Судове рішення #6428660

                                                                                                                U

                                                                                                                                                                                 Справа № 2-а-2944/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И


           08 жовтня 2009 року                                         м. Шостка.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Євтушенко Т.І.,

при секретарі Антошко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в  м. Шостка  Сумської області,

- про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов'язання його нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу як "дитині війни", поновлення пропущеного строку звернення до суду,


В С Т А Н О В И В:


    Позивачка прохала поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати останнього нарахувати їй та виплатити недоплачену державну щомісячну соціальну допомогу як "дитині війни" за 2007 - 2008 роки у розмірі 2762 гривні 50 копійок.

        В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

         Верховна Рада України, Законом України 489 У, від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідач всупереч цього рішення Конституційного Суду України не здійснював їй нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії протягом 2007 року.

     З 01 січня 2008 року відповідач розпочав виплачувати їй вказане підвищення, але у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, всупереч 30 % мінімальної пенсії за віком встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

       Відповідач всупереч цього рішення Конституційного суду України, продовжував йому виплачувати це підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та виплачує це підвищення у такому-ж розмірі і протягом 2009 року. Про порушене право дізналась у вересні 2008 року з засобів масової інформації, через що прохала поновити строк звернення до суду.

    Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивачка як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії та це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

         В той-же час,  Закон України  "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 12 ст.71 зупинив на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07.2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачці підвищення до пенсії "як дитині війни" за  2007 рік до прийняття рішення Конституційним Судом України не було.

         Крім того п. 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12.2007 року, "Про Державний бюджет на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме, - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачці ця набавка виплачувалась у повному обсязі.

    Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05.2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат позивачці державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05.2008 року відсутні.

    Щодо виплат після 22.05.2008 року та в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування визначеними не були. Пенсійний фонд України проводить виплати виключно з коштів, які до нього надходять, фінансування виплат на державну допомогу "дітям війни" повинно проводитись з державного бюджету України, який коштів на ці виплати не виділяв, в силу чого дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка були правомірними. Позивачка також пропустила строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України.

    Прохав у позові відмовити у повному обсязі.

    У судове засідання позивачка та представник відповідача не з'явились надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Позивачка має статус "дитини війни", що підтверджується копією її пенсійного посвідчення (а .с.6).

    Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Із заперечень відповідача встановлено те, що він не здійснював протягом 2007 року цих виплат позивачці, посилаючись на відсутність у нього коштів, поетапне провадження цих виплат у 2007 році, призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік, на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачував позивачці це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. (а.с.13-14).

    В той же час, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07.2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність.

    Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу відповідні доплати до кінця бюджетного року, тобто до 31 грудня 2007 року.

    Щодо позову в частині вимог позивачки про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити їй за 2008 рік щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими виходячи з наступного.

    Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    У судовому засіданні встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу нараховувалась та виплачувалась підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що підтверджується самим позивачем, запереченнями відповідача та довідкою про виплати (а. с.11,13-14).

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статтей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачці доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до кінця бюджетного року, тобто до 31 грудня 2008 року.

    Разом з тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позов в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, задоволенню не підлягає.

    Під час розгляду справи встановлено також те, що у 2009 році відповідач виплачує позивачці підвищення до пенсії як "дитині війни" виходячи з розміру 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Суд вважає такі виплати неправомірними виходячи з наступного. Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було. Відповідно ст. 54 цього Закону, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом який встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно виплачувати позивачці у 2009 році підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    Виходячи з цього, на підставі ст. 11 ч. 2 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії як "дитині війни" за період січня - вересень 2009 року, зобов'язати останнього здійснити перерахунок вказаної допомоги та забезпечити її виплати за цей період у сумі визначеній судом.

    При цьому суд виходить з того, що відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

     Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області, тобто за місцем проживання позивача.

    З приводу прохання позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що цей строк вона не пропустила, оскільки порушення прав позивачки, за захистом якого вона звернулась до суду, відбувалось з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Порушення її прав відбувалось кожного місяця, аж до кінця 2007 року, тобто це порушення не було одноразовим та триваючим. 22.05.2008 року права позивачки були знову порушені, ці порушення відбувались кожного місяця аж до кінця 2008 року. З 01.01.2009 року права позивачки знову порушені, це порушення тривало аж до звернення позивачки до суду, оскільки щомісячно їй не нараховувалась та не виплачувалась надбавка до пенсії як "дитині війни" у встановленому законодавством розмірі. В силу цього, суд відхиляє заяву відповідача про відмову у задоволенні позову через пропущення позивачкою строку звернення до суду.

       Щодо розміру підвищення до пенсії, яке повинно бути нараховане та сплачене позивачці як "дитині війни", то суд виходить з наступного. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  Згідно ст. ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з урахуванням положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", прожитковий мінімум для осіб що втратили працездатність встановлено в наступних розмірах:

з   01.  04. 2007 р. - 406 грн. +   1%- 410,06

з  01.  10.  2007 р.  -  411 грн.   +  1 %= 415,11

з  01.  0І. 2008 р. - 470 грн.

з  01.  04. 2008 р. - 481 грн.

з  01.  07. 2008 р. - 482 грн.

з  01.  10.  2008 р. - 498 грн.

з  01.  01. 2009 р. - 498 грн.

    Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "дітям війни" підлягали виплаті підвищення до пенсії за липень - грудень 2007  року у розмірах;

          липень    410, 06 х 30% = 123, 02 грн.,

          серпень   410, 06 х 30% = 123, 02 грн.,

            вересень  410, 06 х 30% = 123, 02 грн.,

          жовтень   415, 11 х 30% = 124, 53 грн.,

          листопад  415, 11 х 30% = 124, 53 грн.,

          грудень     415, 11 х 30% = 124, 53 грн.,

          _________________________________

              всього підлягало виплаті за липень - грудень 2007 року  - 742, 65 грн.

    Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "дітям війни" підлягали виплаті підвищення до пенсії за травень – грудень 2008 року у розмірах;

        травень     481 х 30 % = 144, 3 грн.,

           червень     481 х 30 % = 144, 3 грн.,

        липень      482 х 30 % =  144, 6 грн.,

           серпень     482 х 30 % =  144, 6 грн.,

        вересень    482 х 30 % =  144, 6 грн.,

           жовтень     498 х 30 % =  149, 4 грн.,

        листопад    498 х 30 % =  149, 4 грн.,

        грудень       498 х 30 % =  149, 4 грн.,

               ________________________________

        всього підлягало виплаті за травень - грудень 2008 року  - 1170, 60 грн.

     Відповідно до ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" підвищення до пенсії "дітям війни" за січень - вересень 2009 року  підлягали виплаті у розмірах;

            січень        498 х 30% = 149, 4 грн.,

            лютий        498 х 30% = 149, 4 грн.,

        березень   498 х 30% = 149, 4 грн.,

        квітень      498 х 30% = 149, 4 грн.,

        травень      498 х 30% = 149, 4 грн.,

              червень     498  х 30 % = 149, 4 грн.,

            липень       498 х 30 % = 149, 4 грн.,  

                серпень      498 х 30 % = 149, 4 грн.,  

                вересень    498 х 30 % = 149, 4 грн.,    

    всього за вказаний період (149, 4 х 9) = 1344,60 гривень .

    Як встановлено у судовому засіданні протягом 2007 року відповідач виплат позивачу як "дитині війни" не здійснював, тобто сума недоплаченої пенсії за липень - грудень 2007  року складає 742, 65 грн.

    З розширеної довідки Управління пенсійного фонду України в м. Шостка вбачається, що позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни" виплачувалось за травень - грудень  у 2008 року   в наступних розмірах;

     травень    2008 року -   48, 10 гр.,                                                

     червень    2008 року -   48, 10 гр.,    

     липень     2008 року  -  48, 20 гр.,    

     серпень    2008 року  -  48, 20 гр.,

         вересень   2008 року -   48, 20 гр.,                                        

     жовтень    2008 року -   49, 80 гр.,    

     листопад  2008 року -   49, 80 гр.,

         грудень     2008 року -   49, 80 гр.,  

    ____________________________                                          

       Всього було  виплачено за травень - грудень 2008 року  (48, 10 х 2 + 48, 20 х 3 + 49, 80 х 3) = (96,20 + 144, 60 + 149, 40)  =   390, 20 гривень (а.с.11) .                                                                          

    Недоплачено всього  за травень - грудень 2008 року  (1170, 60 - 390, 20) = 780, 40 гривень.

        Протягом січня - червня 2009 року  відповідач провів наступні виплату позивачу як "дитині війни";

    січень       2009 року - 49, 80 гр.,

    лютий       2009 року - 49, 80 гр.,

    березень   2009 року - 49, 80 гр.,

    квітень     2009 року -  49, 80 гр.,

    травень    2009 року  -  49, 80 гр.,

    червень    2009 року -   49, 80 гр.,

    липень     2009 року  -  49, 80 гр.,

        серпень    2009 року  -  49, 80 гр.,

        вересень   2009 року  -  49, 80 гр.,

        ________________

    всього виплачено за січень – вересень 2009 року  (49, 80 х9) = 448,20 гривень (а.с.11)

    недоплачено всього за січень – серпень 2009 року  (1344,60 – 448,20) = 896,40 гривень.  

      Таким чином загальна сума недоплаченої позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни" за 2007 - 2009 роки складає (742, 65 + 780, 40 + 896, 80 ) = 2419,45 гривень  та саме ця сума підлягає нарахуванню та виплаті на її користь.  

    Позивачка просить перерахувати їй підвищення до пенсії за 2007 - 2008 роки та не ставить питання про нарахування та виплату відповідачем на її користь доплати до пенсії як "дитині війни" за 2009 рік, між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2. ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії як "дитині війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року у сумі визначеній судом, а не тільки по січень 2008 року, як вказала позивачка у позові.

    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94  КАС України.

   

    Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6-14, 71, 94, 95, 100, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :


        Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовольнити частково.

        Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області щодо ненарахування та невиплати "дитині війни" ОСОБА_1  щомісячного підвищення до пенсії за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

        Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії "дитині війни" ОСОБА_1  з підвищенням її до 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за;

-   2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в сумі 742, 65 гривень,

-   2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  в сумі 780, 40 гривень,

-   2009 рік, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, в сумі 896,40 гривень, а всього за вказані періоди  в сумі 2419 гривень 45 копійок  з урахуванням раніше проведених їй виплат як "дитині війни" за 2008 та 2009 рік.

       В іншій частині позову ОСОБА_1  відмовити.

       Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.  

        Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Шосткинський міськрайсуд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі,  поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву, а апеляційна скарга не була подана у строк встановлений законом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі оскарження постанови, якщо вона не була скасованою, вона набирає законної після перегляду справи апеляційним судом.




         Суддя:                                                                                                                    Т.І. Євтушенко.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація