ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"24" квітня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/164

за позовом          підприємець ОСОБА_1 

до відповідача   Сарненська міська рада      

про визнання договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1року дійсним

                                                                                                              Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :  ОСОБА_2 (дов. у справі)

Від відповідача :  не з'явився   

СУТЬ СПОРУ:     Позивачка просить визнати дійсним договір купівлі-продажу приміщення від ІНФОРМАЦІЯ_1року, укладений між нею та Сарненською міською радою, згідно якого було продано одноповерхову будівлю котельні міської комунальної власності загальною площею 66,4 кв.м,  яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи представник позивачки подав заяву про збільшення позовних вимог в якій додатково просить визнати за нею право власності на об'єкт, придбаний по договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1року.

Відповідач письмових заперечень проти вимог позивача суду не надав, подав клопотання про розгляд справи без його представника.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

ОСОБА_1, будучи фізичною особою підприємцем, 17 листопада 2006 року прийняла участь і виграла аукціон з продажу одноповерхової будівлі котельні загальною площею 66,4 м. кв., розташованої поАДРЕСА_1 Рівненської області про, що ліцитатором був складений протокол №НОМЕР_1 року. Ціна продажу становила 129000 гривень.

          На підставі протоколу про проведення аукціону, ІНФОРМАЦІЯ_1року між нею та Сарненською міською радою був укладений письмовий договір купівлі продажу приміщення. Даним договором було зафіксовано всі істотні умови даного правочину.

П. 1.1. Договору купівлі продажу передбачає, що продавець передає у власність Покупцю одноповерхову будівлю котельні міської комунальної власності загальною площею 66,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язується прийняти вказане приміщення  і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та провести перереєстрацію будівлі в бюро інвентаризації (БТІ).

П. 1.5. договору встанолює, що вказаний у договорі об”єкт продано за 129000 гривень.

Після підписання договору, позивачка у відповідності до розділу 2 цього договору, платіжними дорученнями:

-          № НОМЕР_2 року перерахувала 104620 грн.;

-          №НОМЕР_3року перерахувала 21500 гривень;

-          № НОМЕР_4 року перерахувала 1302,7 гривень.

Враховуючи те, що позивачка повністю оплатила куплений об”єкт, то, відповідно, виконала умови договору купівлі продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1року. Крім того, позивачці Сарненською міською радою було передано оригінали документів на право власності на цю будівлю і вона  фактично приступила до використання купленої будівлі.

Незважаючи на це продавець, посилаючись на п. 13.1. договору купівлі- продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1року, відмовляється від нотаріального посвідчення цього договору, що унеможливлює проведення реєстрації права власності даного об”єкта.

Стаття 220 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Приймати до уваги те, що договір сторонами виконано, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання його дійсним.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частина друга цієї статті передбачає, що право власності вважається  набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, уклавши договір купівлі-продажу приміщення від ІНФОРМАЦІЯ_1року позивач, на основі ст.328 ЦК України, набув права власності на одноповерхову будівлю котельні загальною площею 66,4 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Відтак є правомірною вимога позивачки про визнання за нею права власності на об'єкти придбані по договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1року.  

Керуючись ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Договір купівлі-продажу приміщення від ІНФОРМАЦІЯ_1року, укладений між Сарненською міською радою та підприємцем ОСОБА_1. визнати дійсним.

3.Визнати за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_1(ідент.код НОМЕР_5) право власності на одноповерхову будівлю котельні загальною площею 66,4 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1.

   Суддя                                                                Марач В.В.

Рішення    підписано "24" квітня 2007 р.