Головуючий в 1 інстанції – Зайченко С.В.
Суддя-доповідач – Старосуд М.І.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
«29» жовтня 2009 року справа № 2а-339/09/0551
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Старосуда М.І.
суддів
при секретарі судового засідання Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.
Дегтярьовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області
від 25 травня 2009 року
по справі № 2а-339/09/0551
за позовом ОСОБА_1
до
Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради
Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14.02.2008 року по 01.12.2008 року в сумі 4158 грн. 28 коп., с 01.12.2008 року по 01.01.2009 року в розмірі 557 грн., зобов’язання відповідача здійснювати виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 травня 2009 року у справі № 2а-339/09/0551 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Конституційного суду України №10/2008-рп від 22.05.2008 року були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії спеціальних законів та зміни до них, оскільки це тягне за собою обмеження або відміну прав та свобод людини та громадянина.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (арк. справи 10).
З довідки відповідача про отримання позивачем допомоги при народженні та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вбачається, що позивач перебуває на обліку в Центрально-Міського управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради та отримує з 14.02.2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. щомісячно (арк. справи 9)
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2008 року є правомірними, оскільки відповідають нормам чинного законодавства.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», колегія суддів погоджується з відмовою судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або змінені в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 травня 2009 року у справі № 2а-339/09/0551 залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 травня 2009 року у справі № 2а-339/09/0551 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий
Судді