ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.05.2007 Справа № 14/120-ПД-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства "Нісса-Ера", м. Херсон,
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,
про визнання договору недійсним,
за участю представників
позивача: на засідання суду не прибув,
відповідача: на засідання суду не прибув.
Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.05.06 р., укладений з відповідачем, посилаючись на положення ст. ст. 215-216, 234, ч. 3 ст. 203 ЦК України.
Представник позивача повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив.
Представник відповідача, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.
Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
07.05.07 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд
в с т а н о в и в :
03.05.2006 р. між ПП "Нісса-Єра" та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу сільскогосподарської продукції-пшениці 4-го классу на суму 54550грн.00коп.
Як стверджує позивач, такої угоди ПП "Нісса-Єра" із приватним підприємцем ОСОБА_1 не укладала тому, на думку позивача, спірний договір є фіктивним і це, на думку позивача, підтверджується слідуючими доказами.
До господарського суду (справа № 4/383-06) відповідачем була надана копія договору від 03.05.2006 р., але таких бланків і такої форми договори позивач з підприємствами та приватними підприємцями ніколи не укладав, що на думку позивача, підтверджується копіями договорів, які він дійсно укладав у 2005 р.
В 2006 р., як стверджує позивач, останній фактично не працював і тому ніяких угод не укладав, про що, на його думку свідчить довідка від 12.01.2007 р.
Відповідно до умов спірного договору від 03.05.2006 р. позивач повинен був передати відповідачу пшеницю 4-го классу але, в номенклатурі зернових та іншої сільскогосподарської продукції, які закуповував позивач в 2006 р. пшениці зовсім не було про що, на думку позивача, свідчить копія звіту про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі за ІІ квартал 2006 р. та довідка від 11.01.2007 р. про те, що торгово-закупівельна діяльність позивачем в 2006 р. не велась.
Як стверджує позивач, касова книга підприємства, ніяких відомостей про вказану сумму 54555грн.00коп., яку нібито підприємство отримало від відповідача, не містить, що на його думку, свідчить про фіктивність угоди від 03.05.2006 р.
Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України угода повина бути направлена на реальне виникнення правових наслідків, які вона обумовлює, але які правові наслідки можуть виникнути по угоді яка фактично не укладалась.
Тому, на думку позивача, відповідно до ст. 215-216, 234 ЦК України ця угода повина бути визнана недійсною.
Вказані позивачем обставини спростовуються постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.07 р. у справі № 4/383-06, відповідно до якої на підставі спірного договору з ПП "Нісса-Ера" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 стягнуто суму основного боргу у розмірі 54550грн.00коп. Даним судовим рішенням встановлений факт отримання ПП "Нісса-Ера" попередньої оплати від приватного підприємця ОСОБА_1, що спростовує припущення позивача про фіктивність спірного договору.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "14" травня 2007 р.