номер провадження справи  12/120/12-21/48/13-16/5/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.12.2023                                                    Справа №  5009/4799/12 (205/6157/15)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Петруніної С.О., розглянувши  матеріали справи № 5009/4799/12(205/6157/15)

за позовом Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України»  в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (пр.Гагаріна, 115, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 09305480)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором

в межах справи № 5009/4799/12 про неплатоспроможність  фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; адреса листування: АДРЕСА_4 )

керуючий реалізацією – арбітражний керуючий Кравченко Р.М. (поштова адреса: 03118, м. Київ, а/с 19)

          За неявки учасників

УСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2012 у справі № 5009/4799/12  ФОП Шевченко Володимир Миколайович визнаний банкрутом, відкрито  у справі ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 07.07.2020 у справі № 5009/4799/12  введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича.

Ухвалою від 16.12.2020 у справі № 5009/4799/12 суд, наряду з іншим,  звіт керуючого реалізацією затвердив, завершив процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , звільнив банкрута - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, закрив провадження у справі № 5009/4799/12.

Зазначену ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 у справі № 5009/4799/12 було оскаржено в апеляційному порядку Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

За результатами апеляційного перегляду, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021  у справі № 5009/4799/12 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 у справі № 5009/4799/12 скасовано. Справу № 5009/4799/12 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 5009/4799/12 визначено до розгляду судді Ніколаєнку Р.А (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022).

Ухвалою від 24.01.2022 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. прийняв справу № 5009/4799/12 про неплатоспроможність  фізичної особи ОСОБА_1 до провадження та розгляду на стадії процедури погашення боргів боржника.

Судова процедура у справі триває.

Зазначається, що у відповідності до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

За правилами ч.3 ст. Кодексу України з процедур банкрутства  матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

13.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла справа Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області  № 205/6157/15 за позовом Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України»  в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розгляд якої за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства призначено судді Ніколаєнку Р.А., у провадження якого перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2023).

Згідно з ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі № 205/6157/15 справу надіслано до Господарського суду Запорізької області в зв`язку із здійсненням останнім провадження у справі про неплатоспроможність    ОСОБА_1 .

З огляду на наведені обставини та правові норми справу № 205/6157/15 за позовом Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України»  в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід прийняти до розгляду в межах справи № 5009/4799/12 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Зважаючи на предмет позову та характер спірних правовідносин сторін суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, призначити підготовче засідання.

Варто зазначити, що вивченням матеріалів справи № 205/6157/15 суд встановив, що заочним рішенням  Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року у справі № 205/6157/15 позов ПАТ «Ощадбанк» було задоволено: стягнуто з ОСОБА_1   на користь  ПАТ «Ощадбанк»  заборгованість за кредитним  договором  від 14 жовтня 2008 року № 904/4 в сумі 821 543,55 грн, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 374 650,00 грн, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 238 952,29 грн, пені за порушення зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасній сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення в розмірі 92 469,20 грн,   3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 25 223,93 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 17 621,25 грн, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 72 626,88 грн;  вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;  заочне рішення  Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року залишено без змін.

ОСОБА_1   листопаді 2018 року  подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Постановою від 29 січня 2020 року Верховний Суд касаційну скаргу   задовольнив  частково. Заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року Верховний Суд   скасував, а справу передав на новий розгляд до  суду першої інстанції.

У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно встановити дійсний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням зміни банком строку виконання зобов`язання, врахувавши, що відповідно до статті 264 ЦК України переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності. Крім того суду першої інстанції слід врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах № 14-10цс18 та 14-154цс18. Розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за наслідками розгляду у порядку спрощеного позовного провадження касаційної скарги      ОСОБА_1      на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18) у постанові від 29 січня 2020 року виснував наступне.

“У серпні 2015 року    Публічне акціонерне товариство    “Державний ощадний банк України” (далі – ПАТ “Ощадбанк”)    звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилалося на те, що    14 жовтня 2008 року між  ПАТ “Ощадбанк”    та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 904/4, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 381 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 22 % річних, комісійні винагороди та інші платежі, строком до 13 жовтня 2018 року. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 03 серпня 2015 року становить 821 543,55 грн і складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 374 650,00 грн, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 238 952,29 грн, пені за порушення зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасній сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення в розмірі 92 469,20 грн, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 25 223,93 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 17 621,25 грн, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 72 626,88 грн.

Таким чином, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 14 жовтня 2008 року, яка станом на 03 серпня 2015 року становить 821 543,55 грн та вирішити питання судових витрат.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження    № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі   № 6-1252цс16 та дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суди не надали оцінки тому, що у травні 2010 року банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 2-п-26/12). Так, з урахуванням збільшених позовних вимог, банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 жовтня     2008 року № 904/4 у сумі 832 161,67 грн звернути стягнення на будинок АДРЕСА_4 та рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року у справі № 2-п-26/12 позов банку задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 жовтня 2008 року № 904/4 у розмірі 832 161,67 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 жовтня 2008 року, а саме належний ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_4 ; вирішено питання про розподіл судових витрат.

У справі, що переглядається, банк просив стягнути заборгованість, яка складається із простроченої заборгованості по кредиту та по відсоткам, пені, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів та основного боргу, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу.    Однак, вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що    банк змінив строк виконання    основних зобов`язань, що в свою чергу унеможливлює стягнення процентів, пені після закінчення терміну його дії; не визначився з періодом, за який вони мають бути стягнуті і не врахував наявність рішення  Баглійського районного суду  м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року у справі № 2-п-26/12.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, що узгоджується із висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).”

Крім того, Верховний Суд підсумував: у справі, що переглядається, після настання строку кредитування у 2010 році, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України.    З`ясування судом строку повернення кредиту, що настав в силу пред`явлення позову про звернення стягнення на майно має вплинути на обрахунок суми заборгованості.

Крім того, в матеріалах витребуваної при розгляді справи про неплатоспроможність відповідача цивільної справи № 404/4825/12 (№ 2п-26/12) за позовом ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення  заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит  в розмірі 381    000,00 грн строком на 120 місяців, наявна позовна заява ВАТ “Державний ощадний банк України” від 13.05.2010 вих.№0088/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору №904/4 від 19 серпня 2008 року в сумі 493428,17 грн за рахунок нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 .

І про це зазначає Верховний Суд  у постанові від 29 січня 2020 року  по  справі  № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18) - після настання строку кредитування у 2010 році, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України.

Спираючись на вказані висновки Верховного Суду, ухвалою від 14.06.2023 у справі №5009/4799/12 про неплатоспроможність відповідача суд ухвалив заявнику АТ “Ощадбанк”, керуючому реалізацією та боржнику надати:

-  за кредитним договором  від 14.10.2008 р. № 904/4 – розрахунок умм, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, з наступної визначеної у первісному позові  дати – з 13 травня 2010 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство – 21.12.2012 року (не включно).

Проте, 10.11.2023 суд отримав від заявника – АТ “Ощадбанк” заяву, сформовану в підсистемі “Електронний суд” ЄСІТС 10.11.2023, а надалі – 13.11.2023 цю ж заяву (вих.№55/5.4-03/78659/2023 від 10.11.2023) Укрпоштою,  в якій заявник на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2023 повідомляє про наступне. Інформація за кредитними операціями ОСОБА_2 за період до вересня 2012 року збереглась лише в частині сум залишків простроченої заборгованості, інформація про обороти грошових коштів (а саме - дату перенесення поточної заборгованості на облік простроченої заборгованості) за кожен день за період до вересня 2012 року відсутня.

За відсутності даних щодо точної кількості днів прострочення Банк не має технічної можливості здійснити належні розрахунки за період 2010-2012 років, про які просить суд. Крім того, Банк просить суд врахувати, що суми по ст. 625 ЦК України за даний період не заявлялись у кредиторських вимогах АТ “Ощадбанк”. Відповідно до Заяви про визнання грошових вимог кредитора АТ “Ощадбанк” (в останній редакції), розрахунок сум грошових вимог в частині розрахунку сум, передбачених положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України здійснений АТ “Ощадбанк”:

за КД 904/4  - за період часу з жовтня 2012 по 20.12.2012 з урахуванням наявного рішення суду.

АТ “Ощадбанк” наполягає на тому, що розмір кредиторських вимог АТ “Ощадбанк”, зазначений в останній редакції Заяви про визнання грошових вимог кредитора, є достовірним та таким, що відповідає дійсності, підтверджується матеріалами справи та становить заборгованість у загальному розмірі 3 098 057,84 грн (три мільйони дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят сім гривень 84 копійки), в тому числі за кредитним договором №904/4 від 14.10.2008 - 625 145,29 грн.

Також суд встановив, що матеріали даної справи № 205/6157/15 містять заяву Позивача - Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України»  в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі, також – Банк)  про уточнення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором (вих.№ 103.20-12/1-700 від 06.04.2020), у якій Банк пояснює, що під час примусового виконання рішення від 29.02.2016 у справі № 205/6157/15 з Відповідача була стягнута  частина   заборгованості   на погашення прострочених процентів у розмірі   119  950,00 грн і в зв`язку з цим Банк уточнює позовні вимоги з урахуванням погашених прострочених процентів та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь  заборгованість за кредитним договором 904/4 від 14.10.2008 у розмірі 701593,55 грн, що складається з таких сум:

- прострочена заборгованість за кредитом – 374650,00 грн;

- прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам – 119002,29 грн;

- пеня за порушення зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом - 92469,20 грн;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу – 17621,25 грн;

- 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків - 25223,93 грн;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу – 72626,88 грн.

Ухвалою від 16.11.2023 суд прийняв до розгляду в межах справи № 5009/4799/12 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 справу № 205/6157/15 за позовом Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України»  в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Також суд ухвалив розглядати справу за  правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених  Кодексом України з процедур банкрутства, підготовче засідання призначив на 13.12.2023, 12.00.

Ухвалами від 06.12.2023 та від 11.12.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача - Акціонерного товариства    “Державний ощадний банк України”    в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ “Ощадбанк” (вих.б/н від 08.12.2023) про проведення  судового засідання у режимі відеоконференції, так як позивач при зверненні до суду з клопотаннями не виконав  вимоги ст.197 ГПК  України.

12.12.2023 суд отримав через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС заяву позивача, сформовану у підсистемі 12.12.2023, про відкладення  підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку із неможливістю явки у судове засідання представника.

Суд прийняв та врахував заявлення позивача.

Учасники у засідання суду 13.12.2023 не з`явилися (явка  визнавалася обов`язковою), у зв`язку з чим фіксація процесу технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась. Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Заяв  по суті справи, додаткових пояснень  суду не надав також і позивач.  

У відповідності до положень ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За підсумками засідання, враховуючи встановлені строки підготовчого провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів,   відкладення підготовчого засідання на 18.01.2024,12.00.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 177, 181,  182, 183, 202,  232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

2.  Підготовче засідання відкласти  на 18.01.2024, 12.00.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул.Гетьманська, 4.

3. Запропонувати відповідачу у строк не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали відповідно до ст. 165 ГПК України подати до суду актуальний відзив  на позов  з нормативним та документальним обґрунтуванням. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього матеріалів позивачу та керуючому реалізацією арбітражному керуючому Кравченку Р.М.,, докази направлення надати суду (додати до відзиву); надати контррозрахунок  ціни позову.

4. Зобов`язати позивача у строк до 29.12.2023 подати господарському суду  письмові пояснення відносно заявлення до стягнення визначених сум з огляду на висновки та зауваження Верховного Суду, викладені в постанові від 29.01.2020 у справі № 205/6157/15;

- направити господарському  суду заяву з остаточно визначеними позовними  вимогами, надати їх докладний, наочний розрахунок, в тому числі із зазначенням періодів окремих нарахувань;

- надати суду пояснення щодо заявлених вимог та подальшого розгляду справи з огляду на заявлення та розгляд судом кредиторських вимог Банку у справі № 5009/4799/12 про неплатоспроможність відповідача  фізичної особи ОСОБА_1  по договору 904/4 від 14.10.2008 у розмірі 625 145,29 грн, враховуючи положення ч.4 статті 7 КУзПБ;

Одночасно з надісланням (наданням) пояснень суду направити їх копію та доданих матеріалів відповідачу та керуючому реалізацією арбітражному керуючому Кравченку Р.М., докази направлення надати суду (додати до відзиву).

Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на актуальний відзив  відповідача (у разі отримання). Одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду направити (вручити) копію відповіді та доданих до неї документів відповідачу, докази направлення/надання надати суду (додати до відповіді на відзив).

5. Явку у судове засідання представників сторін, керуючого реалізацією  визнати обов`язковою.

Пропонується надіслати необхідні заяви, клопотання  на електронну адресу суду: E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua із скріпленням електронним цифровим підписом.

Контактні дані Господарського суду Запорізької області: вебсайт https://zp.arbitr.gov.ua; е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua; номер Єдиного контакт-центру судової влади України (044) 207-35-46. Номер телефону гарячої лінії  суду: (061) 764-89-30.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

Копії ухвали надіслати сторонам, керуючому реалізацією (за наявності у суду відомостей – на адреси електронної пошти, до електронних кабінетів Електронного суду.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до  ст.235 ГПК України. Не  підлягає оскарженню окремо від судового рішення.    

Ухвалу складено та підписано 13.12.2023.

Суддя                                                                                  Р.А.Ніколаєнко