ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"11" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3727/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Прохоров С.А.         

секретар судового засідання Федорова К.О.

розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут"      3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до  Комунальне підприємство  "АКВА" Шевченківської селищної ради    

про  стягнення коштів

за участю представників:

позивача – Корж А.О.

відповідача - Соляник Г.П., Венедиктова І.М.

третьої особи – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства  "АКВА" Шевченківської селищної ради :

- заборгованість за електричну енергію за листопад 2022 року в сумі 1 903 851 грн. 62 коп., за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-511 від 04.04.2022 року;

- пеню за період з 03.03.2023 - 30.04.2023 включно у сумі 153 873,18 грн, 3% річних за період з 03.03.2023- 30.04.2023 включно у сумі 9 232,32 грн. за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-511 від 04.04.2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 23.08.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3727/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 28.08.2023 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи - АТ "Харківобленерго".

Протокольною ухвалою, постановленою 20.11.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.11.2023.

27.11.2023 відповідач в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Судове засідання було відкладено на 06.12.2023.

04.12.2023 до суду надійшло клопотання відповідача (вх. №33172) в якому він просить зупинити провадження у справі до розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/5065/23.

В судовому засіданні 06.12.2023 відповідач заявив усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Позивачем подані до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 33737 від 07.12.2023).

Третьою особою подані до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 33977 від 11.12.2023).

Вирішуючи питання щодо необхідності повернення до судом зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, суд виходив з наступного.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом п. 18 ч. 2 статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

За змістом статті 182 ГПК України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до пунктів 10, 19 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що нормами ГПК України передбачене вирішення заяви та клопотання учасників справи лише на стадії підготовчого провадження, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим, суд враховує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що:

на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також нормами ГПК України визначено, що саме у підготовчому засіданні (п. 10, ч. 2 ст. 182 ГПК України) суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Судом враховує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на вказані обставини, що перешкоджають прийняттю рішення у справі №922/3727/23, а також потребують вчинення процесуальних дій, які віднесенні до завдань підготовчого провадження, є достатні підстави повернутись до стадії підготовчого провадження та повторно провести підготовче провадження у справі №922/3727/23.

Можливість повернення до стадії підготовчого провадження узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Суд бере до уваги, що за змістом статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження у справі, застосувати розумні строки.

За таких обставин, метою справедливого та неупередженого вирішення даного спору, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій та здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для розгляду даної справи, суд дійшов висновку щодо необхідності повернутися до стадії підготовчого провадження та вирішити питання щодо необхідності зупинення провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо необхідності зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що Комунальне підприємство "АКВА" Шевченківської селищної ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якому просить суд зобов`язати АТ "Харківобленерго" визначити обсяг спожитої (розподіленої) позивачем електричної енергії за кожен розрахунковий місяць, а саме: за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопада 2022 року розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до п. 4 постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312, КП "АКВА" Шевченківської селищної ради приєдналось до публічного договору АТ "Харківобленерго" - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщений на офіційному сайті АТ "Харківобленерго", на умовах договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 65-511 від 30.08.2017, що підтверджується заявою приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 22.11.2018. Виходячи з умов договору, обсяг спожитої (розподіленої) енергії кожного місяця повинен визначатися розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця. Проте, відповідач неправомірно не визначав обсяг розподіленої електричної енергії за дев`ять місяців 2022 року, а саме: за лютий, березень, квітень, травень, липень, червень, серпень, вересень, жовтень. А в листопаді 2022 року станом на 18 листопада 2022 року визначив обсяг розподіленої електричної енергії за всі 10 місяців разом, включаючи 18 днів листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 01.12.2023 було відкрито провадження у справі №922/5065/23 за позовом КП "АКВА" Шевченківської селищної ради.

В свою чергу, предметом позову у справі №922/3727/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" є стягнення з Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради заборгованості за електричну енергію за листопад 2022 року в сумі 1 903 851 грн. 62 коп., за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-511 від 04.04.2022 року, пені за період з 03.03.2023 - 30.04.2023 включно у сумі 153 873,18 грн, 3% річних за період з 03.03.2023- 30.04.2023 включно у сумі 9 232,32 грн. за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-511 від 04.04.2022 року.

Відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості, що виконаний у листопаді 2022 р., зазначаючи у своєму відзиві, що ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» здійснило нарахування за період квітень - листопад 2022 р одним платіжним документом за ціною листопада 2022 р. по 6 103,908 грн. Тобто, розрахунок ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», виконаний у листопаді 2022 р., за використані КП «АКВА» кВт*год у період часу квітень - листопад 2022 р. виконано за ціною 6 103,908 грн. за кожен місяць, без урахування вартості електроенергії за попередні місяці 2022 року.

У зв`язку з цим, відповідачем було направлено до позивача лист від 07.03.2023 року № 30 з проханням здійснити перерахунок вартості електроенергії за квітень - листопад 2022 р. з розбивкою на відповідні періоди часу (помісячно), з урахуванням цін, зазначених на сайті ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», який було залишено без відповіді.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог тощо.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що виливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Таким чином, обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В той же час, вказані обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, оскільки суд обмежений імперативними приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з метою повного та всебічного з`ясування обставин та визначення дійсного розміру заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію, яку заявлено до стягнення у справі №922/3727/23 суд вбачає неможливість розгляду даної справи (№ 922/3727/23), оскільки наявні обставини що можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у даній справі та можуть бути встановлені саме у справі №922/5065/23 та які суд не в змозі оцінити та встановити при розгляді справи №922/3727/23.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 14, 46, 177, 182, 183, 227, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради про повернення до стадії підготовчого провадження.

Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №922/3727/23.

Задовольнити клопотання Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради вх. №33172 від 04.12.2023 про зупинення провадження у справі.

Зупинити провадження по справі №922/3727/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/5065/23, що розглядається Господарським судом Харківської області.

Зобов`язати учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі з наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 11.12.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.12.2023.

Суддя  С.А. Прохоров