Справа № 22ас-498       2006 р.                             Рішення ухвалено під головуванням

Категорія          36                                                            Білоуса О.В.

Доповідач   Пащенко Л.В.

_УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2006 року.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів:    Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі  Пшеничній Л.В.

За участю -_________________________________________

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Зінниці цивільну справу за апеляційними скаргами Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України

на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Управління юстиції у Вінницькій області, Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по заробітній платі, -

Встановила:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ДСА України, МЮ України, МФ України, Головного управління ДК України при МФ України, Управління юстиції у Вінницькій області, ТУ ДСА у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по заробітній платі. В обгрунтування своїх вимог зазначали, що працюють на посаді суддів: ОСОБА_1 з 26.03.1993 року, ОСОБА_2 з 22.06.1987 року, ОСОБА_3 з 21.12.2000 року, ОСОБА_4 з 05.10.1991 року. В даний час є суддями Шаргородського районного суду Вінницької області.

Починаючи   з   1995   року   по  теперішній   час,   відповідачі   необгрунтовано обмежують їх трудові права на правильне нарахування зарплати.

Просили суд стягнути з відповідачів недоплачену заробітну плату на користь: ОСОБА_1 - 174 554 грн. 67 коп.; ОСОБА_2 - 166 138 грн.61 коп.; ОСОБА_3 - 103 843 грн.46 коп.; ОСОБА_4 - 140 071 грн.07 коп. та судові витрати по оплаті експертизи в сумі 400 гривень кожному.

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Державного казначейства України на користь позивачів заборгованість по заробітній платі та судові витрати.

В задоволенні позову до Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України та територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області відмовлено.

В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування судового рішення, як постановленого з порушенням вимог закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають по слідуючих підставах.

Відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 118 Закону України „Про судоустрій України" від 07.02.2002 року, передбачено, що фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності  суддів забезпечує держава. Забезпечення функціонування судової влади передбачає: окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавчого гарантування повного і своєчасного фінансування судів; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Відповідно до ст. 44 Закону України „Про статус суддів" заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Судом встановлено, що позивачі працюють на посаді суддів: ОСОБА_1 -з 26.03.1993 року; ОСОБА_2 - з 22.06.1987 року; ОСОБА_3 - з 21.12.2000 року; ОСОБА_4 - з 05.10.1991 року, а в даний час є суддями Шаргородського районного суду Вінницької області. Заробітну плату в частині виплати премій та надбавок за інтенсивність та вислугу років і матеріальну допомогу за період з 1995 по 2005 рік позивачі отримували в розмірі меншому ніж той, на який вони мають право за законом.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи № НОМЕР_1 та додатків до нього, заборгованість перед позивачами по заробітній платі становить: ОСОБА_1 - 174 554 грн. 67 коп.; ОСОБА_2 - 166 138 грн. 61 коп.; ОСОБА_3 - 103 843 грн. 46 коп.; ОСОБА_4 - 140 071 грн. 07 коп. До складу невиплаченої заробітної плати позивачам входить премія, матеріальна допомога, надбавка за інтенсивність та вислугу років.

Також судом встановлено, що заробітна плата позивачам не виплачена через недофінансування. А кошти для виплати позивачам заробітної плати повинно було передбачити і виділити в Державному бюджеті України Міністерство фінансів України, яке відповідно до ст.35 Бюджетного Кодексу України готує проект Закону

«Про Державний бюджет України», а Державне казначейство України повинно було перерахувати ці кошти для їх безпосередньої виплати.

Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов правильного висновку, що право позивачів на отримання заробітної плати в повному розмірі порушено і підлягає захисту, а заборгованість по заробітній платі слід стягнути з Міністерства фінансів України, шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Державного казначейства України. В задоволенні позову до Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України та територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області - відмовити.

Постанова суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційних скарг безпідставні і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державного казначейства України та Державної судової адміністрації України відхилити.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця з дня проголошення.