Справа № 22 - ц - 955/2006р. Головуючий у 1 інст. - Коверзнев В.О.
Доповідач - Шевченко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Шевченко В.М. Суддів - Скрипки А.А., Позігуна М.І.
При секретарі - Пац Т.М.
З участю - сторін
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року про відмову у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області ОСОБА_2, -
установив:
Ухвалою судді Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження по вказаній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді місцевого суду скасувати, а справу направити до Деснянського районного суду М.Чернігова для розгляду по суті, вважати скаргу від 20.04.2006 року такою, що відповідає нормам цивільного законодавства України, зобов"язати суд першої інстанції надати можливість оскаржити дії відповідачів щодо невиконання рішення суду від 10.01.05 року про відшкодування морального збитку у повному обсязі і встановити термін для усунення недоліків у скарзі та приведення її змісту до вимог цивільно-процесуального судочинства, посилаючись на те, що скарга подана нею в передбаченому Законом порядку, а саме як позовну заяву, тому суддя повинен був надати строк для усунення недоліків, а не вчиняти формальні
дії.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що у квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області, в якій просила:
1. Встановити цивільно-правову, адміністративну та вирішити питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
2.Визнати Державну виконавчу службу Деснянського району М.Чернігова правонаступником у відшкодуванні завданої їй моральної шкоди зобов"язати Державну виконавчу службу Чернігівської області виконати рішення суду від 10.01.2005 року
3.Сплатити неустойку в розмірі 1% за кожний прострочений день -починаючи з 07.10.2005 року
4.3більшити розмір відшкодування моральної шкоди до 10000 грн.
5.Покласти відповідальність на Державу
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі, суддя правильно керувався п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, відповідно до якої підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що заява не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства.
Однак суддя не звернув уваги, що виходячи зі змісту скарги ОСОБА_1 як учасник виконавчого провадження не звернулась до суду із скаргою, вважаючи, що бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення Деснянського райсуду М.Чернігова від 10.01.2005 року порушено її права. А відповідно до розділу V11 ЦПК України передбачено право на звернення учасника виконавчого провадження із скаргою до суду, яка розглядається у порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведеного ухвала судді в частині відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження, що стосується її вимог, якими вона вимагає визнати неправомірною бездіяльність ДВС Деснянського району М.Чернігова по виконанню рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 10.01.2005 року підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині до того ж суду для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 встановлення адміністративної та вирішення питання кримінальної відповідальності посадових осіб ДВС, суд обгрунтовано вказав в ухвалі, що зазначені вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку цивільного судочинства і правильно відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково, ухвалу судді Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження щодо вимог по визнанню бездіяльності ДВС Деснянського району М.Чернігова неправомірною, по виконанню рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 10.01.2005 року скасувати і направити до того ж суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі в цій частині, а в решті зазначену ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.
Судом встановлено, що у квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області, в якій просила:
1. Встановити цивільно-правову, адміністративну та вирішити питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
2.Визнати Державну виконавчу службу Деснянського району М.Чернігова правонаступником у відшкодуванні завданої їй моральної шкоди зобов"язати Державну виконавчу службу Чернігівської області виконати рішення суду від 10.01.2005 року
3.Сплатити неустойку в розмірі 1% за кожний прострочений день -починаючи з 07.10.2005 року
4.3більшити розмір відшкодування моральної шкоди до 10000 грн.
5.Покласти відповідальність на Державу
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі, суддя правильно керувався п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, відповідно до якої підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що заява не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства.
Однак суддя не звернув уваги, що виходячи зі змісту скарги ОСОБА_1 як учасник виконавчого провадження не звернулась до суду із скаргою, вважаючи, що бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення Деснянського райсуду М.Чернігова від 10.01.2005 року порушено її права. А відповідно до розділу V11 ЦПК України передбачено право на звернення учасника виконавчого провадження із скаргою до суду, яка розглядається у порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведеного ухвала судді в частині відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження, що стосується її вимог, якими вона вимагає визнати неправомірною бездіяльність ДВС Деснянського району М.Чернігова по виконанню рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 10.01.2005 року підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині до того ж суду для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 встановлення адміністративної та вирішення питання кримінальної відповідальності посадових осіб ДВС, суд обгрунтовано вказав в ухвалі, що зазначені вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку цивільного судочинства і правильно відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково, ухвалу судді Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження щодо вимог по визнанню бездіяльності ДВС Деснянського району М.Чернігова неправомірною, по виконанню рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 10.01.2005 року скасувати і направити до того ж суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі в цій частині, а в решті зазначену ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.