Справа № 22 -ц-965/2006р.                                    Головуючий у 1 інст. - Клопот С.Л.

Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

З липня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого -  судді Шевченка В.М. Суддів - Скрипки А.А., Смаглюк Р.І.

 При секретарі -Пац Т.М.

        З участю - сторін

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби у Деснянському районі М.Чернігова на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Деснянському районі м.Чернігова про стягнення майна в натурі, -

встановив:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби у Деснянському районі м.Чернігова , в якому просив стягнути на його користь в натурі 307340 кг пшениці озимої 3 класу, 57300 кг. озимого жита групи А, 180030 кг. озимого жита групи А і 108410 кг. озимого жита групи Б, всього на суму 378371 грн., 40 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що ДВС у Деснянському районі було накладено арешт на вищевказане майно, однак його реалізація не відбулася і постановою виконавчої служби від 08.11.04 року виконавчий документ повернено стягувачу, а отже відповідно до ст.38 та ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" чинність арешту майна боржника припиняється в зв"язку з завершенням виконавчого провадження.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 квітня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з Державної виконавчої служби у Деснянському районі м.Чернігова на користь ОСОБА_1 307340 кг. пшениці озимої 3 класу вартістю 212064 грн. 60 коп., 237330 кг. озимого жита групи А вартістю 130531 грн. 50 коп. і 108 410 кг. озимого жита групи Б вартістю 35773 грн. 30 коп.. Стягнуто з Державної виконавчої служби у Деснянському районі м.Чернігова 3783 грн. 71 коп. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування апелянт вказує на те, що позов було пред"явлено до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції, однак судом безпідставно в якості відповідача залучена Державна виконавча служба у Деснянському районі М.Чернігова, яка не є належним відповідачем по справі, та не залучені в якості третіх осіб органи прокуратури та міліції, які проводили перевірку наявності та цілісності майна переданого на зберігання, крім того як правовстановлюючий документ, який дає право на пред"явлення позову, ОСОБА_1 було надано договір про відступлення права вимоги, в якому викладені обставини, що не відповідають дійсності, тобто суперечать закону, а тому такий правочин є нікчемним.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про відшкодування збитків, суд задовольнив позов ОСОБА_1 та поклав відповідальність на орган державної влади - ДВС у Деснянському районі М.Чернігова. Однак рішення суду не може бути визнано таким, що відповідає вимогам ст.ст.213-214 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам при здійсненні виконавчого провадження підлягають відшкодуванню в порядку передбаченому законодавством.

Відповідно до змісту ст. 1174 ЦК України обов'язок відшкодувати завдану шкоду перед потерпілим покладається не на орган державної влади, а відшкодовується державою.

Оскільки відповідачем по справі є Державна виконавча служба у Деснянському районі М.Чернігова і в позові ставиться питання про відшкодування шкоди, завданої діями відповідача -посадових осіб ДВС у Деснянському районі М.Чернігова, то відповідно до ч.5 п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження в таких справах відповідачами можуть бути відділи державної виконавчої служби та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Проте, судом першої інстанції до участі у розгляді справи не було залучено в якості відповідача територіальний орган Державного казначейства України, що є порушенням цивільно-процесуального законодавства та безумовною підставою для скасування рішення суду.                          За таких обставин, коли суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, п.4 ст.311, 314-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у Деснянському районі м.Чернігова - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 квітня 2006 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому судовому складі. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.