Справа №22ц-991/2006 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Білий В.М.
Доповідач - Шевченко В.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді ПОЗІГУНА М . І. суддів: СКРИПКИ А.А., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі: ПАЦ Т.М.
з участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей у зв"язку з навчанням, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які навчаються. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що від шлюбу з відповідачкою мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Хоча діти є повнолітніми, однак потребують матеріальної допомоги, оскільки навчаються в Чернігівському державному педагогічному університеті, син на 3 курсі, дочка на 2 курсі. Відповідачка ухиляється від утримання дітей, грошової допомоги не надає, з будинку вивезла майже все майно, яке відмовляється повертати. Відповідачка працює і має заробіток, а тому взмозі надавати матеріальну допомогу.
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 150 грн. щомісяця, починаючи з 14 лютого 2006 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років; стягнуто ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження в розмірі 150 грн. щомісяця, починаючи з 14 лютого 2006 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю, посилаючись на незаконність рішення суду, яке постановлене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, суд необгрунтовано прийшов до висновку про достатню наявність підстав для повного задоволення позову, оскільки піти з власного будинку я була змушена через неприязні відносини з бувшим чоловіком, систематичні побиття. В будинку залишила все майно, продукти харчування, залишила все господарство, а сама змушена проживати в іншому місці, наймати житло. Суд не звернув уваги на ті обставини, що діти прописані і постійно проживають в гуртожитку в м. Чернігові, за проживання в якому сплачувала вона.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач та відповідачка є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (а.с. 6), які навчаються в Чернігівському державному педагогічному університеті на 3 та 2 курсі відповідно (а.с.7).
Відповідно до ст. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати повнолітню дитину до 23 років, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Правом звернення до суду з позовом про стягнення аліментів у цьому випадку має той з батьків, з ким проживає повнолітня дитина, а також сама дитина, яка продовжує навчання.
Доводи апелянта про те, що діти постійно проживають в гуртожитку в м. Чернігові, нічим не підтверджені.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідачки на утримання повнолітніх дітей в зв"язку з навчанням відповідає положенням зазначеної статті.
Проте, суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачем ОСОБА_2 заявлялися вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які навчаються, шляхом перерахування коштів дітям. Суд першої інстанції стягнув аліменти на користь позивача, хоча останній таких вимог не заявляв. Чинним законодавством передбачається стягнення аліментів як на користь одного із батьків на утримання дитини в зв"язку з навчанням, так і не забороняється стягнення аліментів на користь повнолітніх дітей; які в силу ст. 34 ЦК України мають повну цивільну дієздатність, тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
За таких обставин, рішення суду підлягає зміні, зазначивши в резолютивній частині рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 та повнолітньої дочки ОСОБА_4, виключивши із резолютивної частини посилання про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313,314,316, 317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2006 року змінити, зазначивши в резолютивній частині рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 та повнолітньої дочки ОСОБА_4, виключивши із резолютивної частини посилання про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.