ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2017 Справа № 904/3955/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Зайцівської сільскої ради Синельниківського району Дніпропетровської області, с. Зайцеве, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Науково-виробничого фермерського господарства "Компанія "Маїс", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про визнання незаконним рішення Зайцівської сільскої ради Синельниківського району Дніпропетровської області №83-9/V11 від 03.11.2016р. частково; визнання незаконним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2016р.; зобов'язання повернути земельну ділянку

Представники:

від позивача - Пономаренко А.Є., пос. № 023761 від 20.12.2013р.

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - Безуглий С.І., дов. № 622 від 03.08.2015р.

Лисенко В.В., дов. №б/н від 01.05.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Керівник Синельниківської місцевої прокуратури м. Синельникове звернулась до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області с Зайцеве та Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс» м. Синельникове з позовом про: визнання незаконним рішення Зайцівської сільської ради №83-9/VII від 03.11.2016р. в частині надання в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс» земельної ділянки площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2016р., укладеного між відповідачами, площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351; зобов'язання відповідача 2 повернути відповідачу 1 земельну ділянку площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення положень статей 127, 134, 135 Земельного кодексу України та передачу земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Прокурор вказує, що в порушення наведених норм Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області було прийнято рішення №83-9/VII від 03.11.2016р. в частині надання в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс» земельної ділянки площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності.

На підставі цього рішення відповідачами був укладений договір оренди від 01.12.2016р. земельної ділянки площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 (зареєстрований приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області за №18088841 від 12.12.2016р.)

Посилаючись на норми статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, прокурор наполягає на визнанні недійсним цього договору оренди та просить зобов'язати Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс» м. Синельникове повернути Зайцівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351.

Як вказано в постанові Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2014р. у справі №21-493а14 у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах сільська рада виступає як власник землі вільний у виборі контрагента. Тому розгляд позовних вимог має здійснюватись в межах господарського судочинства.

Згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 09.12.2014р. у справі №21/208а-14 та від 16.12.2015р. у справі №6-2510цс15, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави та неналежний захист інтересів держави, прокурор вказав наступне.

Аналіз статті 23 Закону України «Про прокуратуру» надає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтересів окремої територіальної громади певної місцевості (жителів певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Відповідно до статей 13 та 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями сільськогосподарського призначення із порушенням встановленого порядку надання земель в оренду є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі, для звернення з позовами до суду.

Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання законодавчого порядку їх відчуження, а також у визнанні та захисту законних форм землекористування.

Незаконна передача земельних ділянок у користування порушує зазначені державні інтереси, унеможливлює правомірне отримання коштів за таке користування та перешкоджає законному розпорядженню земельними ділянками.

Компетентним суб'єктом, який відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України має здійснювати захист вказаних інтересів держави є Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області.

Крім того, Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області як орган місцевого самоврядування територіальної громади виступає суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Однак, такий захист та контроль Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області не здійснено, до теперішнього часу нею власне рішення не скасовано, заходи щодо повернення земельної ділянки не вжито. Таким чином, органи влади або посадові особи, які здійснюють захист державних інтересів у спірних правовідносинах відсутні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2017р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

У відзиві Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс» №38 від 12.04.2017р., наданому до суду, відповідач 2 не погодився в повному обсязі із заявленими вимогами з наступних підстав:

- дії з вивчення стану додержання вимог земельного законодавства не віднесені до повноважень прокуратури. Отримання прокурором інформації таким шляхом е незаконним та не може бути підставою для пред'явлення позову.

- прокурор повинен здійснювати представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для такого представництва. Прокурор не обґрунтував по суті наявності підстав для власного представництва.

- позовні вимога про визнання незаконним рішення сільської ради не підвідомча господарському суду, оскільки носить характер взаємовідносин прокуратури (як правоохоронного органу державної влади) та Зайцівської сільської ради (як органу місцевого самоврядування)

- відповідач 2 розпочав користування спірною земельною ділянкою 26.07.2006р., тобто з дати реєстрації договору оренди земельної ділянки №040613101383, укладеного між відповідачем 2 та Синельниківською райдержадміністрацією.

Предметом оренди виступала земельна ділянка площею 47,36га непереоформлених паїв, до складу якої входила спірна земельна ділянка. Строк дії договору становив до 31.12.2008р.

Після спливу строку оренди відповідач 2 продовжив користування земельною ділянкою на умовах договору оренди, а орендодавець (Синельниківська райдержадміністрація) не направляла листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору. На підставі цього, відповідач зазначає, що договір оренди був поновлений на новий строк на тих самих умовах.

Користування земельною ділянкою здійснювалось відповідачем 2 до реєстрації 14.09.2016р. Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області права власності на земельну ділянку.

Спірна земельна ділянка розташована в оточенні земельних ділянок, які перебувають в користуванні відповідача 2, та не має під'їзного шляху, що унеможливлює її обробіток іншим користувачем.

Орендна плата за користування спірною земельною ділянкою є конкурентною та становить більшу суму у порівнянні з загальновстановленою.

Наслідком задоволення вимог буле припинення землекористування відповідачем 2, повернення земельної ділянки та призведе до втрати відповідачем 2 фінансових ресурсів, спрямованих на обробіток землі. Для Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - недоотримання суми орендної плати за 2017р., зниження якості земельної ділянки через припинення її обробітку.

Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області надіслала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Вказане клопотання було задоволено. Розгляд справи був відкладений.

У відзиві Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №155/02.07 від 23.05.2017р., наданому до суду 24.05.2017р., відповідач 1 не погодився із позовними вимогами прокурора в повному обсязі.

При прийнятті оспорюваного рішення сільська рада керувалась нормами чинного законодавства.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.2014р. у справі №191/5390/13-ц визнано відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 6,52га, яка належала Ярошенко М.Т. та розташована на території Зайцівської сільської ради. Вказана земельна ділянка була передана у власність територіальної громади Зайцівської сільської ради.

Рішенням Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №268-22/VІ від 06.03.2014р. вирішено прийняти у власність територіальної громади земельну ділянку площею 6,52га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідач 1 зазначає, що до визнання спадщини відумерлою Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія «Маїс» діяло на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».

За результатами розгляду заяви відповідача 2, рішенням Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №83-9/VII від 03.11.2016р. земельна ділянка площею 6,52га кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 була надана в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс».

Відповідач 1 вказує про помилковість висновку прокурора щодо незаконної передачі в оренду земельної ділянки. При прийнятті оспорюваного рішення рада керувалась нормами чинного законодавства щодо поновлення договору оренди та надання переважного права орендарю, в користуванні якого була ця земельна ділянка.

Також відповідач 1 звертає увагу, що сільська рада не може скасовувати виданий нею правовий акт індивідуальної дії. Прокурором не доведено порушення державних інтересів, унеможливлювання отримання коштів за таке користування та перешкоджання розпорядженням земельними ділянками. Земельна ділянка обробляється на законних підставах, громада отримує кошти.

Також відповідач просив відкласти розгляд справи та надати час для підготовки документів, які матимуть значення для розгляду справи.

Розгляд справи був відкладений в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України для вирішення спору. На адресу відповідача 1 додатково засобами електронного зв'язку було направлено відповідну ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017р.

В судовому засіданні від 30.05.2017р. відповідач 2 заявив клопотання про повернення позовної заяви без розгляду через ненадання прокурором суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва в суді. Прокурор заперечив проти задоволення цього клопотання.

Розглянувши подане клопотання, суд залишає його без задоволення, оскільки повернення позовної заяви без розгляду на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України можливе лише до порушення провадження у справі.

Відповідач 1 явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи прокурора та відповідача 2, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією прокурора та відповідачів, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням Синельниківської районної державної адміністрації №362р-06 від 07.06.2006р. за результатами розгляду Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс» було надано дозвіл на оренду земельних ділянок (непереоформлені паї) для сільськогосподарського виробництва на території Зайцівської сільської ради.

На підставі цього розпорядження, Синельниківською районною державною адміністрацією та Науково-виробничим фермерським господарством «Компанія «Маїс» був підписаний договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в книзі державної реєстрації договорів оренди Зайцівської сільської ради, про що у книзі записів зроблений запис від 06.07.2006р. за №27. Договір взятий на облік районним відділом земельних ресурсів за №040613101383 від 26.07.2006р.

Згідно цього договору орендодавцем (Синельниківською районною державною адміністрацією) було передано орендарю (Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс») в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 47,36га (непереоформлені паї), розташовану на території Зайцівської сільської ради.

Відповідно до пунктів 1.4 та 4.1 договору грошова оцінка земельної ділянки складає 513796грн.91коп. з урахуванням індексації на 2006р. Розмір орендної плати за один рік становить 7706грн.95коп. (без ПДВ)

В пункті 3.1 вказаного договору оренди зазначено, що кінцевий термін дії договору 31.12.2008р. В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 26.07.2006р. до договору оренди, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 47,36га ріллі.

Як зазначає прокурор та не оспорюють відповідачі, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.2014р. у справі №191/5390/13-ц було визнано відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки площею 6,520га вартістю 154331,328грн., призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району, Дніпропетровської області яка належала на праві приватної власності на землю Ярошенко М.Т.

Передано у власність територіальної громади Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 6,520га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті Ярошенко М.Т.

Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 14.09.2016р. зареєстровано право власності Зайцівської сільської ради на земельну ділянку площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 та внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №16433277.

В подальшому, за результатами розгляду заяви Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс», рішенням Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №83-9/VII від 03.11.2016р. земельна ділянка площею 6,52га кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 була надана в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс».

Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - орендодавець) та Науково-виробничим фермерським господарством «Компанія «Маїс» (далі - орендар) був підписаний договір оренди земельної ділянки від 01.12.2016р. (далі - договір від 01.12.2016р.), зареєстрований приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області за №18088841 від 12.12.2016р.

Згідно розділів 1-3 договору від 01.12.2016р., орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,5200га, у тому числі, рілля - 6,5200га; кадастровий номер 1224882000:01:002:0351, строком на 15років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату підписання договору становить 231323грн.37коп.

В пункті 4.1 договору від 01.12.2016р. визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою за один рік оренди становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає на дату підписання (2016рік) 13880грн.

Згідно пункту 4.3 договору від 01.12.2016р. виплата орендної плати здійснюється орендарем в безготівковій формі, щорічно не пізніше 30 березня року, наступного за календарним роком оренди.

Пунктом 5.2 договору оренді від 01.12.2016р. передбачено, що земельна ділянка надається для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.01.2016р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,5200га.

Зазначаючи про незаконність рішення Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №83-9/VII від 03.11.2016р. в частині надання в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс» із земель комунальної власності земельної ділянки площею 6,52га кадастровий номер 1224882000:01:002:0351, прокурор посилається на порушення приписів статей 134, 135 Земельного кодексу України.

В свою чергу, відповідачі посилались на нерозповсюдження вимог цієї статті на правовідносини між ними, вказуючи на поновлення згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» договору оренди, укладеного раніше з Синельниківською районною державною адміністрацією, шляхом підписання договору оренди земельної ділянки від 01.12.2016р. із Зайцівською сільською радою.

Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

В цій статті також наведений перелік підстав, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до цього переліку не включена.

У разі поновлення договорів оренди землі права на земельні ділянки не підлягають продажу на конкурентних засадах.

Дослідивши зміст обох договорів (як укладеного з Синельниківською районною державною адміністрацією, так і з Зайцівською сільською радою), суд дійшов висновку, що в даному випадку відбулось укладення нового договору оренди, а не поновлення раніше існуючого.

Стаття 135 Земельного кодексу встановлює, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

З огляду на вищевкладене, передача в оренду земельної ділянки загальною площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва мала відбуватись виключно на засадах (земельних торгах). Докази проведення таких торгів, участі в них відповідача 2 та визначення його переможцем в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, рішення Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №83-9/VII від 03.11.2016р. в частині надання в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс» земельної ділянки площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності Зайцівської сільської ради було прийнято без дотримання вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 та ст. 21 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як зазначалось в Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування і Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997р. у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 16.12.2015р. у справі №6-2510цс15, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вказано в постанові Судових палат в адміністративних справах і господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2014р. у справі №21-493а14 у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

В даних спірних правовідносинах сільська рада виступає як власник землі вільний у виборі контрагента.

Таким чином, вказаний спір підвідомчий господарському суду.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на необґрунтоване звернення прокурора з відповідним позовом з огляду на наступне.

За приписами частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3 вказаної норми).

За змістом частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа, представник, на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи, довірителя, і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи, змінюючи, припиняючи, для неї права та обов'язки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997р. орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Незаконне надання в користування земельної ділянки загальною площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності безпосереднім чином зачіпає економічні, соціальні права територіальної громади, оскільки порушує законний порядок надання в користування землі, підриває авторитет органів місцевого самоврядування, що свідчить про наявність підстав представництва прокуратурою інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення відповідного позову з огляду на відсутність в органу, яким здійснюється державний контроль за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства відповідних повноважень на звернення до суду.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки передача в оренду земельної ділянки загальною площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відбувалась з порушенням чинного законодавства, наявні правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2016р., укладеного Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області та Науково-виробничим фермерським господарством «Компанія «Маїс», площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351.

Згідно з приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія «Маїс» повернути Зайцівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351.

З огляду на приписи статті 84 Господарського процесуального кодексу України, суд встановлює строк для повернення Науково-виробничим фермерським господарством «Компанія «Маїс» земельної ділянки площею 6,52 га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351 Зайцівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області - 30календарних днів з моменту набрання чинності судовим рішенням.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Синельниківської місцевої прокуратури м. Синельникове до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області с Зайцеве та Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс» м. Синельникове про: визнання незаконним рішення Зайцівської сільської ради №83-9/VII від 03.11.2016р. в частині надання в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс» земельної ділянки площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності Зайцівської сільської ради; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2016р., укладеного між відповідачами, площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351; зобов'язання відповідача 2 повернути відповідачу 1 земельну ділянку площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351 - задовольнити.

Визнати незаконним рішення Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №83-9/VII від 03.11.2016р. в частині надання в оренду Науково-виробничому фермерському господарству «Компанія «Маїс» земельної ділянки площею 6,52га, кадастровий номер 1224882000:01:002:0351 із земель комунальної власності Зайцівської сільської ради.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.12.2016р., укладений між Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області та Науково-виробничим фермерським господарством «Компанія «Маїс», площею 6,52га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351.

Зобов'язати Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія «Маїс» м. Синельникове (ідентифікаційний код: 21905337; місцезнаходження: 52523, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, село Веселе (Раївська с/р), вул. Гагаріна, буд. 21) протягом 30 календарних днів з моменту набрання чинності судовим рішенням повернути Зайцівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04339401; місцезнаходження: 52514, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, село Зайцеве, вул. Кірова, буд. 10) земельну ділянку площею 6,52 га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0351.

Стягнути з Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04339401; місцезнаходження: 52514, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, село Зайцеве, вул. Кірова, буд. 10) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938, р/р №35217020000291 в ДКС України в м. Київ, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) суму судового збору в розмірі 2400грн.

Стягнути з Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія «Маїс» (ідентифікаційний код: 21905337; місцезнаходження: 52523, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, село Веселе (Раївська с/р), вул. Гагаріна, буд. 21) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938, р/р №35217020000291 в ДКС України в м. Київ, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) суму судового збору в розмірі 2400грн.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 30.05.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 06.06.2017р.

Суддя Р.Г. Новікова