ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4083/17

провадження № 3/753/1687/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 23.02.2017 року, о 23 год. 12 хв., по Харківській площі,1, в м. Києві, керував автомобілем «Шкода Октавія А 7», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від огляду на стан сп'яніння, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.

У суді ОСОБА_2 свою вину не визнав, суду показав, що 23.02.2017 р. приблизно о 20 год. 00 хв. йому зателефонували його друзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попросили забрати їх з Голосіївського парку та завезти в с. Бортничі. Так як ОСОБА_2 був за кермом свого автомобіля, то погодився та забрав їх. Під час проїзду по Харківській площі його безпідставно зупинили працівники поліції в забороненому для зупинки місці. Після перевірки документів ОСОБА_2 запідозрили у вживанні алкогольних напоїв, мабуть тому, що з салону автомобіля міг бути чутен запах алкоголю від його друзів. Працівники поліції запропонували пройти тесті за допомогою приладу «Драгер», але ОСОБА_2 відмовився і попросив пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря, так як на приладі «Драгер» можуть бути відхилення і працівники поліції можуть цим маніпулювати. Вони відмовили, пославшись на брак часу. Внаслідок чого між ОСОБА_2 та працівниками поліції виник спір і вони склали протоко про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши докази, зібрані по справі, приходжу до наступного висновку.

Відовідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена в тому числі і за відмову від походження відповідного огляду.

Згідно п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.

Згідно п. 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

В поясненнях, наявних в матеріалах справи, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили, що водій ОСОБА_2 відмовився в їх присутності від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер».

Крім того, вказані свідки безпосередньо в ході судового розгляду підтвердили свої пояснення, дані під час оформлення адміністративного матеріалу.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в суді дали показання, за своїм змістом аналогічним показанням ОСОБА_2, в яких підтвердили версію останнього про те, що працівники поліції відмовили йому у проходженні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.

Разом з тим, з огляду на те, що між свідками та ОСОБА_2 існують дружні стосунки, що підтвердив сам ОСОБА_2 та не заперечувалось вказаними свідками, суд вважає що дача показань на користь ОСОБА_2 обумовлена намаганням допомогти останньому ухилитися від накладення стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Викладені докази у їх сукупності, які були ретельно досліджені судом, повністю спростовують версію ОСОБА_2 про те, що працівники поліції в порушення вимог закону відмовили останньому в проходженні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.

За таких обставин приходжу до висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, не зважаючи на заперечення останнього своєї вини, підтверджена в повному обсязі, а невизнання останнього своєї вини є обраною позицією захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, відношення ОСОБА_2, до вчиненого, вважаю, що на останнього необхідно накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її вручення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя