Справа № 22ц-909 Головуючий у першій інстанції -Хандога В. В.
Доповідач - Бойко О.В.
УХВАЛА іменем України
05 липня 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - Бойко О.В.
суддів - Горобець Т.В., Школьного В.В.
при секретарі - Мехед Т.О.
за участі позивачки ОСОБА_1, її представника
ОСОБА_5, представників відповідача в/ч А 4558: Дідовця Г.В., Радченка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А-4558 на рішення ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинського гарнізону про зняття з квартири статусу службової,
ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини А-4558, в якому просила зобов"язати відповідача зняти з АДРЕСА_1 статус службової. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що у 2003 році спірна квартира була отримана її чоловіком ОСОБА_2 на сім"ю з чотирьох осіб. В грудні 2005 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано, чоловік виписався із житлової площі та переїхав до м.Одеса на нове місце служби, а в квартирі залишились проживати вона та двоє дітей. В січні 2006 року вона звернулась до відповідача з вимогою про надання іншого рівнозначного житла в м.Ніжині чи зняття із квартири статусу службової. Відповідач в листі НОМЕР_1 від 10.02.2006 року відмовив їй у задоволенні її заяви, посилаючись на те, що на даний час немає можливості надати їй іншу житлову площу в зв"язку з її відсутністю, а зняти статус службового житла не мають права на підставі телеграми Головнокомандуючого Збройних Сил України від 18.04.2005 року про тимчасову заборону виключення з числа службових і надання для постійного проживання квартир, які мають статус службових. Крім того, рішеннями засідання житлової комісії військової частини А-4558 від 31.01.2006 року та засідання житлової комісії Ніжинського гарнізону від 03.02.2006 року їй було також відмовлено в наданні іншого житла та зняття із квартири статусу службової. Вважає, що такими рішеннями було обмежено її право на користування жилим приміщенням та порушено право на приватизацію житла.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов"язано Ніжинський гарнізон звернутися до виконавчого комітету Ніжинської міської ради з клопотанням про зняття з АДРЕСА_1, статусу службової.
В апеляційній скарзі військова частина А-4558 просить скасувати рішення суду і закрити провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач не знав про існування зазначеного позову, справа була розглянута без належного повідомлення відповідача про місце та час її слухання, при цьому участь в судовому засіданні приймав ОСОБА_3, який на той час не міг представляти інтереси військової частини та гарнізону, оскільки вже був звільнений із Збройних Сил України та знаходився у відпустці. Крім того, апелянт вказує, що позивачка не мала права звертатися до суду з даними вимогами, оскільки шлюб між нею та ОСОБА_2 був розірваний після його переведення до нового місця роботи, а тому положення ст.. 125 Житлового кодексу України щодо визначення кола осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення, на неї не розповсюджуються.
У судовому засіданні представники апелянта апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивачка та її представник апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про місце та час судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що у попередньому судовому засіданні 21 березня 2006 року брав участь представник відповідача ОСОБА_3, про що свідчить протокол судового засідання (а.с.24-29).
Проте, згідно з витягу з наказу Міністра оборони України НОМЕР_2 від 07 березня 2006 року полковник ОСОБА_3 був звільнений з військової служби у запас за станом здоров"я. (а.с.35), а згідно з наказу від 24.02.2006 року НОМЕР_3 з 06 березня по 21 квітня 2006 року відбув у відпустку, на час відпустки обов язки командира частини поклав на заступника - підполковника ОСОБА_4 (а.с.38). В справі відсутні будь-які документи про надання ОСОБА_3 повноважень на представництво інтересів військової частини А-4558 в судовому засіданні по розгляду справи за позовом ОСОБА_1
Також, як вбачається з матеріалів справи до справи приєднані довідки, на підставі яких суд допустив до участі в справі ОСОБА_3 (а.с.24 - протокол судового засідання), які датовані 21 березня 2006 року (а.с. 17- 19), дата на яких явно виправлена.
У судовому засіданні апеляційного суду було з ясовано, що такі довідки ОСОБА_3 видані військовою частиною тільки 22.03.2006 року. Отже, ОСОБА_3 не міг зазначені довідки надати суду 21 березня 2006 року, що свідчить про формальний розгляд справи.
За таких обставин, розгляд справи 21 березня 2006 року фактично відбувся без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий судовий розгляд.
Крім того, судом допущено порушення процесуального законодавства щодо досудової підготовки справи в порядку ст.. 122 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про надіслання особам, які беруть участь у справі, у відповідності з правилами ст.. 127 ЦПК України, копії ухвали про відкриття провадження, а відповідачу додатково ще і копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів з пропозицією подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання не докази, якими вони обґрунтовуються. Також відсутні докази про направлення відповідачу судової повістки про виклик до суду у попереднє судове засідання на 21 березня 2006 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу військової частини А-4558 -задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2006 року - скасувати та направити справу на новий до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: