ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 646/1173/23

провадження № 22-ц/818/2024/23   

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

скаржник –  ОСОБА_1

дії особи, якої оскаржуються - старший державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кротінова В.І.,

стягувач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2023 року у складі судді Шиховцової А.О.,-

УСТАНОВИВ:

У березні 2023 року   ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Кротінова В.І. ( надалі Державний виконавець). Просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Міжнародного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кротінов В.І. при проведенні розрахунку заборгованості по аліментам від 13.03.2023 за № 65361975, зобов`язати державного виконавця Міжнародного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків) в провадженні якого буде знаходитись виконавче провадження № 65361975 провести перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням понесених ОСОБА_1 сум витрат на здійснення незалежної адвокатської діяльності, сум податку з доходів фізичних осіб, сум військового збору та суми єдиного соціального внеску, стягнути судові витрати.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.08.2023 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державного виконавця Міжрайонного при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 13.03.2023 у виконавчому провадженні №65361975. В іншій частині вимог відмовлено.

16 серпня 2023 року ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, просив суд стягнути з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) понесені заявником витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено, оскільки понесені витрати не були доведені належним чином.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу скасувати та задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні заяви, ухвала суперечить закону та судовій практиці.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з недоведеності заяви про стягнення витрат понесених на правничу допомогу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частини першої – шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподіл судових витрат:

1)   розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)   розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)   складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг);

2)   часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)   обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)   ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, тільки тоді у суду будуть відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником заявника ОСОБА_1 – адвокатом Мірошником Р.С. надано лише ордер серії АХ №1144484 від 15.08.2023 (т. 2 а.с. 58-30).

Таких доказів не достатньо для належного обґрунтування понесення витрат на правничу допомогу та для задоволення заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 .

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судова колегія підстав для її задоволення не вбачає. Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвали – залишити без змін.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 , який діє в інтересах  ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2023 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2023

Головуючий                  О. Ю. Тичкова

Судді                О.В. Маміна

               Н.П. Пилипчук