Копія

Справа № 2 - 613 - 2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20   жовтня   2009 року            Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:  головуючого  -  судді          Денисюка В.В.

при секретарі                        Годік Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу  за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ТОВ «Айова» про дострокове розірвання  договору оренди  земельної  ділянки та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_16,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15   звернулися до суду із позовом про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок, укладених з ТОВ «Айова», посилаючись на те, що вони є власниками земельних ділянок і в 2006-2008 роках уклали договори оренди з відповідачем. Відповідач за останні два роки порушував умови договору, не доплачував їм орендної плати, ціну на зерно, яке видавав, як орендну плату, встановив завищену, погіршив стан земельних ділянок, так як недотримується сівозмін, відмовився від перегляду ставки орендної плати на підставі Указу Президента України № 725/2008 від 19.08.2008 року, розпорядження Кабінету Міністрів України та Черкаської обласної держадміністрації «Про підвищення орендної плати за землі сільськогосподарського призначення», крім того не виконує вимоги п. п. 9, 10, 13, 17 договорів, тому просять зазначені договори розірвати та повернути їм земельні ділянки.

У судовому засіданні представник позивачів заявлені позови підтримав та пояснив, що в 2006 році ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_7,  а ОСОБА_8, ОСОБА_1 в 2007 році та ОСОБА_6 у 2008 році уклали договори оренди землі з ТОВ «Айова», згідно яких орендна плата була установлена в розмірі 1,5 %  від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, договорами також передбачалося, що розмір орендної плати буде переглядатися один раз на рік, а також відповідач брав на себе зобов’язання про застосування заходів про підвищення родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії. Договори передбачали підстави припинення дії договорів внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, на вимогу однієї із сторін та з інших підстав, визначених законом. Відповідач порушив умови договору, відмовився переглянути розмір орендної плати в зв’язку з прийняттям Указу Президента України, розпорядження КМ України та Черкаської облдержадміністрації в 2008 році, порушує умови договору  щодо застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів, так як протягом строку оренди на  

2.

їх земельних ділянках постійно засівався соняшник та ріпак, сівозміни не дотримувалися, в 2009 році їх земельні ділянки взагалі не оброблені і не засіяні, заросли бур’янами, керівництво ТОВ «Айова» уникає зустрічі з орендодавцями, не дотримується режиму використання земель, не застрахував об’єкта оренди, добровільно розірвати договори оренди або внести зміни до договорів, згідно діючого законодавства, відмовився.            

 Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що договори оренди земельних ділянок з позивачами були укладені без будь-якого примусу, добровільно, відповідач виконує умови договорів, оплату за оренду землі проводить систематично, згідно діючого законодавства, підстав для підвищення орендної плати згідно Указу Президента України за 2008 рік не має, так як він носить рекомендаційний характер, тому не вбачає підстав для задоволення їх позовних вимог.    

 Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок, які розташовані на території Рогівської сільської ради Уманського району: ОСОБА_9 площею 2,6752 га, ОСОБА_5 - 2,7905 га,  ОСОБА_16 - 2,8070 га, ОСОБА_12 - 2,6574 га, ОСОБА_11 – 2,6735 га, ОСОБА_1 – 5,4432 га, ОСОБА_14 – 3,9514 га, ОСОБА_2 – 2,6868 га, ОСОБА_10 – 3,8789 га, ОСОБА_13 – 2,6736 га, ОСОБА_3 – 2,6844 га, ОСОБА_8 – 2,8533 га,   ОСОБА_6 – 2,7095 га,  ОСОБА_15 – 2,6735 га, ОСОБА_7 – 2,6735 га, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки.  

ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_7 і ОСОБА_3 в 2006 році були укладені договори оренди землі з ТОВ «Айова»  строком на 10 років,  ОСОБА_1, ОСОБА_8 в 2007 році та ОСОБА_6 в 2008 році строком на 9 років. Згідно даних договорів оренди була визначена орендна плата, умови використання земельної ділянки, права та обов’язки сторін, зміна умов договору та припинення його дії і дані договори підписані сторонами. Умови орендної плати  визначені п. 9 договорів, яка на день укладення договорів становила 1,5 % вартості земельної частки щороку, а також зазначено про індексацію зазначеної суми. Виплата орендної плати для ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_16,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 визначена  грошовими коштами, ОСОБА_7 - не визначена, але відповідач тільки ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_8  та ОСОБА_6 виплатив орендну плату грошовими коштами,  а ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_7 ОСОБА_3 проводив оплату  в натуральній  формі, ОСОБА_11, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 – в грошовій та натуральній. При цьому натуральна оплата проводилась  по завищеним цінам. Судом встановлено, що позивачі виявили бажання внести зміни в договір про орендну плату на підставі Указу Президента України  № 725 від 19.08.2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», але відповідач відмовився збільшувати орендну плату посилаючись на те, що даний Указ Президента України носить рекомендаційний характер та необов’язковий для виконання, розірвати достроково договори оренди також відмовився. Суд вважає, що відмова збільшити орендну плату є суттєвим порушенням прав землевласників, відмова відповідача від збільшення орендної плати є безпідставною, крім того відповідачем порушується п.13 договорів, який передбачає перегляд орендної плати один раз на рік, але відповідачем даний пункт не виконується, розмір орендної плати не переглядався. Умови використання землі, взятої в оренду відповідачем, порушуються, тобто не виконується п.17 договорів оренди землі, укладених з позивачами, що підтверджується наданими довідками управління держкомзему в Уманському районі та актами обстеження використання орендованих земель ТОВ «Айова» в с. Рогова Уманського району від 20.03.2009 року та довідками управління агропромислового розвитку Уманської  державної адміністрації, згідно яких виявлено порушення в дотриманні сівозмін та  

3.

погіршення родючості землі. В 2009 році земельні ділянки, взяті відповідачем в оренду у позивачів, не оброблені та не засіяні.        

 Суд вважає, що зазначені порушення умов договорів оренди є істотні та суперечать також ст. ст. 15, 21, 22, 25 ЗУ «Про оренду землі».  

 Вказані договори були розроблені на підставі Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.02.2000 року, де в п. 2.2. вказується про те, що за використання вказаної в договорі земельної частки орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Обов'язок належним чином укласти договір оренди земельної частки (паю) передбачений Указом Президента України від 3.12.1999 р. № 1529 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» та згідно п. 1 Указу Президента України від 2.02.2002 р. № 92/ 2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами, внесеними Указами Президента України № 830/2002 від 13.09.2002 року та  № 725 від 19.08.2008 року «Про невідкладні заходи, щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» запроваджено плату за оренду земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної частки (паю). Розпорядженням від 12.11.2008 року КМУ вніс зміни до розпорядження від 16.05.2002 року № 270 і встановив орендну плату у розмірі не менше як 3 відсотки. Зазначених положень відповідач не виконав.  

З протоколу зборів власників земельних та майнових паїв від 17.09.2008 року, протоколу уповноважених власників земельних та майнових паїв, колективної заяви та заяв власників паїв, письмових звернень посадових осіб до керівництва ТОВ «Айова» вбачається, що орендодавці неодноразово звертались до орендаря з вимогою змінити розмір орендної плати, з чим він не погоджувався. Хоч діюче законодавство зобов’язувало його це зробити, як і сам договір.

Відповідач зобов'язаний був проіндексувати вартість орендної плати з урахуванням зазначеного відсотка, що підлягає виплаті позивачам за договорами та з урахуванням внесених змін, відповідно до Указу Президента України та постанови Кабінету Міністрів України за 2008 рік.

Відповідно  ст. 25 ЗУ «Про оренду»  орендар зобов’язаний дотримуватися режиму використання земель, а п. 1 Договорів оренди зобов’язує товариство використовувати земельну ділянку для сільськогосподарського використання. Проте згідно наданих доказів більшість земельних ділянок не використовувались за призначенням. Є забур’яненими.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі «ОСОБА_17 Девелопмент: ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.  

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,  ст.ст. 651, 652 ЦК України,  ст. ст.  15, 21, 22, 25 ЗУ «Про оренду землі», суд,  -

В И Р І Ш И В:

4.

Позовні заяви позивачів задоволити.

Розірвати достроково договори оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 12 березня 2007 року; ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 червня 2006 року;   ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова»  від 2 червня 2006 року;   ОСОБА_16 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова»  від 2 червня 2006 року;   ОСОБА_5   та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 липня 2006 року;   ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 26 лютого 2008 року;  ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова»  від 25 липня 2006 року;   ОСОБА_8 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від  7 лютого 2007 року;    ОСОБА_9 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 червня 2006 року;  ОСОБА_10 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 червня 2006 року;   ОСОБА_11 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 липня 2006 року;   ОСОБА_12 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова»  від 2 липня 2006 року;   ОСОБА_13 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 червня 2006 року;   ОСОБА_14 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова»  від 2 червня 2006 року; ОСОБА_15 та товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» від 2 червня 2006 року.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Айова» повернути земельні ділянки власникам:  ОСОБА_9   площею 2,6752 га, ОСОБА_5 - 2,7905 га,  ОСОБА_16 - 2,8070 га, ОСОБА_12 - 2,6574 га, ОСОБА_11 – 2,6735 га, ОСОБА_1 – 5,4432 га, ОСОБА_14 – 3,9514 га, ОСОБА_2 – 2,6868 га, ОСОБА_10 – 3,8789 га, ОСОБА_13 – 2,6736 га, ОСОБА_3 – 2,6844 га, ОСОБА_8 – 2,8533 га,   ОСОБА_6 – 2,7095 га,  ОСОБА_15 – 2,6735 га, ОСОБА_7 -  2,6735  га.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» судові витрати на користь ОСОБА_1 – 58  грн. 43 коп.;  ОСОБА_2 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_18 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_16 – 44 грн. 21 коп.;  ОСОБА_5 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_6 – 44 грн. 21 коп.;  ОСОБА_7 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_8 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_9 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_10 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_11 - 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_12 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_13 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_14 – 44 грн. 21 коп.; ОСОБА_15 – 44 грн. 21 коп.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ