Справа № 22ц-920/06 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Мамонова О.Є.
Доповідач - Позігун М.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА МІ.
суддів: ШЕВЧЕНКА В.М., СМАГЛЮК А.А.
при секретарі: ПАЦ Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - будинковолодіння з надвірними будівлями та автомобіля,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя і після уточнення позовних вимог просила визнати за нею право власності на 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, яка складається з кімнати 1-2 площею 9,1 кв.м., коридору площею 6,9 кв. м., прибудови А1-1, погріб а4, веранди а1, гаража Д, 1/2 хвіртки 3-4, 1/2 огорожі 1/2 -2, 1/2 огорожі 2-3, 4-4/5, огорожі 6-7, 8-9, а відповідачу іншу частину будинковолодіння з визнанням права власності за відповідачем на автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_1 зі стягненням з відповідача на її користь 4024 грн. 41 коп. грошової компенсації за переотриману частку в майні подружжя та судових витрат.
Відповідач наполягав на протилежному розподілі майна подружжя.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2006 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, з виділенням їй в користування кімнати 1-2 площею 9,1 кв.м., коридору 1-4 площею 6,9 кв. м., прибудови А1-1, погріб а 4, веранди а1, гаража Д, 1/2 хвіртки 3-4, 1/2 огорожі 1/2 -2, 1/2 огорожі 2-3, 4-4/5, огорожу 6-7, 8-9, всього на суму 26635 грн., а за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, з виділенням йому в користування кімнати 1-3 жилою площею 28.3 кв.м., сараю б, гаража Б, воріт 5-6, огорожі 1-1/2, 1/2 хвіртки 3-4, 1/2 огорожі 1/2-2, 1/2 огорожі 2-3,4-4/5, огорожі 4/5-5, всього на 24691 грн.
Дозволено ОСОБА_2 закласти дверний проріз між приміщеннями 1-4 та 1-3 будинку А-1. Дозволено ОСОБА_1 влаштувати окремий вхід-вихід до своєї частини будинку. Дозволено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 влаштувати окремий облік споживання електроенергії. Зобов'язано ОСОБА_2 розібрати існуючий дерев'яний ґанок, що примикає до веранди а1 для забезпечення спільного проходу до своїх житлових будівель. Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_1, державний реєстраційний номер г3547 ЧН. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4024 грн.41 коп. грошової компенсації та 306 грн. 59 коп. судових витрат, а всього 4331грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду, виділивши позивачці виділену йому частину будинковолодіння, а також автомобіль, а виділену судом йому частину будинковолодіння - позивачці, оскільки судом не враховано, що між сторонами склався певний порядок користування спірним будинковолодінням, в силу якого бувша дружина користується кімнатою 1-3 площею 28.3 кв.м., а він користується іншою частиною кімнати, в том числі і кухнею, без якої не може обійтися, оскільки переніс операцію на шлунку, в зв'язку з чим йому потрібен і погріб , що знаходиться під кухнею. Крім того, дружина придбала будинок по АДРЕСА_2 і майже весь час знаходиться там. Оскільки він не працює, то не має можливості влаштувати прибудову та виплатити грошову компенсацію..
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Задовольняючи позов суд виходив із того, що спірне будинковолодіння та автомобіль є спільним майном подружжя, а тому підлягає розподілу.
Виділяючи відповідачу у власність автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_1 суд обгрунтовано виходив із того, що позивачка не має прав на керування автомобілем, яким фактично користувався відповідач та стягнув компенсацію на користь позивачки 1/2 частину вартості автомобіля.
Крім того, суд обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність розподілу будинковолодіння, як спільного майна подружжя. Проте, при визначенні варіантів розподілу суд не врахував, що позивачка згідно договору купівлі - продажу від 5 грудня 2002 року має на право власності на 2/5 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в м. Чернігові по АДРЕСА_2, який має в цілому 55 кв. м. житлової площі, з надвірних будівель та споруд є 5 сараїв, два цегляні льохи, цегляний гараж, цегляна пригребиця. Крім того, згідно пояснень позивачки в судовому засіданні (а.с.70 зворотна сторона) позивачка зазначала, що вона користується й іншими приміщеннями в будинку, але проживає в великій кімнаті.
З врахуванням викладених обставин, заслуговують на увагу доводи апелянта про виділ йому частини будинковолодіння виділеної позивачці, оскільки між сторонами склався певний порядок користування спірним будинковолодінням з врахуванням доводів позивача про його незадовільний стан здоров'я. Посилання представника позивачки про вчинення відповідачем позивачці перешкод у користуванні житлом та фактичне придбання частини будинку по АДРЕСА_2 сином сторін не підтверджується жодним доказом по справі. За викладених обставин рішення суду в частині розподілу будинковолодіння підлягає зміні з виділенням позивачці 1/3 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, яка складається з кімнати 1-3 жилою площею 28, 3 кв.м., сараю б, гаража Б, воріт 5-6, огорожі 1- 1/2 , 1/2 вартості хвіртки 3-4, 1/2 вартості огорожі 1/2 -2, 1/2 вартості огорожі 2-3; 4-4/5, огорожі 4/5-5, всього на 24691 грн., а відповідачу -кімнату 1-2 площею 9,1 кв.м., коридор площею 6, 9 кв. м., прибудову А1-1, погріб а 4, веранду а 1, гараж Д, 1/2 вартості хвіртки 3-4, 1/2 вартості огорожі 1/2 -2, 1/2 вартості огорожі 2-3, 4-4/5, огорожу 6-7, 8-9, в спірному будинковолодінні, всього на суму 26635 грн., зобов'язати ОСОБА_2 влаштувати окремий вхід-вихід до своєї частини будинку. Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також розібрати частину існуючого дерев'яного ґанку, що примикає до веранди а1 для забезпечення проходу до своєї частини житлового будинку. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 972 грн. за переотриману частку в будинковолодінні та 4996 грн. 41 коп. за 1/2 частину автомобіля.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІ ШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2006 року в частині розподілу будинковолодіння скасувати.
Виділити ОСОБА_2 кімнату 1-3 жилою площею 28, 3 кв. м. вартістю 16 512 грн., сарай б вартістю 1579 грн., гараж Б вартістю 5845 грн., ворота 5-6 вартістю 358 грн., огорожу 1-1/2 вартістю 106 грн., 1/2 вартості хвіртки 3-4 вартістю 78 грн., 1/2 вартості огорожі 1/2-2 вартістю 23,5 грн., 1/2 вартості огорожі 2-3, 4-4/5 вартістю 122 грн. 50 коп., огорожу 4/5-5 вартістю 67 грн., на загальну суму 24 691 грн., визнавши за нею право власності на вказану 1/3 частину зазначеного будинковолодіння АДРЕСА_1
Виділити ОСОБА_1 кімнату 1-2 площею 9,1 кв. м. вартістю 5309 грн., коридор 1-4 площею 6,9 кв. м. вартістю 4026 грн., прибудову А1-1 вартістю 11069 грн., погріб а4 вартістю 781 грн., веранду а1 вартістю 3139 грн., гараж Д вартістю 1829 грн., 1/2 вартості хвіртки 3-4 вартістю 78 грн., 1/2 вартості огорожі 1/2 - 2 вартістю 23 грн. 50 коп., 1/2 вартості огорожі 2-3, 4-4/5 вартістю 122 грн. 50 коп., огорожу 6-7, 8-9 вартістю 258 грн., всього на 26 635 грн., визнавши за ним право власності на вказану 1/3 частину зазначеного будинковолодіння АДРЕСА_1
ОСОБА_2 влаштувати окремий вхід-вихід до своєї частини будинку.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також розібрати частину існуючого дерев'яного ґанку, що примикає до веранди а1 для забезпечення проходу до своєї частини житлового будинку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 972 грн. за переотриману частку в будинковолодінні та 4 996 грн. 41 коп. за 1/2 частину автомобіля.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.