ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
22.10.2009 Справа №2-23/4669-2009
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Севастополь
До відповідача Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень", м. Сімферополь
Про спонукання до виконання умов договору
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – ОСОБА_4, представ. за довір. від 14.09.2009р.
Від відповідача – Потапова О.В., представ. за довір. №075 від 21.11.2008р.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про спонукання до перерахування грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. на користь ТОВ «Мактайм-Україна», стягнення 300,00 грн. збитків, також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов, вказує, що у зв’язку з тим, що почата процедура ліквідації Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" здійснення будь-яких банківських операцій є неможливим.
20.10.2009р. від позивача надійшли заперечення до відзиву, в яких представник позивача вказує, що на момент відкриття процедури ліквідації позивач кредитором банку себе не вважав, оскільки не знав про невиконання відповідачем своїх обов’язків з перерахування грошових коштів та не мав підстав щодо звернення до ліквідатора з заявою про включення до реєстру кредиторів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд
Встановив :
31.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКТАЙМ-Україна" (продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір №С-1-15, відповідно до якого продавець зобов’язався поставити та передати у власність покупця товар за найменуванням, у кількості та за цінами, вказаними у накладних, а покупець – прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п.1.1 договору).
У виконання п.3.1 вищевказаного договору позивачем згідно квитанції №44 від 11.01.2008р. був здійснений платіж у сумі 3000,00грн. через відділення №1 Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" у м.Севастополі.
Однак, вказана сума Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКТАЙМ-Україна" не надійшла.
Позивач просить зобов’язати відповідача виконати зобов’язання по перерахуванню грошових коштів у розмірі 3000,00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКТАЙМ-Україна" та відшкодувати збитки у сумі 300,00грн., спричинені внаслідок порушення позивачем зобов’язань з перерахування грошових коштів.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Як свідчать матеріали справи, 25.02.2008р. згідно постанови Правління Національного банку України №39 від 22.02.2008р. «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» була відкликана банківська ліцензія, почата процедура ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» та призначений ліквідатор банку.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Згідно ч.3 ст.87 Закону, ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Стаття 91 Закону передбачає певні правові наслідки, які наступають з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, у тому числі банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій.
Відповідно до ст.91 Закону були закриті кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки накопичувальний рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури.
Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість здійснення операції по грошових коштів у розмірі 3000,00грн.
Крім того, Законом України «Про банки і банківську діяльність» встановлений порядок захисту прав кредиторів на грошові кошти, які знаходилися у банку, у разі його ліквідації.
Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» опубліковано у газеті «Голос України» №41 (4291) від 01.03.2008р.
Відповідно до ч.3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Таким чином, останнім днем подання ліквідатору Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» заяви про визнання кредиторських вимог до банку є 01.04.2008р.
Позивач до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» з заявою про визнання своїх вимог до банку, як того вимагає закон, не звертався.
Згідно ч. 9 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Таким чином, правові підстави для задоволення вимог позивача, які не були заявлені в процедурі ліквідації банку в строки та в порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність», відсутні.
Позовні вимоги у частині стягнення пені не підлягають задоволенню за такими обставинами.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Згідно п.2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду від 29.04.1994р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).
Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.
Пунктом 3 Роз’яснення передбачено, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.
Таким чином, суд вважає позовні не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 22.10.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 27.10.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.