Справа № 127/22853/15-ц

Провадження № 2/127/645/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017 Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді – Ан О.В.,

при секретареві Бородіч О.О.,

за участю: позивача - відповідача ОСОБА_1

представника  ОСОБА_1 -  ОСОБА_2,

відповідача - позивача ОСОБА_3,

представника ОСОБА_3 -  ОСОБА_4,

представника третьої особи  - ОСОБА_5,

спеціаліста - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 3-я особа служба у справах дітей виконкому Вінницької міської ради про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-я особа служба у справах дітей виконкому Вінницької міської ради про встановлення порядку участі одного з батьків у вихованні дитини,-

                                                             В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, мотивуючи позовну заяву тим, що 25.02.2006 року між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис №365. За час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_7, 28.03.2010р.н., що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, серія І-АМ №314170, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області повторно 30.06.2015р., актовий запис №1191. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, у цивільній справі № 127/3132/15-ц шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу, за усною домовленістю між сторонами, дитина мала можливість перебувати за місцем постійного проживання позивача 3 (три) дні на тиждень. Будь-яких конфліктів щодо дитини певний період часу між сторонами не виникало. Але 24.06.2015 року відповідач без будь-яких пояснень та попередження серед робочого дня забрала дитину із дитячого садочку і фактично заборонила ОСОБА_1, бачитись з дитиною. В зв'язку із зазначеною ситуацією позивач звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Вінницької міської ради з відповідною заявою про визначення порядку участі у вихованні дитини. Таким чином, 20.08.2015 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради було винесено відповідне рішення про задоволення заяви ОСОБА_1, та визначено відповідний порядок участі у вихованні дитини, а саме: 1-й та 3-й понеділок місяця - з 18.00 год. понеділка до 9.00 год. середи даного тижня; 2-а та 4-а неділя місяця - з 10.00 год. неділі до 9.00 год. вівторка даного тижня. При цьому, в рішенні було зазначено, що батьків зобов'язано попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров'я, та інтересів дитини. Даний факт підтверджується документально, а саме витягом з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.08.2015р. №1849. Поте відповідач відмовляється виконувати вказане рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, чинить позивачу перешкоди в зустрічах з дитиною, тому позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1 про встановлення порядку участі одного з батьків у вихованні дитини, мотивуючи позовну заяву тим, що після розлучення за домовленістю ОСОБА_1 мав змогу бачитись з дитиною за наступним графіком: щотижня з 18:00 понеділка по 9:00 середи. Такий графік побачень тривав кілька тижнів. Щоразу дитина приходила від батька втомлена і роздратована, змучена і виснажена, син розповідав, що станом на 21.00 год.,  ще не їв, бо батько зайнятий; іншим разом, казав, що їв лише печиво, бо був із батьком на корпоративі; що спить на надувному ліжечку, яке постійно здувається і що йому дуже холодно і страшно. Після таких розповідей ОСОБА_3, намагалася порозумітися з колишнім чоловіком, пояснити йому, що зовсім не варто брати сина до себе, якщо він зайнятий, має інші справи чи інтереси, тому що дитині погано, він переживає і страждає в такій обстановці та ще й без мами. Намагалася довести ОСОБА_3, що обстановка, яка склалася, робить дитину нервовою і плаксивою, він боїться залишатися без   матері, боїться, що його заберуть і йому там буде погано. Вона запропонувала колишньому чоловікові приходити гратися із сином до нас у любий зручний для нього час в її присутності  у них дома.  З 01.09.2016 року син навчається в 1-А класі закладу «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІП ступенів-гімназії №23 Вінницької міської ради», що розташована за місцем проживання малолітнього: проспект Космонавтів, 32 в м.Вінниці. Після розірвання шлюбу фактично вихованням дитини та матеріальним забезпеченням займається ОСОБА_3     На підставі вищенаведеного позивач за зустрічним позовом просила визначити способи участі відповідача у вихованні дитини, а саме: встановити ОСОБА_1 систематичні побачення з малолітнім ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 два рази на тиждень після закінчення занять за місцем проживанням сина з 18 години по 20 годину за попередньою домовленістю  в її присутності ; встановити режим спільного відпочинку ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_7 28.03.2010 року, за бажанням сина під час канікул та в один із вихідних днів з 10.00 години до 13.00 години, попередньо повідомивши позивача у телефонному режимі. В подальшому ( 28.11.2016 року  ОСОБА_3 змінила позовні вимоги та просила визначити  ОСОБА_1  систематичні побачення з  малолітнім ОСОБА_7  2 рази на тиждень в понеділок і середу з 18 до 21 години з повідомленням ОСОБА_3 про зустріч, по суботам з 10 до 13.30  щотижня для спільного відпочинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, позов підтримав в повному обсязі із підстав викладений в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що він бажає спілкуватися з сином, а відповідач всіма можливими способами йому перешкоджає.  Відповідач  відмовляла йому  у зустрічах з сином .  При неодноразовому  відвідуванні  помешкання  ОСОБА_3 в  визначені для спілкування з сином дніі двері квартири йому не відкрили.   Дані факти зафіксовані працівниками поліції.      На разі  він придбав   частину  будинку, яка  складається з  2-х кімнат  з усіма зручностями, де  є місце для сина.  На виконання  рішення  виконкому  він неоденоразово приходив  до   місця  проживання  відповідача  у  визначений  час, про те йому не відкривали двері  і  ОСОБА_3 повідомляла, що сина немає вдома.  Коли таке стало відбувалися постійно в визначені для спілкування з сином дні, він дійсно викликав  працівників поліції зафіксувати  факт   відмови в його спілкуванні з сином. Він не підозрював, що  ОСОБА_7 в цей час дома, оскільки ОСОБА_3  говорила, що сина дома немає.

Представник  позивача  (відповідача)  ОСОБА_1 -  ОСОБА_2, суду пояснив що  ОСОБА_3  дійсно перешкоджає ОСОБА_1 бачитися з сином, налаштовує ОСОБА_7 проти батька.   Вважає,що  хлопчик  не міг зробити самостійні висновки про те, що батько його хоче забрати від матері,  негативно  оцінювати батька.   Посилання ОСОБА_3 на спілкування ОСОБА_1 з жінками представник вважав недоречними, оскільки  ОСОБА_3  також проживає в однокімнатній квартирі  і  співмешкає з  мужчиною.  На разі ОСОБА_1 придбав   житло,   в якому  2 окремі  кімнати та всі зручності , а також земельна ділянка.    Представник зазначив, що  рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від  27.07.2016 року, яке залишено без змін  ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31.08.2016 року   задоволені  вимоги  бабусі ОСОБА_7 – ОСОБА_8 на спілкування з онуком  в визначений  час – щосуботи з 10 до 13.30.  Саме цей час ОСОБА_3 пропонує для  спілкування батька з сином.   Представник  зазначив, що право  ОСОБА_3 на спілкування з сином не порушено і не підлягає захисту,  тому  в задоволенні зустрічного  позову ОСОБА_3  просив  відмовити. 

       Відповідач  (позивач) ОСОБА_3,  вимоги первісного позову не визнала, заперечила щодо його задоволення з підстав викладених в письмових запереченнях. ОСОБА_3 вказала, що вона за  порадою  свого представника   ОСОБА_9  дійсно забрала сина  з  садочка  та перешкоджала зустрічам  сина з батьком.   На разі  ОСОБА_7 з батьком не бачиться з 2015 року.    ОСОБА_3 вважала, що батько не належно  відноситься до сина, не вчасно його годував та вкладав спати.  Його подружка називала  ОСОБА_7 ублюдком.    ОСОБА_3  наполягала на  тісному зв"язку   сина  з нею та неможливістю  ночівель у батька.   ОСОБА_3 вказала, що син наляканий,  оскільки  ОСОБА_1 приходив  до  їх помешкання з працівниками поліції.  Вона не  надавала  можливості  батькові  бачитись з сином, бо син цього не хотів, тому  казала, що  його немає в дома.  

Представник ОСОБА_3 -  ОСОБА_4, в судовому засіданні суду  пояснив, що  дитина  має тісний  зв"зок з матір"ю, тому  вважав, що   відповідно до ст. 6  Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року в якому зазначено, що дитина не повинна бути роз’єднаю з матір»ю  тому  вважав ща неможливе  виконання  рішення  служби захисту  дітей  виконкому  Вінницької міської ради. Представник посилався на  ч. 2 ст.  159  СК України  та  зазначив , що суд визнаяає  спосіб участі батька  в вихованні дитини, тому  позов ОСОБА_3підлягає задовленню .  Рішення  служби захисту  дітей  виконкому  Вінницької міської ради  не скасоване.

Представник  3-ї особи – служби у справах дітей ВМР  ОСОБА_5 підтримала висновок про доцільність спілкування батька  і сина,  вказала, що   підтверджує   рішення  про  визначення порядку  участі  у вихованні малолітньої дитини   від 20.08.2015 року.   Підстав  винесення  іншого рішення на разі немає.

Свідок ОСОБА_10, пояснила, що вона працює психологом на базі 16 відділення лікарні імені ОСОБА_11. До неї  звернулась ОСОБА_3  за  допомогою , під час бесіди з дитиною ОСОБА_7, нею було встановлено, що між дитиною та мамою наявні симбіотичні стосунки. Є певна прихильність до батька, але більше до мами. Дитині не рекомендовані стресові ситуації. В ході бесіди з дитиною ОСОБА_7 висловлює бажання рідко бачитись з батьком та думки такого змісту: «я боюсь, що він мене забере від мами», «я не хочу щоб папа ображав маму, мама воює, щоб мені було добре».  Зі слів  матері  їй  відомо, що батько приходив до  помешкання  ОСОБА_3 з  працівниками поліції.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12, пояснила, що вона є матірю ОСОБА_3, дитина кожної суботи знаходиться у них.  Коли ОСОБА_11 жив ще з ОСОБА_6, то приходив додому і сидів тільки в комп’ютері. Буди випадки коли ОСОБА_11 бив ОСОБА_7. ОСОБА_13 сказав, що не хоче, щоб батько приходив до нього в садочок. Після спілкування з батьком в дитини з’явилась тривога, страх, стрес. Олег з дитиною не сплакується, буває на перерві 10 хвилин, або по телефону.

Спеціаліст ОСОБА_6, в судовому засіданні вказала, що батько і мати ОСОБА_13 мають високий рівень сформованості психолого-педагогічної культури батьків.  Їм притаманні очікуваний рівень відповідальності дітей за власні вчинки; емоційна близькість до дитини; прийняття її особистісних якостей і поведінкових реакцій; ступінь батьківської тривожності за дитину. Проте, відсутня узгодженість виховних дій серед членів родини, єдність поглядів на провідні етапи виховання та негативне ставлення один до одного, що однозначно впливає на гармонійний розвиток дитини. Надмірна боротьба за любов дитини між батьками, та конфлікт у родині, викликають у хлопчика дисонанси, тривожність та невпевненість. Позивне ставлення дорослих один до одного, відмова від сліз та негативних висловлювань один про одного в присутності ОСОБА_7 може суттєво змінити ситуацію та сформувати у ОСОБА_7 якості сильної, самодостатньої та впевненої особистості. Спеціаліст психолог зазначив, що  стресогенним  фактором  для дитини виступає саме  конфліктна ситуація  в родині, а не  спілкування батька і сина.  Присутність матері дитини чи інших третіх осіб при побаченнях  з батьком, оскільки між сторонами існують напружені, неприязні та конфліктні стосунки, буде поглиблювати наявний конфлікт та особисту неприязнь сторін по справі і, таким чином,  така присутність буде додатковим психотравмуючим фактором для дитини, спричинить дискомфорт та переживання дитини через напружені відносини між її рідним.

В судовому засідання  малолітній  ОСОБА_7 висловлювався  фразами  ОСОБА_3,  вживав фрази, які  були явно  завченими, оскільки вільно давати пояснення  про зустрічі з батьком  не міг,  лише  чітко відповідав на питання  поставлені  ОСОБА_4  Про  інші  обставини  ОСОБА_7   вільно  висловлювався, зокрема  ОСОБА_7  зрадів, що скоро канікули,  заявив, що  на  ціле  літо буде проживати з дідусем на  старому  місті , а  мама буде проживати дома, скучати за нею він не буде.

        Суд дослідив докази наявні в матеріалах справи:

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб  (т.1 а.с. 4, т.2 на а.с. 20) щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00015532254 від 30.06.2015 року;

Копія паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с. 5).

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, серія . -№314170, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області повторно (т.1 а.с. 6), відповідно до якого батьками записані ОСОБА_1, ОСОБА_3.

Копія рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2015 р., у цивільній справі №127/3132/15-ц (т.1 на а.с. 7, т.2 на а.с. 9) яким шлюб між сторонами розірвано.

Копія витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.08.2015 року (т.1 на а.с. 8, т.2 на а.с. 99), яким визначено порядку участі у вихованні дітей батька ОСОБА_1

Копії письмових повідомлень від 23.09.2015р. за вих.№1/6665, від 24.09.2015р. за вих.№1/6699, від 01.10.2015р. за вих.№1/6958, від 15.09.2015р. за вих.№Б-31-82766/34-01-9, від 29.09.2015р. за вих.№Б-31-89654/34-01-9, (т.1 а.с. 9-13, т.2 а.с. 90-97) направлених ВМВ УМВС України у Вінницькій області на адресу ОСОБА_1,  про 

Копія паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_3 (т.2 а.с. 5-6).

Копія характеристики виданої начальником МКП ЖЕК №7 ОСОБА_14, (т.2 на а..с 13), відповідно до якої ОСОБА_3, проживає разом із сімєю за адресою: м. Вінниця, вул.. Космонавтів, 36а/165;

Копія листа завідувача ДНЗ № 30 за № 21 від 08.09.2015 року (т.2 а.с. 14), відповідно до якого ОСОБА_7, відвідує садочок з 13.01.2012 року, ОСОБА_15 бере активну участь  у житті садочка, цікавиться життям дитини в групі, приділяє багато уваги всебічному розвитку дитини;

Копія характеристики ОСОБА_7, виданої завідувачем ДНЗ № 30 (т.2 на а.с. 15),

Довідка Вінницької ОПІ ГУ ФС у Вінницькій області (т.2 а.с. 16-17), відповідно о якої ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець перебуває на податковому обліку;

Копія протоколу практичного психолога ОСОБА_16, за методикою «Малюнок сім'ї»  (т.2 а.с. 30-35);

Лист ВМВ УМВС України у Вінницькій області (т.2 на а.с. 37), відповідно до якого ОСОБА_3, до кримінальної та адміністративної відповідальності  не притягувалась;

Копія листа виданого ДНЗ № 30 (т.2 на а.с. 89), відповідно до якого ОСОБА_7, відвідує садочок, його батьком є головою батьківського комітету, завжди відвідує батьківські збори, бере активну участь в громадському житті садочка, часто приводив та забирав сина;

Інформація дошкільного навчального закладу №30 від 12.05.2016р. № 13 про виконання батьківських обов'язків гр. ОСОБА_3 (т.3 а.с. 12), відповідно до якої ОСОБА_3, бере активну участь в навчально-виховному процесі сина, регулярно ввідує батьківські збори, прислухається до порад та рекомендацій вихователів;

Інформація дошкільного навчального закладу №30 від 21.06.2016р. про виконання батьківських обов'язків гр. ОСОБА_1 (т.3 а.с. 13), відповідно до якої батько відвідує сина 4-5 разів на тиждень, зустрічі є короткотривалими – 20-40 хв., життям ОСОБА_7 в групі, його успіхами та здобутками у вихователів батько не цікавиться;

Довідка загальноосвітньої школи 1-3 ступенів - гімназія №23 від 07.09.2016р. №492 (т.3 на а.с. 14) про навчання ОСОБА_7 в 1-му класі закладу;

Довідка загальноосвітньої школи 1-3 ступенів - гімназія №23 від 07.09.2016р. №497 (т.3 на а.с. 15) про психологічне дослідження ОСОБА_7 практичним психологом ОСОБА_17, яка рекомендувала ОСОБА_7, проживати за постійним місцем проживання з мамою, уникати переїздів.

Консультативний висновок хірурга від 22.01.2016 року (т.3 на а.с. 16) про стан здоров'я ОСОБА_7 та встановлено 1 ст. плоскостопості;

Інформована згода на проведення хірургічного втручання від 04.06.2016р. дитини ОСОБА_7 (т.3 на а.с. 17) та акт виконання стоматологічних робіт від 04.06.16 р. ОСОБА_7 (т.3 на а.с. 18)

довідка №31 від 26.08.2016р. про перебування на амбулаторному лікуванні з 15.08.2016р. до 26.08.16р. (т.3 на а.с. 19)

Довідка про проходження профогляду дитини з матір'ю від 15.08.2016р. (т.3 на а.с. 20)  ;

Талон-накладна від 26.08.16р. - огляд стоматолога (т.3 на а.с. 21)  15 Чек №0013 від 07.08.16р. про придбання дитині спортивного костюма та куртки до школи (т.3 на а.с. 23), товарний чек від 17.07.2016р. про придбання шкільної форми, товарний чек від 23.08.16р. про придбання дитячого матрацу, товарний чек від 07.08.16р. про придбання книг для дитини, Товарний чек від 27.08.2016р. придбання канцтоварів до школи, товарні чеки від 20.08.16р. на придбання рубашок для дитини, товарний чек від 12.09.16р. на придбання акваріума, білизни для дитини (т. 3 на а.с. 24-29).

Довідка загальноосвітньої школи 1-3 ступенів - гімназія №23 від 07.09.2016р. (т.3 на а.с. 30) про оплату за заняття ОСОБА_7 в «Дошколярику» в період з жовтня 2015 року по травень 2016р.

Довідка від 09.09.2016р. про оплату за перебування ОСОБА_7 в денному таборі Веселе літо» з 01.072016р. по 08.07.2016р.

Довідка від 08.09.2016р. №1  (т.3 на а.с. 45)  про відвідування ОСОБА_7 секції з Карате-До Зендокай в період з лютого 2016р. по даний час.

Накладна №15 від 31.08.2016р. про придбання ОСОБА_18 мебелів для обладнання дитячої кімнати для проживання та створення умов для виконання домашніх завдань для навчання сина (т.3 на а.с. 35).

Копія диплому виданого на ім'я ОСОБА_3 про закінчення у 2005 році Вінницького державного педагогічного університету (т.3 на а.с. 36) та копія Подяки ОСОБА_3 ДНЗ №30 від 24.05.2016р. (т.3 на а.с. 37)

Копія сертифікату від 04.06.2016р. на ім'я ОСОБА_3 (т.3 на а.с. 38) про проходження курсу ОСОБА_19 «Виховання в стилі коучинг».

Копія сертифікату виданого Національним Педагогічним Університетом ім. М. П. Драгоманова та Інститутом соціальної роботи та управління спільно з Східноукраїнською асоціацією арт-терапії від 20 червня 2016р. та Копія сертифікату компанії «TrainingSupport)) виданого 20.06.2016р. (т.3 на а.с. 39-40).

Копія рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2016 року у справі №127/3341/16 (т.3 на а.с. 80-83) яким визначено ОСОБА_8 порядок участі у вихованні онука щосуботи з 10 до 13.30. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області (т.3 на а.с. 84-86) вказане рішення залишено без змін.

Висновки асистента кафедри психології та соціальної роботи Вінницького державного педагогічного університету ім.. ОСОБА_20 ОСОБА_21, (т.3 на а.с. 123-128, 131-158).

             З досліджених доказів суд приймає  документи, що засвідчують особи  сторін, свідоцтво про народження  ОСОБА_7 , рішення Вінницького міського суду   Вінницької області від 20.03.2015 року  про розірвання шлюбу ,  листи  Управління МВС України в  Вінницькій області   у  відповідь на  письмове звернення ОСОБА_1,  витяг з з протоколу № 14 засідання  комісії з питань захисту дітей при виконкомі Вінницької міської ради від 11.08.2015 року ,  рішення  Вінницького міського суду  Вінницької області від 27.07.2016 року у справі №127/3341/16 (т.3 на а.с. 80-83) яким визначено ОСОБА_8 порядок участі у вихованні онука та ухвалу апеляційного суду Вінницької області  про результати розгляду апеляційної скарги,  договір купівлі-продажу частини  будинку та земельної ділянки, висновок спеціаліста психолога  ОСОБА_6   

              Решту доказів  суд вважає не належними,не допустимим та не приймає.

Із досліджених судом доказів встановлено наступні факти та належні їм правовідносини: сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.02.2006 року, який був розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2015 року.    ОСОБА_3, та ОСОБА_1 є батьками  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.      Місце проживання  малолітнього ОСОБА_7  визначено  з матір»ю – ОСОБА_3  Рішенням органу опіки і піклування Вінницької міської ради від 20.08.2015 року встановлено наступний порядок участі ОСОБА_1 (батька дитини) у вихованні малолітнього ОСОБА_7О: 1-й та 3-й понеділок місяця - з 18.00 год. понеділка до 9.00 год. середи даного тижня; 2-а та 4-а неділя місяця - з 10.00 год. неділі до 9.00 год. вівторка даного тижня.  ОСОБА_3 не виконує наведене вище рішення органу опіки і піклування, перешкоджає батьку бачитись з сином. ОСОБА_3 та ОСОБА_1  мають неприязні  відносини один до одного, при цьому  ОСОБА_3 це  активно демонструє в судовому засіданні.   ОСОБА_3 також перешкоджає ОСОБА_8 ( матері ОСОБА_1В.) бачитись з онуком та приймати участь в  його вихованні.

ОСОБА_7  виражається  фразами матері,   виловлює зневагу до батька,  зазначає,що не бажає його бачити  і у нього інший батько – Сашко.  ОСОБА_7 не тільки говорить словами мами, а й  підкріплює сказане відповідним емоційним тоном, що свідчить про  установки дитини, налаштування дитини проти батька.     Згідно висновку   спеціаліста  психолога  дитина  відносно батька заначає, що батько їх покинув, образив,  він – поганий, тобто висловлюється  аналогічно з матір»ю.   Про те психолог вказує,що  сильних переживань з приводу розлучення батьків, прагнення до усамітнення та надмірної тривожності  хлопчик не  виявляє.      Спеціаліст психолог зазначив, що  стресогенним  фактором  для дитини виступає саме  конфліктна ситуація  в родині, а не  спілкування батька і сина.

В судовому засіданні ОСОБА_7  спокійно відповідав на  питання, які не стосувалися конфлікту, проте  що до батька  хлопчик  дав пояснення лише на питання  представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,  з чого суд зробив висновок, що  дитина   здалегідь налаштована  які  надавати відповіді.    ОСОБА_13 радо розповів, що на канікулах буде проживати  у дідуся, а  мама буде дома.     З повідомленого   суд зробив висновок, що сталого   тісного зв»язку  між дитиною та  матір»ю, на який посилалась ОСОБА_3 не існує.    ОСОБА_7 може  перебувати з іншими родичами без  матері  в тому числі  з ночівлею.    Тому посилання  представника  ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на  неможливість роз»єднання  сина  з матір»ю суд  відхиляє.

       Отже , між сторонами склалися правовідносини, що регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. До особистих немайнових прав дитини відноситься, зокрема право дитини жити і виховуватися в родині; право дитини на спілкування з обома батьками, дідусем, бабусею, братами, сестрами й іншими родичами. Дотримання і захист цих особистих прав дитини гарантується державою, що виходить з інтересів і потреб кожної дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року ( далі Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд вважає,що  отримання любові, турботи ,  спілкування  від обох батьків,  розуміння , що  його люблять, чекають   сприятиме  найкращому розвитку  ОСОБА_7.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.   Отже батько має  приймати участь у  вихованні син, спілкуватися з ним, проводити  разом дозвілля, тощо.

Відповідно до положень принципу статті 6 Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року в якому зазначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.      Суд вважає,що спілкування з батьком  та участь  ОСОБА_1 в  житті сина  не   може розглядатися  як роз»єднання  матері  і дитини.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Згідно листів   Управління  МВС України  ( на ас.  90- 97 т. 3) ОСОБА_3 відмовляла ОСОБА_1 в спілкуванні з сином, не відчиняла двері  свого помешкання, свої дії пояснила небажанням, щоб ОСОБА_1 приймав участь у вихованні  сина.   Отже  право ОСОБА_1 порушено і , відповідно до ст.. 15 ЦК України потребує захисту.

В супереч  вимог ст.. 60 ЦПК України ОСОБА_3 не  надала доказів порушення її прав та необхідність їх  захисту.   Суд приймає до уваги  те, що позовні  вимоги  ОСОБА_3  що до   визначення часу   участі батька  у  вихованні   сина   частково співпадають    з  часом  спілкування, який рішенням Вінницького міського суду  Вінницької області  від 27.07.2016 року у справі №127/3341/16 (т.3 на а.с. 80-83) визначено ОСОБА_8 порядок участі у вихованні онука.      Вказане свідчить про  небажання  ОСОБА_3  надавати можливість  спілкуватися з ОСОБА_7  ні  батькові   хлопика – ОСОБА_1, ні бабусі – ОСОБА_8  

  Суд  двічі ставив на обговорення  учасників  судового засідання  питання  про можливість отримання  висновку  органу  опіки та  піклування Вінницької міської ради   про  зміну участі батька  в   вихованні сина, попереджав  про   неможливість   вирішення позову ОСОБА_22 я  без вказаного висновку та  ст. 137 ЦПК України – прядок   витребування доказів.  Про те  ОСОБА_3 та її представник  вказали, що  висновок не потрібен, клопотань в порядку ст. 137 ЦПК  України не заявляли.    

     Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Суд  не вправі  самостійно    обстежити  місце проживання,  умови ,  зібрати інші докази,  що досліджуються   комісією  з питань захисту прав дітей  при виконкомі  Вінницької міської ради.  Документи,  що надають можливість  суду визначити  інші   способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування суду не надані.

Під час розгляду справи, судом встановлено той факт, та сторонами не заперечувалась та обставина, що ОСОБА_1, з дитиною на даний час не бачаться, і рішення органу опіки та піклування, яким визначено участь батька у спілкуванні з дитиною відповідачем ОСОБА_3, не виконується.

Факт піклування та прояву інтересу батька відносно свого сина ОСОБА_7, підтверджується наявними в матеріалами доказів, а саме інформації ДНЗ № 30, який відвідував ОСОБА_7, показами свідків.

Крім того, суд також враховує Висновки асистента кафедри психології та соціальної роботи Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського ОСОБА_21, в яких зазначено, що батько і мати ОСОБА_13 мають високий рівень сформованості психолого-педагогічної культури батьків.  Їм притаманні очікуваний рівень відповідальності дітей за власні вчинки; емоційна близькість до дитини; прийняття її особистісних якостей і поведінкових реакцій; ступінь батьківської тривожності за дитину. Проте, відсутня узгодженість виховних дій серед членів родини, єдність поглядів на провідні етапи виховання та негативне ставлення один до одного, що однозначно впливає на гармонійний розвиток дитини. Надмірна боротьба за любов дитини між батьками, та конфлікт у родині, викликають у хлопчика дисонанси, тривожність та невпевненість. Позивне ставлення дорослих один до одного, відмова від сліз та негативних висловлювань один про одного в присутності ОСОБА_7 може суттєво змінити ситуацію та сформувати у ОСОБА_7 якості сильної, самодостатньої та впевненої особистості.

В судовому засідання  малолітній  ОСОБА_7 висловлювався  фразами  ОСОБА_3,  вживав фрази, які  були явно  завченими, оскільки вільно давати пояснення  про зустрічі з батьком  не міг,  лише  чітко відповідав на питання  поставлені  ОСОБА_4 Через  що суд зробив  висновок  про  те, що  дитина  перебуває  під впливом  матері, зарання налаштована  які  надавати відповіді.  Про  інші  обставини  ОСОБА_7   вільно  висловлювався, зокрема   заявив, що  на  ціле  літо буде проживати з дідусем на  старому  місті , а  мама буде проживати дома.

Судом під час розгляду справи встановлено той факт, що між сторонами існують  напружені, конфлікті, неприязні, зневажливі взаємовідносини, які призводять до спілкування на підвищених тонах, що обумовлює неможливість ведення спокійного діалогу з приводу визначення порядку участі у спілкуванні з дитиною. Морально психологічна ситуація яка склалась між сторонами по справі через дії та поведінку як однієї так і іншої сторони в рівній мірі, створює перешкоди позивачу за первісним позовом у спілкуванні з дитиною, в тому числі і через позицію відповідача у справі про необхідність обумовлення участі при побаченнях позивача з дитиною її присутністю чи присутністю інших осіб, яким вона довіряє, попри те, що позивач за рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради та як батько дитини має право бачитись з сином.

Таку позицію  ОСОБА_3, суд розцінює як штучно створену останнім перепон у спілкуванні з дитиною

Крім того, суд не вбачає обґрунтованих підстав для встановлення обов’язкової присутності матері дитини чи інших третіх осіб при побаченнях дитини з батьком, оскільки між сторонами існують напружені, неприязні та конфліктні стосунки буде поглиблювати наявний конфлікт та особисту неприязнь сторін по справі і таким чином така присутність буде додатковим психотравмуючим фактором для дитини, спричинить дискомфорт та переживання дитини через напружені відносини між її рідними, що також підтверджується висновком психолога.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 27.09.1991 року, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. У ч. 1, 2 ст. 15 даного Закону зазначено, що батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

На підставі наведеного та враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, суд вважає  за необхідне  позовні  вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про усунення перешкод в  спілкуванні з дитиною задовольнити.

Разом з тим суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-я особа служба у справах дітей виконкому Вінницької міської ради про встановлення порядку участі одного з батьків у вихованні дитини. Як не підтвердженого  жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3, на  користь ОСОБА_1 5487 грн. 20 коп.  в рахунок  відшкодування судових витрат. Стягнути з  ОСОБА_3  1250 грн.  на   користь спеціаліста  асистента кафедри психології та  соціальної роботи Вінницького Державного  університету імені  ОСОБА_20 -  ОСОБА_23.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 141, 159 СК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

       Позовні  вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_3 3-я  особа  служба  у справах дітей  виконкому  Вінницької міської ради про усунення перешкод в  спілкуванні з дитиною задовольнити. Усунути перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з дитиною – ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язавши ОСОБА_3  виконувати  рішення  виконавчого комітету Вінницької міської ради  № 1849 від 20.08.2015 року.

   В задоволенні  позовних вимог  ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-я особа служба у справах дітей виконкому Вінницької міської ради про встановлення порядку участі одного з батьків у вихованні дитини, - відмовити.

     Стягнути з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_1 5487 грн. 20 коп.  в рахунок  відшкодування судових витрат.  Стягнути з  ОСОБА_3  1250 грн.  на   користь спеціаліста  асистента кафедри психології та  соціальної роботи Вінницького Державного  університету імені  ОСОБА_20 -  ОСОБА_23.

 Рішення може бути оскаржене  в апеляційному  суді Вінницької області  через Вінницький міський  суд  Вінницької області  протягом  10 днів з моменту винесення  поданням апеляційної скарги.

Головуючий  суддя                                                                                               О.В.Ан