АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 647/14/16-к

Номер провадження : 11-кп/791/508/17 Головуючий в І інстанції : Миргород В.С.

Категорія : повернення обвинувального акту Доповідач: Калініченко І.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року червня місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді : Калініченка І.С.

Суддів: Коломієць Н.О., Батрак В.В.

Секретар судового засідання: Темнюк Т.А.

З участю прокурора: Слідзюк В.В.

Обвинуваченого: ОСОБА_1

Захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні у залі Апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230090001380,за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, ОСОБА_3 на ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 26.04.2017 року щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

в с т а н о в и л а:

Зазначеною ухвалою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230090001380 від 12.10.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, повернуто прокурору, який його затвердив.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд в ухвалі зазначив, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки не в повному обсязі викладено формулювання обвинувачення та не зазначено назву закону яка передбачає кримінальну відповідальність. З реєстру матеріалів досудового розслідування неможливо визначити процесуальне становище прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та слідчого, який здійснював досудове розслідування, захиснику не надано копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також, що в обвинувальному акті не вказано, за яким саме законом України про кримінальну відповідальність кваліфіковано дії обвинуваченого. Вважає, що пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення у редакції не передбаченій ч.4 ст.191 КК України та без вказівки на закон України про кримінальну відповідальність та неконкретне обвинувачення, є порушенням права обвинуваченого на захист.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала суду є незаконною і необґрунтованою у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору лише у випадках його невідповідності вимогам цього Кодексу.

Вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення обвинувального акту прокурору. Те, що на аркуші шостому обвинувального акту не вказано назву закону України про кримінальну відповідальність є технічною помилкою, не потребує значного часу на виправлення та не призводить до порушення прав обвинуваченого. При цьому на першому аркуші у назві обвинувального акту від 23.11.2016 стосовно ОСОБА_1 зазначено закон України про кримінальну відповідальність, а саме «КК України».

Крім того, правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 191 КК України зазначено у повідомленні про підозру, яке вручено ОСОБА_1, в Єдиному реєстру досудового розслідування, а також у інших документах кримінального провадження із якими знайомився обвинувачений.

Стосовно викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, то прокурор вважає встановленим вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, в обвинувальному акті обґрунтовано зазначено про вчинення ОСОБА_1 умисного злочину, що жодним чином не може свідчити про порушення принципу презумпції невинуватості.

Щодо неможливості визначити з реєстру процесуальне становище прокурора, який здійснював досудове розслідування, то повноваження прокурора, який склав обвинувальний акт підтверджуються наданою суду постановою про зміну групи прокурорів від 14.09.2016, а документи, які підтверджують повноваження зазначених в ухвалі суду слідчих (якими обвинувальний акт не складався) на здійснення досудового розслідування, знаходяться у матеріалах зазначеного провадження.

Вважає, що висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та порушення вимог ст. 293 КПК України суперечать фактичним обставинам кримінального провадження.

Просить ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 26.04.2017 відносно ОСОБА_1 скасувати, обвинувальний акт із додатками направити в той же суд на новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_2 подав заперечення, в яких вважає апеляційну скаргу прокурора формальною, надуманою та такою, що жодним чином не спростовую мотиви суду першої інстанції на підставі яких було постановлено законну ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 26.04.2017 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Вимоги до складання обвинувального акту та матеріалів, які до нього додаються, визначені ст.291 КПК України.

За змістом даних положень та ст.314 КПК України до суду направляється та в підготовчому судовому засіданні розглядається саме обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України.

     З матеріалів провадження вбачається, що прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК України, обвинувальний акт містить, як виклад фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і правову кваліфікацію правопорушення.

У вступній частині обвинувального акта вказано, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, сформульовано конкретне за змістом обвинувачення. Щодо відсутності на шостому аркуші обвинувального акта повної назви закону України про кримінальну відповідальність, а саме назви «КК» за ч.4 ст.191 України, є технічною помилкою, яка не потребує значного часу для виправлення та не призводить до порушення прав обвинуваченого на захист.

Колегія суддів підкреслює, що відсутність в обвинувальному акті щодо  ОСОБА_1 повної назви закону України про кримінальну відповідальність, за наявності конкретно та повно викладених фактичних обставин кримінального правопорушення, які дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкоджає суду розглянути справу по суті та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Стосовно посилання в ухвалі суду першої інстанції на неможливість визначити з реєстру процесуальне становище прокурора, який здійснював досудове розслідування, то повноваження прокурора, який склав обвинувальний акт підтверджуються наданою суду постановою про зміну групи прокурорів від 14.09.2016, яка міститься на а.п.22 т.1.

Також, колегія суддів, не бере до уваги посилання суду першої інстанції щодо невручення захиснику копії обвинувального акту, оскільки а матеріалах кримінального провадження (т.1 а.п.19) міститься пояснення прокурора про відмову захисника ОСОБА_2 від отримання копії обвинувального акту.

Крім того, судом не враховано ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2017 року, якою скасовано ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 16.12.2016 про повернення обвинувального акту з аналогічних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи суду першої інстанції, які зазначені в ухвалі, про порушення органами досудового розслідування вимог ст.291 КПК України, не ґрунтується на матеріалах провадження, у зв’язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 26.04.2017 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230090001380 від 12.10.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, повернуто прокурору, який його затвердив – скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Калініченко І.С./підпис/ ОСОБА_4О/підпис/ ОСОБА_5 /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: І.С.Калініченко