ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "07" травня 2007 р.                                                                   Справа № 6/78

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д. при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора Заставнівського району в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 2 411,40 грн.

за участю представників:

від позивача: Грішін Н.В., довіреність від 26.01.2007 року № 268/07;

від відповідача: Козарійчук В.Д. -директор;

прокурора Філіпця В.П.,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Заставнівського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Репужинці Заставнівського району, про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 2 411,70 грн.

Позов мотивується тим, що у відповідності до пункту 6 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року “Про порядок обчислення і плати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Оскільки громадяни, яким УПФ України в Заставнівському районі призначило пенсію на пільгових умовах, набули необхідного пільгового стажу у відповідача, то відшкодовувати ці витрати в повному обсязі повинен тільки відповідач. Таким чином, станом на день подання позову заборгованість, яка виникла за 2006 рік та січень-лютий 2007 року, Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” перед позивачем складає 2 411,70 грн.

Відповідач позов не осмпорив, однак в судовому засіданні надав квитанцію про часткову сплату боргу в сумі 720,00 грн., а також в усному порядку заявив про визнання решти суми позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частково, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі -Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цього Закону.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 20 % з наступним збільшенням щороку на 10 % до 100 %-го розміру (2006 рік -40 %, 2007 рік -50 %).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції).

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному Фонду збір у 40-відсотковому розмірі сум від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році а також у 50-відсотковому розмірі сум від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році.

Вказаному у матеріалах справи громадянину пільгова пенсія згідно із пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” була призначена на підставі наявних в матеріалах справи довідок відповідача. З наданого розрахунку вбачається, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цьому громадянину за 2006 рік та січень-лютий 2007 року складають 2411,70 грн. Враховуючи, що відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 720,00 грн., то позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення різниці між загальною та частково сплаченою сумою заборгованості, тобто в розмірі 1 691,70 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” (с. Репужинці, Заставнівського району Чернівецької області, ідентифікаційний код 031801309) на користь Управління Пенсійного фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області (вул. В. Чорновола, 4, м. Заставна, Чернівецької області, ідентифікаційний код 21430621) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 1691,70 грн.

3.          Судові витрати не стягувати.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, згідно з цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у  строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                        А. Паскарь