Справа № 308/10676/16-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

31.05.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів – Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

та учасників судового розгляду : прокурора – Вовканича С.В. і адвоката

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/210/17, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання в. о. керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування до громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 Луйіка, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасового арешту на строк 40 діб до надходження від компетентних органів Німеччини запиту про його видачу.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 15 жовтня 2016 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання в. о. керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування тимчасового арешту до гр. ОСОБА_5 Луйік ОСОБА_6 (DRASKO LUJIK) на 40 діб до надходження від компетентних органів Німеччини запиту про його видачу. У клопотанні вказується на те, що 13 жовтня 2016 року о 13-ій годині 15 хвилин до чергової частини Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП у Закарпатській області надійшло повідомлення від чергового КПП «Тиса» Кравчишин про те, що на КПП «Тиса» (державний кордон України з Угорщиною біля м. Чоп Ужгородського району) на виїзді з України спрацював сигнал «Розшук» щодо гр. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Луйік, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, зі слів раніше не судимого, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно даних сектору Укрбюро Інтерполу ГУНП у Закарпатській області за обліками Генерального секретаріату Інтерполу станом на 13.10.2016 гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, значиться в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Німеччини для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення передбачених ст. ст. 259, 260 та 267 КК Німеччини злочинів (придбання майна, здобутого злочинним шляхом, підробка документів). Крім того, у клопотанні вказується на те, що 13 жовтня 2016 року о 19-ій годині ст. слідчим Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_7, відповідно до ст. ст. 208 та 582 КПК України, складено протокол затримання гр. ОСОБА_6, уродженця ОСОБА_5, м. Загреб, вул. Марії Юрік Загорки, 7, паспорт Республіки ОСОБА_5, № 002634568, виданий 03.10.2005 ПУ/Загреб. Під час складання протоколу гр. ОСОБА_6 поскаржився на поганий стан здоров’я, після чого йому було викликано карету швидкої медичної допомоги й госпіталізовано до ЦМКЛ м. Ужгород, де виставлено охорону із числа працівників Ужгородського РВП. Відповідно до доручення № 1923 від 13.10.2016 старшим слідчим Ужгородського РВП ОСОБА_7 регіональний центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги в Закарпатській області повідомлено про затримання Луйік ОСОБА_6. У зв’язку з наведеним, в. о. керівника Ужгородської місцевої прокуратури порушує питання про застосування тимчасового арешту до гр. ОСОБА_5 Луйік ОСОБА_6 на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Німеччини. Визначено строк тимчасового арешту рахувати з моменту затримання й утримувати Луйік ОСОБА_6 в Закарпатській УВП № 9.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що з досліджених у судовому засіданні доказів та пояснень сторін убачається, що на час розгляду клопотання ОСОБА_6 Луйік не є затриманим. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2016 року скасована ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання в. о. керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування до громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 Луйіка тимчасового арешту, на строк до 40 діб, до 21 листопада 2016 року. В ухвалі слідчого судді також вказується на те, що з урахуванням матеріалів за клопотанням слідчий суддя позбавлений можливості перевірити особу громадянина ОСОБА_5, який на неодноразові виклики до суду не відреагував, у судове засідання не з'явився. Крім того, в ухвалі слідчого судді вказується на те, що клопотання перебуває на розгляді судів з 15 жовтня 2016 року й прокурором не надано жодних доказів надходження від правоохоронних органів Німеччини запиту про видачу гр. ОСОБА_5 Луйік ОСОБА_6. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про необґрунтованість внесеного клопотання, у зв’язку із чим відмовив у його задоволенні.

В апеляційній скарзі прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що особа гр. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Луйіча встановлена наявними в матеріалах судового провадження документами, які надані слідчому судді як прокуратурою, так і стороною захисту. Крім того, вказує на наступні обставини: право видачі осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та розшукуються відповідними компетентними органами тієї чи іншої держави передбачено ч. 2 ст. 29 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 22 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та Додатковими протоколами до неї від 1975 та 1978 років; до клопотання додано всі передбачені ч. 4 ст. 583 КПК України документи, а приєднання до клопотання доказів про надходження запиту про видачу особи кримінальним процесуальним законом не передбачено й, що вказана обставина в судовому засіданні слідчим суддею взагалі не з’ясовувалася, про що свідчить технічний запис судового засідання; вищезгаданий запит на гр. ОСОБА_5 ОСОБА_6 надійшов від правоохоронних органів Німеччини до прокуратури Закарпатської області через Генеральну прокуратуру України ще 15.11.2016; зазначене в ухвалі слідчого судді твердження про те, що прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити не відповідає дійсності, оскільки прокурор просив відкласти судове засідання на інший день у зв’язку з неявкою ОСОБА_6, який був належним чином повідомлений прокуратурою про час та місце розгляду клопотання, про що свідчить наданий у судовому засіданні слідчому судді корінець повістки, що в свою чергу також підтверджується технічним записом судового засідання. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, а також під час апеляційного розгляду дослідити технічний запис судового засідання від 11.04.2017.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; адвоката ОСОБА_2, який судове рішення вважав законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом; b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або

екстрадиції.

Відповідно до ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957, яка ратифікована законом України №43/98-ВР від 16.01.98, у термінових випадках компетентні органи запитуючої сторони можуть звертатися із запитом про тимчасовий арешт розшукуваної особи. Компетентні органи запитуваної сторони вирішують це питання відповідно до свого законодавства. У запиті про тимчасовий арешт повідомляється про існування одного з документів, зазначених у пункті 2 «а» статті 12, і намір надіслати запит про видачу правопорушника. У ньому також зазначається, за яке правопорушення буде запитуватися видача, де і коли таке правопорушення було вчинене, а також, у міру можливості, опис зовнішності розшукуваної особи.

Відповідно до п. 2 «а» ст. 12 вказаної Конвенції, запит супроводжується оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої сторони.

Згідно із ч. 4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 1 ст. 583 КПК України, до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

Частинами 3-6 вказаної статті передбачено, що прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту. До клопотання додаються: 1) протокол затримання особи; 2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави; 3) документи, що підтверджують особу затриманого. Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею в найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту затримання особи. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує йому зробити заяву, перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про: 1) застосування тимчасового арешту; 2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо Луйіка ОСОБА_6 тимчасового арешту, слідчим суддею враховані вищенаведені нормативно-правові акти та вказівки дані в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 25.10.2016.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що приєднаними до клопотання документами не встановлені дані про особу затриманого ОСОБА_8.

Як убачається з матеріалів судового провадження, ні на момент розгляду слідчим суддею клопотання, ні під час розгляду апеляційної скарги, яку подав прокурор, ОСОБА_8 Луйік не є затриманим.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини позбавляють суд можливості перевірити особу громадянина ОСОБА_5, про яку йдеться у клопотанні, а також вирішувати щодо неї питання про застосування чи незастосування тимчасового арешту.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів враховує положення ч. 1 ст. 29 Конституції України, ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957, вказівки дані в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 25.10.2016, які є обов’язковим для суду першої інстанції і вважає, що прокурором не дотримані вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, не усунуті суперечності в документах, що стосуються встановлення достовірності даних про особу затриманого – на час звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий арешт й час розгляду апеляційних скарг.

Так, скасовуючи судове рішення колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею не достовірно встановлена особа про яку йдеться в клопотанні.

В обґрунтування доводів колегія суддів послалась на матеріали судового провадження. Зокрема, на пояснення, які від ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, були відібрані посадовими особами Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП у Закарпатській області (а. с. 6 - 7) ; довідку, відповідно до якої до Ужгородської ЦМКЛ доставлений ОСОБА_6 (а. с. 16); постанову, відповідно до якої до адміністративної відповідальності притягнутий гр. ОСОБА_5 ОСОБА_6 (а. с. 17-18) та документ, відповідно до якого розшукується особа Драско Луйич, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянство боснянсько-герцеговинське, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 25) та витяг, відповідно до якого роз’яснені права особі ОСОБА_6 (а. с. 19).

Між тим, у клопотанні в. о. керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ставилось питання про тимчасовий арешт громадянина ОСОБА_5 Луйіка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи суперечності у вищевказаних документах щодо затриманої особи, питання про видачу якої ставилось у клопотанні, те, що затримана особа безпосередньо участь у розгляді слідчим суддею клопотання не приймала, в ухвалі апеляційного суду вказувалось на необхідність надання документів, в яких би містився опис зовнішності розшукуваної особи, а також будь-яка інша інформація, яка б сприяла встановленню особистості та громадянства ОСОБА_8 (відповідно до клопотання).

Під час повторного розгляду клопотання прокурором слідчому судді надані ксерокопії документів - а. с. 87 - 108; повторно надані ксерокопії документів - а. с. 141- 151 – ксерокопії зняті з копій документів, що містяться у матеріалах судового провадження, які були приєднані до клопотання - а. с. 26-34, 22, 23.

Будь-які інші документи у підтвердження даних про особу затриманого прокурором слідчому судді при повторному розгляді клопотання надані не були.

У тому числі під час повторного розгляду клопотання прокурором у вказаних вище документах недоліки не були усунуті, а також не були надані будь-які документи, на підставі яких із певною вірогідністю можна було б прийти до висновку про те, що Луйік ОСОБА_8, відповідно до клопотання, є саме тією особою, питання про затримання та видачу якої ставиться у запитах.

В ухвалі апеляційного суду також містилась вказівка на необхідність перекладу на українську мову приєднаних до клопотання документів (а. с. 9-14).

Обґрунтованим визнається й висновок слідчого судді про те, що клопотання перебуває на розгляді судів з 15.10.2016 й, що прокурором на протязі тривалого періоду часу не доведено, що ОСОБА_8 Луйік є саме тією особою, вимога при видачу і затримання якої ставиться у запитах та клопотанні, що прокурором не надано доказів надходження від правоохоронних органів Німеччини запиту про видачу гр. ОСОБА_5 Луйіка ОСОБА_8.

Крім того, при оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів враховує те, що під час апеляційного розгляду справи прокурором не надані будь-які документи, на підставі яких із певною вірогідністю можна було б прийти до висновку про те, що Луйік ОСОБА_8, відповідно до клопотання, є саме тією особою, питання про затримання та видачу якої ставиться у запитах ; те, що в апеляційній скарзі міститься посилання на особу, щодо якої оскаржується судове рішення – ОСОБА_6, а також те, що в апеляційній скарзі не вказується на зміст нової ухвали, яку повинен, за результатами розгляду справи, прийняти апеляційний суд (затримати Луйіка ОСОБА_6 чи ОСОБА_6, час та місце народження цієї особи, її місце народження та строк її затримання ). Колегія суддів також враховує, що, даючи пояснення, прокурор просив прийняти судове рішення саме щодо ОСОБА_6.

На переконання колегії суддів відсутність (брак) документів, у яких би були зафіксовані відомості щодо особи питання про затримання та видачу якої ставиться у запитах - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; Луйіка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, те, що, затримавши особу, державні органи, зобов’язані вжити необхідні заходи для достовірного встановлення даних про неї, а не перекладати цей обов’язок на слідчого суддю чи суд, не приводить до висновку про необхідність застосування щодо цієї особи тимчасового арешту, призводить до висновку про те, що неухильне дотримання встановлених нормативно-правовими актами порядку та процедур є гарантією права особи на захист від сваволі, на свободу, а застосування тимчасового арешту щодо затриманої у даній справі особи суперечитиме цілям статті 5 Європейської конвенції з прав людини.

Колегія суддів також вважає, що відповідно до ч. 8 ст. 583 КПК України, звільнення особи з-під тимчасового арешту в зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту, що надходження 15.11.2016 до прокуратури Закарпатської області через Генеральну прокуратуру України запиту про видачу особи, дає підстави для звернення до суду із клопотанням про екстрадиційний арешт, а розгляд слідчими суддями клопотання про тимчасовий арешт не був перешкодою для відповідного звернення.

Доводи апеляційної скарги про те, що особа гр. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Луйіча встановлена наявними в матеріалах судового провадження документами, які надані слідчому судді як прокуратурою, так і стороною захисту; колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного визнає такими, що не спростовують висновок слідчого судді про необґрунтованість клопотання.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду прокурором не заявлялось жодних клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

При прийнятті рішення колегія суддів також врахувала й те, що саме прокурор повинен довести обставини, на які він покликається в клопотанні; що суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 580, 582, 583 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання в. о. керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування до громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 Луйіка тимчасового арешту, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: