П О С Т А Н О В А                               2-а-235/09

І М 'Я М    У К Р А Ї Н И  

  30 вересня 2009 року              Сахновщинський районний суд Харківської області  

в складі головуючого судді:                                  Нестеренко О.С.

 при секретарі:                                             Василенко Т.О.        

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Сахновщина Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської райдержадміністрації, про стягнення недоотриманих сум соціальних виплат, здійснення перерахунку щорічної допомоги та інше,

                          В С Т А Н О В И В :  

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської райдержадміністрації Харківської області, про стягнення недоотриманих сум соціальних виплат, здійснення перерахунку щорічної допомоги та інше, посилаючись на те, що на підставі рішення МСЄК. при інвалідності третьої групи, він має статус інваліда війни, оскільки інвалідність пов"язана з перебуванням на військовій службі, а також він віднесений до першої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС. За цих обставин в 2007 році позивач мав право на отримання різних пільг і компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме: право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат згідно ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Він також має право відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Відповідач своїм розпорядженням призначив йому суми соціальних виплат, менш чим передбачено законом, а саме: на оздоровлення виплачено 90 гривень, а треба 1760 гривень (із розрахунку 4 х 440 = 1760 гривень); а на щорічну допомогу виплачено 300 гривень, а треба 2870 грн. 42 коп. (із розрахунку 7 х  410, 06 грн. мінімальної пенсії за віком). При цьому він брав до уваги ст. 76 та ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" де передбачено, що мінімальна пенсія на квітень 2007 року встановлена у розмірі 410, 06 грн., а мінімальна заробітна плата 420 грн.

 В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, та просить зобов"язати відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації виконати перерахунок належної позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, та щорічної разової допомоги за 2007 – 2008 роки виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати нарахувати суму  перерахунку – 9267 грн., 42 коп.: за 2007 рік – 4240 грн. 42 коп., за 2008 рік – 5027 грн. 00 коп. у місячний термін з дня вступу рішення суду в законну силу.

 В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, та пояснила, що ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України. Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законами України про державні бюджети на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Також частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Цього Кодексу та Закону України про Державний бюджет України. Згідно  з бюджетними призначеннями, і враховуючи вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій, доплат і допомог, зокрема, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (із змінами внесеними постановою від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою розмір доплати було збільшено). Даними постанови Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Таким чином Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про Державний бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України "Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.

 Частинами п"ятими статей 12, 13, 14, 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачається щорічно до 5 травня виплачувати ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність цього Закону, разову грошову допомогу у кратному співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не передбачено. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов"язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Одночасно й положення Конституції України, зокрема статті 95 зазначають, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Враховуючи вищевказане, управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства забезпечує виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни у розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік. Разом з тим, наголошуємо, що визнання рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп/2007 норм Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими були призупинені статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині виплати разової грошової допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком, не дає законодавчих підстав для застосування показника мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", як розрахункову величину для визначення розмірів разової грошової допомоги, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

 Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серія А № 105849 (а.с. 3), є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією вкладки до посвідчення  № 640191 (а.с. 3), а також є інвалідом ІІІ групи, згідно довідки серії МСЕ  №044439 (а.с. 5).  

 Враховуючи зазначені рішення, якими визнано неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни або зупинено на відповідний рік дію частин 5 статей 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статті 48 "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з моменту їх ухвалення, а саме з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року, органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги до 5 травня або допомоги на оздоровлення.

 Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік", п. 30 ст. 71 зупинено певні положення ст. 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо розміру виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення. Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 зазначене положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" було визнано неконституційним. Таким чином, виходячи з того, що з 09.07.2007 року ст. 48 зазначеного Закону була діючою, органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, визначених базовим законом, а не Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" або постановами Кабінету Міністрів України.  

 Законом України  "Про  Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а саме п.п.11 п. 28 розділу 2, статті 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо розміру та порядку виплати щорічної допомоги на оздоровлення викладена в новій редакції. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним. Таким чином, виходячи із зазначеного рішення Конституційного Суду України, в 2008 році органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, визначених базовим законом, редакції, що діяла до внесення змін Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

 Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов"язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня або на оздоровлення, особам, які отримали таку допомогу протягом 01.01.2007 року – 09.07.2007 року та 01.01.2008 року – 22.05.2008 року, у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов"язок щодо їх виплати. Між тим, особи, які протягом визначеного часу не отримали виплату щорічної допомоги до 5 травня та на оздоровлення, або така допомога їм була сплачена після 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, мають право на її отримання у розмірах, встановлених базовими законами, а саме, частинами 5 статей 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статтею 48 "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст. 152 Конституції України та Рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.       

 На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  ч. 5 ст. 12 – 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ст.ст. 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

                     П О С Т А Н О В И В :

 В адміністративному позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської райдержадміністрації, про стягнення недоотриманих сум соціальних виплат, здійснення перерахунку щорічної допомоги та інше,

відмовити

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Суддя:            

 Копія вірна. Суддя