РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"Про стягнення заборгованості"

                                                   №2-271/09

             7 травня 2009 року                                                           м. Богодухів    

      Богодухівський районний суд  Харківської області під головуванням судді  Харченка С.М., при  секретарі  Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за позовом Комунального підприємства „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради до ОСОБА_1про стягнення заборгованості,

встановив:

         КП „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості мотивуючи тим, що відповідач є абонентом КП „Богодухівжитло”, послугами якого вона користується.

         Відповідно до довідок КП „Богодухівжитло” від 3 березня 2009 року підтверджується надання послуг в будинку (електроенергія в місцях загального користування, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території), в якому мешкає відповідач. Згідно п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій власники квартир, багатоквартирних будинків зобов”язані вносити плату за обслуговування та ремонт будинку. 12 грудня 2007 року у відповідності до ст. 20 ЗУ „Про житлово – комунальні послуги”, з відповідачем було укладено договір на надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

    Не зважаючи на укладений договір та обов”язок сплачувати за послуги, відповідач відмовляється в повній мірі сплачувати кошти за надані послуги, оплата проводиться нерегулярно, в зв”язку із чим уОСОБА_1 виникла заборгованість за надані послуги, яка станом на 1.03.2009 року складає 1030 грн. 03 коп..

            Представник позивача в судове засідання з”явився, позов підтримав, просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 1376,90 грн.  посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов”язання щодо оплати за надані послуги, встановлені договором.

            Відповідач  ОСОБА_1 в судове засідання з”явилася, проти позову не заперечувала уточнила, що дійсно вона користується послугами КП, декілька разів здійснила оплату за надані послуги, наявність заборгованості перед підприємством пояснила скрутним матеріальним становищем.

            Суд, вислухав пояснення представника позивача, відповідача, дослідив матеріали справи  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачу дійсно надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але оплату за них в повному обсязі остання не здійснювала, чим порушила взяте на себе зобов"язання, передбачене договором.

    Відповідно до ст. 10 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду” утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та при будинкових територій.

    Згідно п. 17. Правил користування приміщеннями жилих будинків, споруд та прибудинкових територій власники квартир багатоквартирних будинків зобов”язані вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.      

            Ст.66,ст.67 ЖК України передбачено внесення плати за користування житлом та за комунальні послуги.

            Ст.68 ЖК України передбачено щомісячне внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги.

            У відповідності до п.3 ст. 20 ЗУ „Про житлово – комунальні послуги” споживач зобов”язаний оплачувати житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

            Згідно ст.  526  ЦК України " Зобов"язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору..."

            Згідно змісту ст.530  ЦК України зобов"язання повинно виконуватися у встановлений строк (термін) його виконання.

           Відповідно до копії Договору № 788 від 12 грудня 2007 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, згідно якого ОСОБА_1 зобов”язалася щомісячно вносити плату за надані їй послуги.

           При цьому суд приймаючи до уваги, що хоча вказаний вище договір було укладено 12.12.2007 року, вважає за необхідне стягнути заборгованість також за період з березня місяця 2006 року по день підписання договору, оскільки судом встановлено, що відповідач до підписання  договору користувалася відповідними послугами КП, в 2006 році частково оплатила надані послуги.

           Тим самим, проплатами, здійсненими в 2006 році, до підписання Договору, відповідач фактично визнала наявність договірних відносин між нею та КП ,в силу яких підприємство надавало їй відповідні послуги а відповідач ОСОБА_1 проводила оплату цих послуг.

           Розрахунком позивача підтверджується наявність та розмір  заборгованості, яка за період з  березня місяця 2006 року по лютий місяць 2009 року складає саме  1030,03 грн.

           Згідно розрахунку, наданого представником позивача, відповідачем ОСОБА_1. щомісячно оплата не проводилась, заборгованість за період з березня місяця 2006 року по лютий місяць 2009 року складає 1030,03 грн., що свідчить про невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань в частині щомісячної оплати за надані послуги.

            Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір у вигляді сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, державне мито у сумі 51 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. (позивач згідно Рішення сесії Богодухівської міської ради від 17.12.2008 р. звільнений на 100% від сплати державного мита).

           Керуючись ст. 526, ст.530 ЦК України, ст.ст.88, 213, 215  Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

     Позов КП „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Богодухівжитло”  заборгованість за надані послуги,  у розмірі 1030  гривень  03 коп.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Богодухівжитло” витрати у справі на інформаційно-технічне забезпечення, у розмірі 30  гривень.

     В задоволенні решти вимог - відмовити.

    Стягнути  з ОСОБА_1, в дохід держави, судовий збір у розмірі  51 грн.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання через Богодухівський районний суд заяви про апеляційне оскарження даного рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання через Богодухівський районний суд апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. У разі, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяв про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  цього  Кодексу,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    СУДДЯ