АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 червня 2006 року                                       м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого : Колоса С. С, суддів : Івашука В.А, Ковальчука О. В., при секретарі: Цехмістер О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права власності на 1 / 2 частину квартири, -

Встановила:

У березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 липня 2002 року зареєстрував шлюб з відповідачкою по справі. В період шлюбу сумісно придбали трьохкімкатну квартиру АДРЕСА_1. В грудні 2005 року шлюб розірвано. Так як відповідачка не визнає за ним право на 1/2 частину квартири просив суд позовні вимоги задовольнити .

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини спірної квартири .

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким, відступивши від рівності часток, визнати за позивачем право власності на 1 / 3 частини спірної квартири, посилаючись на те, що позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї .

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав .

З матеріалів справи вбачається, що не в період шлюбу сторони 7 березня 2003 року купили у рівних частках кожен, за кошти своїх батьків, трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, тобто є спільною сумісною власністю подружжя. Даний факт не заперечувався учасниками процесу. Відповідно до ст.. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є

Справа №22 - 1668/ 2006 р.       Категорія: 34          Рішення постановлено під головуванням Грабіка В. В.

Доповідач: Колос С. С.

рівними.   Тому  судом  першої  інстанції  вірно  визначено  частки  у  спільній власності подружжя .

Твердження викладені у скарзі про невірність визначення часток у власності, а також про необхідність відступу від засад рівності є безпідставними. Частини 2 та 3 ст. 70 СК України дає вичерпний перелік підстав щодо відступу від засад рівності часток подружжя. Стаття 10 ч. З ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак відповідачкою не надано доказів, що чоловік не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї та, що розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини, а тому суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність підстав для відступу від засад рівності часток подружжя .

Керуючись 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,

ух валила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.