ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.05.2007 Справа № 2-1087/07-14/138-ПН-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1, м. Херсон,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка", м. Херсон,
про визнання рішення загальних зборів ТОВ "Росинка" частково недійсним та стягнення 27,7% ринкової вартості майна товариства у розмірі 488654грн.00коп.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_2, представник, дов. НОМЕР_1 від 18.02.07 р.,
відповідача: Семенова І.К., представник, дов. від 24.01.07 р.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Росинка", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог НОМЕР_2 вих. від 28.04.05 р., про визнання частково недійсним рішення загальних зборів засновників товариства від 09.07.2004 року та стягнення ринкової вартості частини майна товариства, пропорційної її частці у статутному фонді, що становить 27,7%, у розмірі 488654грн.00коп., посилаючись на те, що на зборах у зв'язку з її виходом зі складу засновників було вирішено питання про виплату їй вартості частини майна товариства, пропорційної її частці у статутному фонді без зазначення конкретної суми яку, на думку позивачки, слід визначати, виходячи з ринкової вартості майна товариства, позивачка також посилається на звіт про незалежну оцінку приміщень магазину та висновку судової - бухгалтерської експертизи, проведеної по справі, а також на положення ст. ст. 15, 16, 148 ЦК України, пункти 6.1. та 6.5. Статуту відповідача.
Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.
У відповідності до п. 2 ст. 115 ЦК України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 2 п. 2 ст. 115 ЦК України встановлено, що грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Статтею 86 ГК України встановлено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
П. 6.5. Статуту ТОВ "Росинка" встановлює порядок оцінки майнового вкладу засновника товариства в статутний фонд при його формуванні.
Відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", ст. 143 ЦК України, статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів та передання (переходу) часток у статутному фонді.
З п. 6.1. Статуту ТОВ "Росинка" та п. 3.1. Установчого договору вбачається згода сторін щодо встановлення вартості майна, яке передається у власність товариству за розподільчим балансом та актом приймання-передачі в сумі 248 644, 00 грн., в яку входила залишкова вартість будівлі в сумі 89 254, 60 грн. та сума заборгованості ТОВ "Світоч" в розмірі 142 153,59 грн..
Згідно постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 05.04 2005 р. по справі № 4/324 в мотивувальній частині вказано, що дебіторська заборгованість на суму 142153,59 грн. - є заборгованістю ТОВ "Світоч" перед ТОВ "Росинка" на 06.10.2003 р. та не є заборгованістю ТОВ "Світоч" перед фізичними особами - засновниками ТОВ "Росинка".
Зазначені кошти перераховані ТОВ "Світоч" на адресу ТОВ "Росинка" 07.04.05 року.
Пунктом 6 Статуту ТОВ "Росинка" та п. 2 Установчого договору статутний фонд розподілений між засновниками на 248 644 долі, одна доля становить 1 гривна.
Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона по цивільній справі № 2-10/07 від 09.02.07 року встановлений факт правильності перерозподілу часток між 15-тьма засновниками ТОВ "Росинка".
Таким чином, як стверджує відповідач, позивачці належало 60 519 грн., що становить 24,3 % статутного капіталу ТОВ "Росинка", при цьому, відповідно до рішення загальних зборів ТОВ "Росинка" від 09.07.2004 року були розглянуті та затверджені заяви засновників ОСОБА_3 (1196 доль, що становить 0,5%), ОСОБА_4 (1 497 доль, що становить 0,6%), ОСОБА_5 (1709 доль, що становить 0,7%), ОСОБА_6 (1546 доль, що становить 0,6%), ОСОБА_7 (596 доль, що становить 0,2%) та ОСОБА_8 (1818 доль, що становить 0,7%) про передачу належних їм доль в майні товариства позивачці, що становило 3,3% Статутного капіталу товариства.
Таким чином, на думку відповідача, на момент 09.07.2004 року при затверджені заяви ОСОБА_1 про вихід із складу засновників ТОВ "Росинка" їй належало 27,6 % Статутного капіталу товариства або 68 881 доля Статутного фонду.
Як стверджує відповідач, товариством у спірному рішенні загальних зборів не зазначено конкретної суми, яка підлягає до сплати позивачці на підставі наступного:
Згідно з п. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Загальна вартість майна товариства, враховуючи закріплене у ст. 190 ЦК України, визначення поняття майна, визначається на рівні активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України та ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статутом ТОВ "Росинка2, зокрема п. 4.8., встановлено, що засновнику, який виходить із товариства, виплачується вартість майна товариства, пропорційно його вкладу в статутний фонд за умови внесення ним своєї долі повністю, якщо на день вибуття засновником була внесена в статутний фонд лише частка свого вкладу, то йому виплачується вартість майна пропорційно лише внесеній частці.
Законом та Статутом ТОВ "Росинка" не встановлена необхідність визначення вартості частини майна товариства, пропорційної частці учасника, що виходить, у статутному фонді, за ринковою вартістю майна.
На думку відповідача, оскільки вартість майна товариства визначена рядком 380 балансу (ф. 1-М) на 09.07.2004 рік у сумі 243764, 63 грн, при цьому був відсутній додатково внесений капітал (рядок 320 балансу) та нерозподілений прибуток (рядок 340 балансу) то вартість частки майна позивачки складає 67 279, 04 грн.
Вказане, як вважає відповідач, підтверджується звітом про визначення частки учасника ОСОБА_1 у майні ТОВ "Росинка", складеним згідно договору НОМЕР_3 від 26.03.2007 року аудитором приватного підприємства "Аудит -Гарант".
На думку відповідача, спростовується також зазначене твердження позивачки про визначення її долі у статутному капіталі за ринковою вартістю за наданим Висновком № 242 судово - бухгалтерської експертизи від 18.03.2005 року (арк. 16), який ґрунтується на висновку Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про ринкову вартість вбудованих приміщень магазину, розташованих в житловому будинку № 149/29 по вул. І. Куліка в м. Херсоні станом на 06.09.2004 року у сумі 1 511 400 грн., оскільки ним визначається вклад позивачки майном в статутний капітал в натуральній формі та окремо в дебіторській заборгованості, що, на думку відповідача, проти ричить ст. ст.115, 148, 190 ЦК України, цим же висновком враховується ринкова вартість приміщення магазину № 29, внаслідок чого, як вважає відповідач, порушуються вимоги статуту ТОВ "Росинка" та вимоги ст. ст. 13, 54 Закону України "Про господарські товариства", оскільки пунктом 6.7. Статуту ТОВ "Росинка" встановлено, що зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки в статутному фонді, вказаний в Установчому договорі Товариства.
До того ж, як стверджує відповідач, згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього ж кодексу, відповідно до якого, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 05 квітня 2007 року № 32 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
в с т а н о в и в :
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) або уповноваженого ним органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Згідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових осіб.
Відповідно до ст. 142 ЦК України якщо ТОВ засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.
П. 3 ст. 6 Закону України "Про власність" встановлено, що підставою для створення підприємства є рішення власника майна чи уповноваженого ним органу, підприємства -засновника, організації або трудового колективу.
Згідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю діють на підставі установчого договору та статуту.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарські товариства створюються на
засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та
підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 2 ст. 115 ЦК України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 2 п. 2 ст. 115 ЦК України встановлено, що грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Статтею 86 ГК України встановлено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", ст. 143 ЦК України, статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів та передання (переходу) часток у статутному фонді.
05.11.2003 р. загальними зборами засновників ТОВ "Росинка" було прийнято рішення про створення на базі структурного підрозділу ТОВ "Світоч" - магазину № 29 - ТОВ "Росинка", на підставі акта приймання - передачі та розподільчого балансу від 06.10 2003 р., сформування статутного фонду в розмірі 248 644 грн. Дані рішення оформлені протоколом № 1 від 05.11.2003 р.
Статут та установчий договір ТОВ "Росинка" затверджені протоколом загальних зборів від 05.11.2003 року та зареєстровані Херсонським міськвиконкомом 17 листопада 2003 р., реєстраційний запис № 10179.
03.10.2004 р. загальними зборами представників засновників ТОВ "Світоч" було прийнято рішення, оформлені п. 3.1. протоколу, якими були задоволені, у тому числі, заяви 15 засновників - фізичних осіб структурного підрозділу товариства - магазину № 29 про їх вихід зі складу засновників ТОВ "Світоч" з виділенням та передачею їм у порядку вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" їх внесків в натуральній формі згідно розподільчого балансу та актів прийому - передачі на суму 248 644 грн., для створення на базі цього структурного підрозділу організаційно - правової форми (юридичної особи), яке стане правонаступником ТОВ "Світоч" в межах розподільчого балансу та прийомо - передаточного акту.
Відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 05.04 2005 р. по справі № 4/324 в її мотивувальній частині встановлено, що дебіторська заборгованість на суму 142153,59 грн. - є заборгованістю ТОВ "Світоч" перед ТОВ "Росинка" на 06.10.2003 р. та не є заборгованістю ТОВ "Світоч" перед фізичними особами - засновниками ТОВ "Росинка". Зазначені кошти перераховані ТОВ "Світоч" на користь ТОВ "Росинка" 07.04.05 року.
Пункт 6.5. Статуту ТОВ "Росинка" встановлює порядок оцінки майнового вкладу засновника товариства в статутний фонд при його формуванні. Дія вказаного пункту не поширюється на порядок визначення частини майна товариства, пропорційної частці учасника, що виходить.
Пунктом 6 Статуту ТОВ "Росинка" та п. 2 Установчого договору статутний фонд розподілений між засновниками на 248 644 долі, одна доля становить 1 гривна.
Згідно п. 6.1. Статуту ТОВ "Росинка" та п. 3.1. Установчого договору згода сторін щодо встановлення вартості майна, яке передається у власність товариству за розподільчим балансом та актом приймання-передачі в сумі 248 644, 00 грн., в яку входила залишкова вартість будівлі в сумі 89 254, 60 грн. та сума заборгованості ТОВ "Світоч" в розмірі 142 153,59 грн..
Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона по цивільній справі № 2-10/07 від 09.02.07 року встановлений факт правильності перерозподілу часток між 15-тьма засновниками ТОВ "Росинка".
Таким чином, позивачці належало 60 519 грн., що становить 24,3 % статутного капіталу ТОВ "Росинка" при цьому, відповідно до рішення загальних зборів ТОВ "Росинка" від 09.07.2004 року, були розглянуті та затверджені заяви засновників ОСОБА_3 (1196 доль, що становить 0,5%), ОСОБА_4 (1 497 доль, що становить 0,6%), ОСОБА_5 (1709 доль, що становить 0,7%), ОСОБА_6 (1546 доль, що становить 0,6%), ОСОБА_7 (596 доль, що становить 0,2%) та ОСОБА_8 (1818 доль, що становить 0,7%) про передачу належних їм доль в майні товариства позивачці, що становило 3,3% Статутного капіталу товариства.
Таким чином, станом на 09.07.2004 року при розгляді заяви ОСОБА_1 про вихід із складу засновників ТОВ "Росинка" їй належало 27,6 % Статутного капіталу товариства або 68 881 доля Статутного фонду.
Згідно з п. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Загальна вартість майна товариства, враховуючи закріплене у ст. 190 ЦК України, поняття майна, визначається на рівні активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.
Таким чином, на момент прийняття спірного рішення загальними зборами учасників відповідача, визначити вартість частки позивачки за рік, у якому остання вийшла зі складу засновників (учасників) було не можливо, оскільки не були затверджені звіти за рік.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України та ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статутом ТОВ "Росинка", зокрема у п. 4.8., встановлено, що засновнику, який виходить із товариства, виплачується вартість майна товариства, пропорційно його вкладу в статутний фонд за умови внесення ним своєї долі повністю, якщо на день вибуття засновником була внесена в статутний фонд лише частка свого вкладу, то йому виплачується вартість майна пропорційно лише внесеній частці.
Законом та Статутом ТОВ "Росинка" не встановлена необхідність визначення вартості частини майна товариства, пропорційної частці учасника, що виходить, у статутному фонді, за ринковою вартістю майна.
Оскільки вартість майна товариства визначена рядком 380 балансу (ф. 1-М) на 09.07.2004 рік у сумі 243764, 63 грн, при цьому був відсутній додатково внесений капітал (рядок 320 балансу), нерозподілений прибуток (рядок 340 балансу) то вартість частки майна позивачки складає 67 279, 04 грн.
Вказане підтверджується звітом про визначення частки учасника ОСОБА_1 у майні ТОВ "Росинка", складеним згідно договору НОМЕР_3 від 26.03.2007 року аудитором приватного підприємства "Аудит -Гарант".
Твердження позивачки про визначення її долі у статутному капіталі за ринковою вартістю за Висновком № 242 судово - бухгалтерської експертизи від 18.03.2005 року (арк. 16), який, у свою чергу, ґрунтується на висновку Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про ринкову вартість вбудованих приміщень магазину, розташованих в житловому будинку № 149/29 по вул. І. Куліка в м. Херсоні станом на 06.09.2004 року у сумі 1 511 400 грн., не приймається судом до уваги, оскільки зазначене твердження позивачки протирічить наведеним вище положенням ст. ст. 115, 148, 190 ЦК України, положенням статуту ТОВ "Росинка" та вимогам ст. ст. 13, 54 Закону України "Про господарські товариства". Пунктом 6.7. Статуту ТОВ "Росинка" встановлено, що зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки в статутному фонді, вказаний в Установчому договорі Товариства.
Згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього ж кодексу, відповідно до якого, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом також враховано, що між сторонами фактично відсутній спір щодо вартості частини майна товариства, пропорційної частці позивачки у статутному фонді відповідача, у розмірі 67279грн.04коп.
Клопотання відповідача, щодо скасування вжитих у справі заходів до забезпечення позову та повернення у зворотньому порядку стягнутих з відповідача сум, в тому числі понесених відповідачем судових витрат, підлягає задоволенню після набрання даним рішенням законної сили та звернення відповідача із відповідною заявою у порядку, визначеному частиною 2 статті 122 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 68, 82-85, 122 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "14" травня 2007 р.