Справа № 22ц-848                                 Головуючий у першій інстанції -Кашпур О.В.

Категорія - цивільна                                                   Доповідач -Страшний М.М.

УХВАЛА                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня   2006року     Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - Іваненко Л.В.

суддів- Квача М.О., Страшного М.М.

при секретарі - Приймачок Ю.М., Біляєвій Т.Д.

З участю - ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

встановив:

В січні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що відповідачка ОСОБА_5 порушувала право ОСОБА_3 як власника користуватися належною їй на праві власності 1/2 частини АДРЕСА_1, в зв"язку з чим, ОСОБА_3, маючи тяжке захворювання, змушена проживати у віддаленому селі іншого району в будинку без зручностей, несе фізичні навантаження по утриманню будинку та не має можливості отримувати необхідне лікування. При цьому позивачкою ОСОБА_3 на утримання спірної квартири було сплачено 2666 грн.41 коп. Позивачка ОСОБА_4, отримавши від ОСОБА_3 за договором дарування, 1/2 частини спірної квартири, також: позбавлена можливості реалізувати свої права як власника. Відповідачка ОСОБА_5 на неодноразові звернення позивачів відмовляється від продажу квартири або виплати їй вартості належної їй 1/2 частини житла. Крім того, відповідачка без згоди позивачів вселила в квартиру квартирантів,  чим позбавила ОСОБА_4 права користуватися належною їй частиною квартири. Тому, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки ОСОБА_5 на користь позивачки ОСОБА_3 2666 грн.41 коп. сплачених нею на утримання квартири та 40 000 грн. завданої моральної шкоди, та 10 000 грн. моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_4

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду як незаконне через неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається, що по справі достовірно встановлено, що через протиправні дії відповідачки, яка розпоряджалась чужою власністю без згоди інших співвласників, позивачі були позбавлені права користуватися належною їм власністю. Позивачка ОСОБА_3 змушена проживати в іншій місцевості в будинку без зручностей, не маючи коштів для проведення операції. Позивачкою ОСОБА_3 сплачено 2666 грн.41 коп. за квартирну плату та комунальні послуги, про що суду було надано відповідні квитанції, при цьому вона незаконно була позбавлена права користуватися своєю власністю. Позивачам було завдано значної моральної шкоди, проте суду безпідставно відмовив у її відшкодуванні, посилаючись на те що, відмова відповідачки від продажу квартири не є підставою для відшкодування моральних збитків.

Заслухавши    суддю-доповідача,     пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

По справі встановлено, що 1/2 частини однокімнатної АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.12.2003 року, а ще 1/2 частина квартири належала позивачці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.12.2003 року.

18 жовтня 2005 року позивачка ОСОБА_3 оформила договір дарування своєї частини квартири на ім. "я своєї племінниці -ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат, сплачених за квартирну сплату та комунальні послуги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка ОСОБА_3 з 19.01.204 року (дня внесення в реєстр права власності на нерухоме майно) по 18.10.2005 року (день укладення договору дарування частини квартири) зобов"язано була утримувати належне їй житло, сплачувати нараховану квартирну плату та комунальні послуги. Крім того, частина сплачених нею коштів за отримані послуги, є боргом її померлого сина ОСОБА_6, який вона повинна була сплатити як спадкоємиця відповідно до ст. 1218 ЦК України.

Крім того відповідно до положень ст. 1281,1282 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини, пред "явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.Кредитор спадкоємця, який не пред "явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину,на протязі року, позбавляється права вимоги. Як встановлено в судовому засіданні кредитор, зокрема яким є ВАТ „ Облтеплокомуненерго" будь-яких вимог до спакодавців в зазначений вище строк не пред "являло.

За таких обставин, у суду не було законних підстав стягувати з відповідачки ОСОБА_5 понесені позивачкою ОСОБА_3 матеріальні збитки на утримання належної їй частини житла.

Вимоги позивачів про стягнення з відповідачки моральної шкоди також: не були доведені в судовому засіданні. Відмова відповідачки від продажу спірної квартири, в якій їй належить 1/2 її частини та через відсутність іншого житла для проживання, обгрунтовано не визнано судом підставою для задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди.

Доводи   апеляційної   скарги   про   те,   що   через   протиправні   дії відповідачки, ОСОБА_3 тяжко хворіє, не мала змоги користуватися своєю власністю, а також; у неї відсутні кошти на проведення необхідного лікування, в зв"язку з чим вона страждає, зазнає втрат, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які   докази   підтвердження   наявності   протиправних   дій   з   боку відповідачки ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_4Відсутні   докази   звернення   позивачів   до   будь-яких   органів   з   приводу порушення їх права на користування власністю, а саме спірною квартирою.

Таким   чином,   доводи  апеляційної скарги  не  дають  підстав  для скасування рішення суду, яке постановлено на всебічно досліджених обставинах справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2006року - залишити без змін.

              Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.