання. Виплата сум на відшкодування шкоди вказаним особам проводиться протягом слідуючих строків: неповнолітнім до досягнення повноліття, одному з батьків або подружжю незалежно від віку та працездатності, якщо він не працює і занятий по догляду за дітьми, братами, сестрами чи внуками померлого, які не досягли 8-й років - до досягнення ними 8 років. В разі зміни ступеня працездатності потерпілого, а також: зміни складу сім"ї та утриманців померлого, адміністрація підприємства, установи проводить відповідний перерахунок.
Як вбачається з особової справи ОСОБА_1, на час смерті чоловіка на його утриманні знаходилось троє неповнолітніх дітей та дружина, яка була працездатною, але знаходилась у відпустці по догляду за дитиною дочкою ОСОБА_5, 1967 року народження і мала право на отримання відшкодування до досягнення дитиною 8-річного віку. Проте, виплата відшкодування у зв "язку із втратою годувальника була призначена згідно наказу НОМЕР_1від 07.01.1969 року до зміни стану здоров "я хоча фактично інвалідом третьої групи згідно особової справи, вона стала після смерті чоловіка в листопаді 1968 року.
Посилання представника позивача на ту обставину, що в сім"ї відбулися зміни, а саме діти досягли віку повноліття і позивачка має право на 1/2 частину середньомісячної заробітної плати померлого, апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки досягнення дітьми повноліття, є граничним строком і не свідчить про зміну складу сім"г, згідно до яких ОСОБА_1 має право на виплату відшкодування.
Позовні вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на законі і суперечать п.10, 33 Правил відшкодування шкоди підприємствами, установами, організаціями / в редакції 1961 року/, а також ст.33 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності.
Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для перерахунку частки середньогомісячного заробітку померлого яку отримує позивачка немає, а тому в задоволенні вимог слід відмовити.
Оскільки ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку частки середньомісячного заробітку померлого, то апеляційний суд також: не знаходить підстав для задоволення вимог в частині стягнення збитків від інфляції, компенсації за несвоєчасне відшкодування шкоди та морального відшкодування.
Враховуючи, що судом першої інстанції ці вимоги враховані не були, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в зв "язку
з невірним застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, Правилами відшкодування власником підприємств, установ, організацій шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаних з виконанням ним трудових обов "язків/ в редакції 1961 року/, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ВАТ завод "Ніжинсільмаш" - задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від
04 березня 2003 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ Завод „Ніжинсільмаш" про стягнення 1/2 частини середньомісячного заробітку померлого в сумі 2777 грн. 49 коп., збитків від інфляції-19093 грн. ЗО коп., компенсації в сумі 17471 грн. 88 коп. та моральної шкоди -відмовити. Рішення набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржено до ВерховногоСуду України в касаційному порядку протягом двох місяців.