ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 жовтня 2009 р.                                                                                    № 6/30-40  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Є.Борденюк,

С.Могил, С.Самусенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного підприємця (ПП) ОСОБА_1

на постановувід 13.07.2009

Львівського апеляційного господарського суду  

у справі№ 6/30-40

за позовомПП ОСОБА_1

доВідкритого акціонерного товариства (ВАТ)

"Любомильське ремонтно-транспортне підприємство"

про стягнення 117 384,00 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

відповідачаБойко І.А. (дов. від 21.01.2008)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ВАТ "Любомильське ремонтно-транспортне підприємство" збитків (неотримані доходи за період з 01.01.2006 по 30.11.2006) у сумі 117384 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2008 позовні вимоги задоволені з огляду на неправомірність дій відповідача щодо відключення об'єкту позивача від електромереж, які належать позивачу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2008 рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2008 постанова Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2008 скасована; рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 залишене без зміни.

10.03.2009 Відкрите акціонерне товариство "Любомильське ремонтно-транспортне підприємство" звернулося до суду із заявою про відстрочку виконання рішення у даній справі терміном на один рік від дня винесення ухвали.

Заява обґрунтована тим, що на підприємстві на даний час склалось скрутне фінансове становище, а тому виконання рішення суду призведе до виникнення заборгованості у виплаті заробітної плати його працівникам. Крім того, судом вжито заходів до забезпечення позову у даній справі, що унеможливлює відчуження майна ВАТ "Любомильське ремонтно-транспортне підприємство".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.03.2009 (суддя В.Пахолюк) у задоволені заяви ВАТ "Любомильське ремонтно-транспортне підприємство" про відстрочку виконання рішення суду від 20.02.2008 відмовлено з огляду на те, що заявник, подаючи до суду заяву про відстрочку виконання рішення, не довів та не підтвердив доказами наявність конкретних обставин, що унеможливлять виконання даного рішення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 у (колегія суддів: Р.Марко, С.Бойко, Т.Бонк) ухвала господарського суду Волинської області від 31.03.2009 скасована; заява ВАТ "Любомильське ремонтно-транспортне підприємство" про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 задоволена частково; виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 відстрочене терміном на три місяці від дня винесення ухвали про відстрочку виконання рішення суду з огляду на важкий фінансовий стан заявника.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПП ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст.121 Господарського процесуального кодексу України, та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову у справі скасувати, а ухвалу господарського суду першої інстанції, якою відповідачу відмовлено у задоволені заяви ВАТ "Любомильське ремонтно-транспортне підприємство" про відстрочку виконання рішення суду від 20.02.2008 залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора, чи його заступника, або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок виконання.

Таким чином вирішуючи питання про надання господарським судом відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Як правильно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, виконання рішення господарського суду відповідачем ускладнювалось скрутним фінансовим станом, накладенням арешту на майно боржника та оголошенням заборони на його відчуження, а тому Львівський апеляційний господарський суд правомірно задовольнив заяву щодо надання відстрочки виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, Львівський апеляційний господарський суд належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду та керуючись ст. 121 ГПК України правомірно прийшов до висновку щодо відстрочки виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 у справі №6/30-40 без зміни.

Головуючий, суддя                                                                       Є. Борденюк

Судді :                                                                                              С.Могил

                                                                                                    С.Самусенко